3. Роль культури в становленні громадської, національної свідомості особистості

Культура є сферою причетності до певної системи цінностей і орієнтує на розвиток людини, на максимальне виявлення її здібностей, талантів та можливостей. Вихована таким чином людина ставала громадсько-національно свідомою , за Платоном культура повинна була відкривати людині очі, тобто розкривати сутність існування суспільства і безпосередня роль особистості у його творенні та збережені. Культура передбачає, що завдяки системному вихованню та навчанню інтелектуальна та духовна природа людини здатна удосконалюватися.

Головну роль у цьому процесі відігравало виховання моральних та інтелектуальних доброчесностей. Саме ці доброчесності роблять життя гідним того, щоб його прожити.

Сучасні дослідники шукають аналоги терміну “культура” у інших мовах. Так, китайською мовою - “жень” і “вень” означали виховання благородної людини, у давньоіндійській літературі говорилося про “дхармашастру” (вчення про життєві правила поведінки й обов'язки віруючого). Ця схожість виправдовує використання поняття “культура” для вивчення різноманітного історичного формування національної свідомості.

Культура - це сукупність досягнень людства; все багатство матеріальних і духовних цінностей; це інтегральний образ, що об'єднує науку, освіту, літературу, мистецтво, мораль, уклад життя при визначальній ролі світогляду. У таких визначеннях міститься вказівка і перелік елементів культури.

Надзвичайно цікаво і повчально стежити за тим, як під пером Д. Антоновича поняття «культура» розкривається в своїй захоплюючій невичерпності, обертається новими й новими гранями, модифікується в часі й просторі. Для нього культура не результат, а процес, певний (для кожного випадку, для кожного історичного часу) щабель розвитку. Існують різні динамічні рівні культури – і то не тільки в історичній послідовності, а й синхронно, в духовному просторі людства і навіть у межах одного суспільства. Д. Антонович малює патетичну картину розгалуження культури в часі, просторі, внутрішніх структурах, ним володіє пафос широти і глибини культури.

На основі вищесказаного можна стверджувати, що культура відіграє важливу, керівну роль на формування громадської національної свідомості особистості, адже культура і є втіленням усього що відбувалося і відбувається з нашим народом, його менталітет. А кожна особистість повинна пройти через процес соціалізації. А нам відомо, що соціалізація – це процес входження людини в суспільство шляхом прийняття його норм і правил, тобто, засвоєння культури соціуму.