Логіка уроку: ланцюжок навчальних ситуацій, або етапи уроку, план уроку, структурні елементи уроку.

Структура уроку залежить від його типу та змісту. Учитель сам визначає порядок навчальних ситуацій. Але на відміну від уроку мови, якому притаманна стала структура, урок літератури принципово є відкритим до змін в процесі його реалізації, під час діалогу між художнім текстом, учнем та вчителем. В ньому повинна бути закладена можливість зміни сценарію уроку в залежності від ситуації, можливість імпровізації з боку вчителя.

Складаючи план уроку, вчителеві треба відповісти для себе на такі запитання:

• Як оволодіти увагою в класі на початку уроку?

• Чи перевірятиме вчитель домашнє завдання так, щоб така перевірка була органічною і логічною?

• Скільки часу уроку буде відведено для відповідей учнів, а скільки для самого вчителя?

• За допомогою яких засобів буде презентуватися новий матеріал? Буде чи не буде використовуватися на уроці наочність? Чи не буде вона підміняти собою літературу?

• Як буде реалізовуватися принцип самостійності учнів?

• Хто буде узагальнювати навчальний матеріал і робити основні висновки?

Слід продумувати часову узгодженість етапів уроку. Наприклад, в 5 класі вчитель може для себе запланувати 8 хв. уроку, для учнів – 10 хвилин, для роботи з книжкою (художнім текстом, підручником тощо) – 20 хвилин, для роботи з дошкою – 4 хвилини, з наочністю – 3 хвилини. В середніх класах варто більше часу приділяти читанню, а саме читанню вголос. Серед прийомів: індивідуальне, хорове, виразне читання, читання під музику з коментарем, читання “ланцюжком” тощо.

В 11 класі, де домінуючою є інша мета (вміння аналізувати художній твір), вчитель для учнів запланує 25 хвилин уроку, для себе – 7 хвилин, для книжки – 5 хвилин, для роботи з дошкою – 5 хвилин, для роботи з наочністю – 3 хвилини.

Головна частина уроку.

Як зазначено в чинних програмах з літератури, головним об’єктом будь-якого уроку літератури є художній твір. Адже урок літератури повинен бути уроком не історії літератури, а уроком знайомства з художнім текстом. Що повинен з ним робити вчитель? Первинною операцією є аналіз художнього твору. Це поняття Т.Чередник у «Методиці літератури в термінах і поняттях» зазначає: «Аналіз художнього тексту – процес аналітичного читання твору, в результаті якого відбувається умовний розподіл цілісного художнього твору на складові частини та елементи. Аналіз внутрішньої структури кожного елемента тексту допомагає осягнути твір як художньо-естетичну єдність. Аналіз художнього тексту передбачає здійснення таких розумових операцій, як порівняння, зіставлення, узагальнення, синтез.

Прийоми аналізу художнього твору:

1) повторне перечитування окремих епізодів, сцен твору;

2) порівняння;

3) зіставлення: а) елементів художньої структури одного і того самого твору;

б) творів, близьких за характером, сюжетом, образами, проблемами, способами типізації дійсності;

в) твору з життєвими фактами, котрі покладені в його основу;

4) переклад словесних художніх образів мовою суміжних мистецтв (малюнок, музичні асоціації тощо);

5) узагальнення.»