Зміст теми.

Призначення аналізу ризику полягає в отриманні та наданні зацікавленим особам інформації відносно доцільності участі у певній економічній діяльності і передбаченні заходів щодо захисту від можливих збитків. Для аналізу ризику використовується системний економічний аналіз, який має на меті виявлення та оцінювання усіх його аспектів, проникнення в сутність процесів, пов'язаних з ризиком, визначення найбільш ефективних методів керування ними.

Аналіз ризику проводять в наступній послідовності:

- визначають внутрішні та зовнішні чинники, що збільшують або зменшують ступінь певного виду ризику;

- аналізують виявлені чинники;

- оцінюють певний вид ризику за двома підходами:

а) визначення фінансової доцільності (ліквідності);

б) визначення економічної доцільності (ефективності вкладених засобів);

- встановлюють допустимий ступінь ризику;

- аналізують окремі операції щодо обраного ступеня ризику;

- розробляють заходи щодо зниження ступеня ризику.

Усі чинники, що так чи інакше впливають на ступінь ризику, можна умовно поділити на дві групи: об'єктивні та суб'єктивні. До об’єктивних чинників відносять інфляцію, конкуренцію, політичні та економічні кризи, екологію, мито, наявність режиму найбільшого сприяння тощо. До суб’єктивних чинників відносять виробничий потенціал, технологічне забезпечення, рівень предметної та технологічної спеціалізації тощо.

Аналіз ризику поділяють на два взаємодоповнюючі види: якісний та кількісний.

Якісний аналіз ризику базується на узагальненні експертних оцінок відносно чинників ризику, зон виникнення ризику та можливих наслідків від прийняття пропонованих управлінських рішень. Кількісний аналіз ризику включає декілька аспектів:

- перший, пов'язаний з необхідністю порівняння сподіваних позитивних результатів з можливими економічними, соціальними та іншими (як сьогоднішніми, так і майбутніми) наслідками;

- другий, пов'язаний з виявленням впливу рішень, що приймаються за умов невизначеності, на інтереси суб'єктів економічного життя.

Кількісний аналіз ризику дозволяє встановити ступінь впливу фактороутворюючих чинників на результуючий показник. Основними методами кількісного аналізу ризику є: метод аналогій, метод аналізу чутливості критеріїв ефективності, метод імітаційного моделювання (метод Монте-Карло).

Сутність методу аналогій полягає в тому, що для аналізу ризику, яким може бути обтяжений новий проект, корисними можуть стати дані про наслідки впливу несприятливих чинників в раніше виконуваних проектах.

Сутність методу аналізу чутливості критеріїв ефективності полягає у встановленні ступеню залежності результуючого показника від впливаючих показників шляхом послідовної зміни значень впливаючих показників в межах встановлених діапазонів змін. Диференціація впливу змінюваних показників на результуючий показник відбувається за допомогою коефіцієнту еластичності.

Сутність методу імітаційного моделювання полягає в тому, що визначається інтегральний ефект впливу фактороутворюючих показників на результуючий показник в результаті опрацювання різних сценаріїв реалізації управлінського рішення (проекту).

Щодо організації робіт для аналізу ризику, то пропонується такий їх перелік:

- підбір досвідченої групи фахівців;

- підготовка відповідного переліку питань;

- вибір техніки аналізу ризику;

- ідентифікація чинників ризику та їх наслідків;

- побудова моделі механізму дії ризиків;

- встановлення взаємозв'язку окремих ризиків;

- розподіл ризику серед сторін;

- розподіл результатів аналізу ризику.

Література: 1, с. 24-34; 5, с. 45-62; 13, с. 53-61