4. Принципи дозування ліків

Дозою називають ту кількість ліків, що надійшла в організм. Кількість введеної в організм лікарської речовини є одним з важливих чинників, що визначають швидкість, характер, силу і тривалість дії ліків.

Дози ліків, які можуть служити для лікування і не викликають патологіч­них відхилень у життєдіяльності організму, називають лікувальними або

-14-

терапевтичними. Терапевтична доза ділиться на разову, добову, курсову. Разова та добова дози поділяються на порогову, середню, максимальну та 11 а вищу разову, вищу добову.

Мінімальна терапевтична доза (порогова) викликає мінімальний тера-і ісвтичний ефект, вона у 2-3 рази менша, ніж середня терапевтична доза.

Середня терапевтична доза викликає помірний терапевтичний ефект. І Іайчастіше вона застосовується у медичній практиці. Фармацевтична про­мисловість випускає середню терапевтичну дозу ліків, як правило, в одній одиниці лікарської форми (в ампулі, таблетці). Це зручно, оскільки забезпе­чує умови для меншого передозування ліків.

Максимальна терапевтична доза викликає найбільший ефект ліміто-ііаної терапевтичної дії. Для отруйних і сильнодіючих ліків Державним фа­рмакологічним центром МОЗ України встановлюється максимальна тера­певтична доза (разова і добова). Максимальною терапевтичною дозою ко­ристуються в тяжких випадках при отруєннях. Наприклад, при отруєнні ба­рбітуратами призначають максимальні дози аналептиків.

Крім лікувальних існують токсичні дози, при застосуванні яких спосте­рігаються патологічні явища. Мінімальні дози, що викликають побічні явища, називаються мінімальними токсичними. Мінімальна доза, яка ви­кликає смерть, називається мінімальною смертельною дозою (летальною).

Вивченням отруйної дії речовин на організм займається токсикологія, с іачення якої зростає у зв'язку з широкою хімізацією.

Цілком зрозуміло, що в лікувальній практиці можуть бути використані лише ті дози лікарських речовин, які лежать у діапазоні мінімальної терапе-ііінчної і мінімальної токсичної доз. Цей діапазон називається широтою терапевтичної дії лікарських речовин, (рис. 1). Чим більша терапевтична широта дії, тим ліки більш безпечні. Для характеристики безпечності пре-

-15-

парату застосовують ще терапевтичний індекс (ТІ), визначення якого проводять також за дозами. Терапевтичний індекс - це відношення серед­ньої летальної дози до середньої терапевтичної.

де ЛД50 - доза, яка викликає загибель 50% тварин,

ЕД50 - доза, яка викликає фармакологічний ефект у 50% тварин.

В анотаціях до препаратів вказується курсова, добова і разова дози.

Разова доза призначається на один прийом, добова - на цілий день, курсо­ва - на декілька днів. Як правило, вищі добові дози в три рази перевищують разові. Наприклад, вища разова доза анальгіну для дорослого -1,0, вища до­бова - 3,0.

Вирішальне значення для інтенсивного фармакологічного ефекту має не абсолютна величина прийнятої дози лікарської речовини, а її конце­нтрація в крові Дозу виражають у грамах або частках грама. Для точнішо­го дозування кількість речовини розраховують на 1 кг маси тіла. Деякі лі­карські засоби (антибіотики, гормони тощо) прийнято дозувати в одиницях Дії (ОД).

Індивідуальний вибір дози (адекватної для певного хворого) залежить від тяжкості і характеру захворювання. Загальне правило зводиться до того, що при захворюваннях легкого або помірного ступеню спочатку вводять поро-гову дозу, потім її підвищують до одержання бажаного лікувального ефек­ту. Індивідуальний підбір доз особливо необхідний для отруйних і сильно­діючих ліків.

Дитяча доза (А) розраховується за формулою:

Ті

де Б - доза дорослої людини

а - вік дитини

В - вага дитини

Тактика дозування хіміотерапевтичних ліків відрізняється від вибору доз інших препаратів. Цю групу ліків вводять у максимально переносимих до­зах, коли ліки діють на мікроорганізм, але не токсичні для організму люди­ни. Починають з ударної дози з метою утворення високої концентрації ліків у крові і тканинах для отримання швидкого лікувального ефекту. Потім встановлюють режим введення ліків підтримуючою дозою.

Слід пам'ятати, що найважливіша якість ліків - не "сила" їх дії, а ефектив­ність безпечної дози. Причина багатьох терапевтичних уражень полягає у складності передбачення індивідуальної різниці між дозою ліків і концент­рацією, якої вони досягають у крові.