6.Умови виписки реконвалесцентів зі стаціонару, диспансеризації перехворілих

Зі стаціонару виписують після нормалізації випорожнень і температури тіла. Працівників харчових об'єктів і осіб, які до них прирівняні, виписують за тих самих умов з одним негативним результатом посіву калу. Якщо призначались етіотропні серед­ники, кал на дослідження беруть через 2 дні після їх відміни.

Диспансеризація не проводиться.

7. Профілактичні заходи

Профілактика передбачає дотри­мання санітарно-гігієнічних правил на підприємствах харчової промисловості і громадського харчування, зберігання продуктів, що швидко псуються. До роботи з продуктами харчування не допускають осіб, які мають гноячкові захворювання шкіри, ангіну, пронос. Потрібно забезпечити санітарний контроль за забоєм тварин, перевезенням і збереженням м'ясних продуктів. Важли­во не допустити забруднення харчових продуктів виділеннями домашніх тварин, гризунів, птахів, мухами. Необхідно пропагувати знання з харчової санітарії серед населення і навчити санітарно-гігієнічному мінімуму працівників продовольчих магазинів, підприємств громадського харчування і з переробки харчових продуктів.

Ботулізм

1.Визначення ботулізм; збудник захворювання, його характеристика.

2.Епідеміологія, патогенез інфекції.

3.Основні клінічні прояви хвороби, ускладнення.

4.Лабораторна діагностика.

5.Догляд і лікування хворих.

6.Умови виписки реконвалесцентів зі стаціонару, диспансеризації перехворілих.

7. Профілактичні заходи

1.Визначення ботулізм; збудник захворювання, його характеристика.

Ботулізм ((botulismus) — гостра кишкова інфекційна хво­роба, що спричинюється ботулотоксином, характеризується тяжким ураженням нервової системи, порушенням зору, ков­тання, моторики кишок.

Етіологія. Збудник - Clostridium botulinum (клостридія ботулізму) - анаеробна, здатна до спороутворення грампозитив-на бактерія. Вегетативна форма має вигляд рухомих паличок, продукує екзотоксин - ботулотоксин, що є найсильнішою біоло­гічною отрутою. Спори дуже стійкі в довкіллі: при температурі 100 °С вони гинуть лише через 4 год. при 120 °С - за 30 хв. Під час кип'ятіння екзотоксин руйнується протягом 10 хв. Відомо 7 серотипів клостридій ботулізму (А-С-), які мають антигенні відмінності. Захворювання в людей здебільшого спричиняє боту­лотоксин типів А, В, зрідка - Е.

2.Епідеміологія, патогенез інфекції.

Епідеміологія. Основним резервуаром збудника є травоїдні тварини. Потрапляючи в довкілля з випорожненнями тварин, ве­гетативні форми перетворюються в спори, які в ґрунті не втрача­ють життєздатності роками. Разом з частинками ґрунту спори можуть потрапити на продукти харчування. За сприятливих умов (без доступу повітря, при достатній температурі) спори пророс­тають у вегетативні форми, які продукують ботулотоксин. Захворювання найчастіше пов'язане з вживанням продуктів домашнього консервування (гриби, м'ясо, риба, салати, овочі). Зрідка ботулізм виникає після споживання забрудненої спорами ковбаси чи шин­ки. Продукти, що містять ботулотоксин, частіше нічим не відрізня­ються від незабруднених за виглядом, запахом і смаком. Дуже рідко ботулізм має ранове походження, виникає в немовлят. Мож­ливі групові захворювання.

Патогенез. Ботулотоксин з їжею потрапляє в шлунок і кишки, де не руйнується травними ферментами. Всмоктавшись у кров, він уражає нервову систему, зокрема, рухові нейрони довгас­того і спинного мозку. Токсин блокує передачу збудження з нервових закінчень на м'язові волокна. Внаслідок цього виника­ють паралічі різних м'язів. Розлади ковтання і дихання нерідко призводять до аспіраційної пневмонії, асфіксії і смерті. Хворий на ботулізм не становить небезпеки щодо зараження інших людей.