- •1. Тематичний план дисципліни
- •Орієнтований розподіл часу за окремими темами
- •2. Програма дисципліни змістовий модуль 1
- •Тема 1. Конституційне право як галузь права, наука та навчальна дисципліна. Джерела державного (конституційного) права зарубіжних країн.
- •Тема 2. Конституційні засади суспільного ладу зарубіжних країн
- •Тема 3. Держава як конституційно-правовий інститут. Форми державного правління в зарубіжних країнах.
- •Тема 4. Форми політико-територіального устрою в зарубіжних країнах. Політичні та державні режими в зарубіжних країнах.
- •Змістовий модуль 2
- •Тема 5. Вибори як засіб формування органів державної влади. Органи законодавчої влади в зарубіжних країнах.
- •Тема 6. Органи виконавчої влади, судові та правоохоронні органи в зарубіжних країнах.
- •Тема 7. Конституційно-правовий статус політичних партій в зарубіжних країнах.
- •Тема 8. Інститут громадянства в конституційному праві зарубіжних країн.
- •Тема 9. Права, свободи і обов'язки людини і громадянина в зарубіжних країнах.
- •3. Теми семінарських занять
- •4. Організаційно-методичне забезпечення самостійної роботи студента
- •5. Завдання для самостійного вивчення програмного матеріалу
- •Тема 1. Конституційне право як галузь права, наука та навчальна дисципліна
- •Тема 2. Джерела державного (конституційного) права зарубіжних країн
- •Тема 3. Конституційні засади суспільного ладу зарубіжних країн
- •Тема 4. Держава як конституційно-правовий інститут
- •Тема 5. Форми державного правління в зарубіжних країнах
- •Тема 6. Форми політико-територіального устрою в зарубіжних країнах
- •Тема 7. Політичні та державні режими в зарубіжних країнах
- •Тема 8. Вибори як засіб формування органів державної влади
- •Тема 9. Органи законодавчої влади в зарубіжних країнах
- •Тема 10. Органи виконавчої влади в зарубіжних країнах
- •Тема 11. Судові та правоохоронні органи в зарубіжних країнах
- •Тема 12. Конституційно-правовий статус політичних партій в зарубіжних країнах
- •Тема 13. Інститут громадянства в конституційному праві зарубіжних країн
- •Тема 14. Права, свободи і обов'язки людини і громадянина в зарубіжних країнах
- •6. Індивідуальні завдання
- •6.1. Теми рефератів:
- •7. Кредитно-модульна ситема контролю самостійної роботи студентів та їх знань
- •7.1. Форми і методи контролю самостійної роботи студентів та їх знань
- •7.2. Критерії оцінювання знань студентів
- •7.3. Шкала оцінювання
- •8.Методичні вказівки студентам-заочникам щодо самостійної роботи при вивченні дисципліни
- •8.1. Самостійна робота студентів з навчальною літературою
- •8.2. Виконання контрольної роботи
- •8.3. Перелік контрольних питань
- •8.4. Підготовка до заліку
- •9. Рекомендована література
8.Методичні вказівки студентам-заочникам щодо самостійної роботи при вивченні дисципліни
Згідно з навчальним планом студенту-заочнику майже 80% усього часу, що відведено на вивчення дисципліни, планується у формі самостійної роботи. Тому вірна організація самостійних занять має вирішальне значення.
8.1. Самостійна робота студентів з навчальною літературою
Практика заочного навчання показує, що далеко не всі студенти володіють навичками самостійної роботи з підручниками, посібниками та іншою навчально-методичною літературою. Щоб запобігти деякім помилкам, пропонується керуватися наступними порадами.
Підручник слід не просто читати, а вивчати. Приступаючи вперше до роботи над підручником, необхідно спочатку ознайомитися з ним. Зміст книги допоможе пізнати її вміст, передмова і вступ додають уявлення про призначення книги, а поверховий огляд дасть можливість побачити ілюстрації, таблиці тощо.
На кожен день задля вивчення слід намітити певні розділи підручника. Рекомендується спочатку прочитати увесь розділ, щоб отримати загальне уявлення про зміст, а потім перечитати його за окремими абзацами, обмислюючи кожну фразу. Повторне читання сприяє міцному засвоєнню матеріалу.
Студенту слід навчитися виділяти в тексті книги головне, розбиратися в закономірностях, висновках. Читаючи книгу, необхідно уважно розглядати ілюстративний матеріал, а також аналізувати таблиці.
Щоб краще засвоїти та запам’ятати матеріал, рекомендується складати конспект з кожного розділу, що прочитали. При самостійному, письмовому викладі матеріалу відбувається перевірка ступеню засвоєння того, що прочитано, формулюються та уточнюються думки. В конспект треба вносити тільки основний матеріал: визначення і пояснення термінів, закономірностей. Якщо матеріал піддається систематизації, то слід скласти графіки, схеми, діаграми.
Важливу роль відіграє й оформлення конспекту. Складаючи конспект, треба виділяти заголовки, абзаци, підкреслювати важливі місця тощо.
Складання конспекту зобов'язує більш точно формулювати те чи інше положення. Ні в якому випадку не слід переписувати текст дослівно. Це мало що дає для засвоєння матеріалу. Формулювання законів, термінів слід записувати дослівно. Рекомендується в конспекті позначити посилання на джерело інформації.
Конспектування значно полегшує засвоєння важливих положень дисципліни. Те, що зрозуміле частково, погано утримується в нашій пам’яті. Якщо студент відчуває, що не може вірно сформулювати відповідь на питання для самоперевірки, пояснити те чи інше явище, навести приклад з практики чи оточуючого середовища, то слід ще раз повторити матеріал за конспектом або книгою, осмислити зміст прочитаного, підібрати приклади задля ілюстрації вивчаємих положень.
Треба завжди пам’ятати – те, що не повторено, дуже легко забувається. Повторення матеріалу поглиблює та закріплює його розуміння. При повторенні часто з’ясовують пропущенні раніше деталі, додатково засвоєні положення додаються до вивченого раніше. Дуже важливо повторити матеріал після вивчення всієї дисципліни. Це допоможе охопити дисципліну в цілому та підготуватися до заліку.
Головною умовою правильної організації самостійної роботи студента-заочника можна вважати таке:
обов’язкове планування самостійних занять;
серйозна робота над навчальним матеріалом;
систематичність самих занять;
самоконтроль.
Поки той чи інший розділ не засвоєно і знання не закріплені переходити до вивчення нових розділів не доцільно. Матеріал підручника треба обмислювати до тих пір, поки він не стане досконально ясним. Осмислювання сприяє кращому запам'ятовуванню окремих теоретичних положень.
Задля кращого засвоєння матеріалу важливо резюмувати основний зміст кожного прочитаного розділу та знаходити власні приклади за темою з життя, прочитаних книжок або практики.
Наполеглива праця над книгою виробляє особливу звичку до самостійної роботи і обмірковування прочитаного, а після доповнення практикою, утворює міцну базу задля подальшого вдосконалення знань та упевненого застосування їх у трудовій діяльності. Головне що необхідно – це наполегливе бажання оволодіння знаннями.