3. Відмежування фінансового права від інших галузей права

Фінансове право має спільні риси з цивільним правом, передусім через подібність предмета правового регулювання. Як відомо, предметом цивільного права є майнові та немайнові відносини, а предметом фінансового права — відносини, які за своїм характером є майновими. Тому розмежування цих галузей права слід проводити за критерієм методу.

Методом цивільного права є юридична рівність сторін. Як зазначалося, методом фінансового права є метод владних приписів, який має протилежні з названим методом ознаки.

На противагу цьому спільні риси фінансового та адміністративного права виявляються саме в схожому методі — імперативному. Тому відмінності між адміністративним і фінансовим правом слід з’ясовувати шляхом розмежування предмету правового регулювання. Специфіка предмета фінансового права, на думку фахівців¹, полягає в тому, що до сфери фінансово-правового регулювання входять тільки ті відносини (за участю органів виконавчої влади), через які безпосередньо реалізується функція фінансового забезпечення держави. Отже, предметом фінансового права є тільки ті відносини, які безпосередньо стосуються формування, розподілу і використання державних грошових фондів. Предметом адміністративного права є відносини, що сприяють виконанню інших функцій держави: забезпечення національної безпеки, громадського порядку, охорона природи та ін.

Метод фінансового та адміністративного права також, на пер­ший погляд, однаковий, але в адміністративному праві суб’єктам надається більше оперативної самостійності.

Ураховуючи викладене, найвдалішим і найповнішим є визначення поняття фінансового права як самостійної галузі публічного права, що регулює суспільні відносини у сфері мобілізації, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів держави з метою забезпечення виконання нею завдань і функцій².

4. Наука фінансового права

Наука фінансового права — це вчення про фінансове право, тобто систему знань, що має певний ступінь єдності та узагальнення. Вона вивчає реальні суспільні процеси, пов’язані з формуванням, розподілом і використанням державою та державними утвореннями грошових коштів.

Предметом науки фінансового права є фінансове право як галузь права України. Предмет науки фінансового права становить сукупність наведених нижче основних компонентів:

• норм та інститутів фінансового права України;

• фінансово-правових відносин;

• фінансового законодавства;

• тенденції розвитку фінансово-правового регулювання.

Методологія науки фінансового права — це ті принципи та методи дослідження, які використовуються в науці для пізнання її предмета й отримання наукового результату.

До методології науки фінансового права входять також методи дослідження.

Методи науки фінансового права — це певні прийоми (способи), за допомогою яких забезпечується дослідження предмета фінансового права. Серед них формально-догматичний метод; порівняльного правознавства; метод звернення до інших наук; конкретно-соціологічного дослідження; порівняльно-історичний; метод живого пізнання.

1. Предмет фінансового права.

2. Методи фінансового права.

3. Система фінансового права.

4. Відмежування фінансового права від інших галузей права.

5. Наука фінансового права.

Наука фінансового права — це галузева, суспільна, публічно-правова наука, предметом вивчення якої є фінансове право як галузь права, яка є системою знань у вигляді фінансово-правових концепцій, категорій, принципів; правил юридичної техніки у сфері державних фінансів; наукових прогнозів і пропозицій щодо вдосконалення правотвор­чої та правозастосовчої діяльності.

Фінансове право — це самостійна галузь публічного права, що регулює суспільні відносини в сфері мобілізації, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів держави з метою забезпечення виконання нею своїх завдань і функцій.

Фінансово-правові категорії — це вироблені наукою фінансового права поняття, що виражають найсуттєвіші властивості юридичної діяль­ності в галузі державних фінансів.

Фінансово-правові концепції — це вироблені наукою фінансового права абстрактні, узагальнені ідеї з проблем фінансового права.

Фінансово-правові принципи — це вироблені наукою фінансового права засади, на яких повинна будуватись юридична діяльність у галузі державних фінансів.

1. Знайдіть правильну відповідь. Найважливішими відносинами, що становлять предмет фінансового права, є:

1. відносини, що складаються у сфері фінансової діяльності держави;

2. гроші чи грошові зобов’язання;

3. відносини у сфері фінансової діяльності держави у процесі розподілу та перерозподілу національного доходу;

4. відносини, пов’язані з мобілізацією, розподілом і використанням фондів грошових коштів.

2. Знайдіть помилку. Методами фінансово-правового регулювання є:

1. владні приписи;

2. субординації;

3. погодження;

4. рекомендації.

3. Знайдіть правильну відповідь. Система фінансового права це:

1. сукупність і взаємодія всіх фінансових інститутів;

2. об’єктивно зумовлена його внутрішня будова.

4. Знайдіть правильну відповідь. У фінансово-правовому регулюванні переважають:

1. позитивні зобов’язання;

2. дозволи;

3. заборони;

4. примусові стягнення.

5. Знайдіть правильну відповідь. Ознаками методу владних приписів є:

1. рівність суб’єктів;

2. правова ініціатива;

3. конформістський характер;

4. оперативна самостійність.

6. Знайдіть правильну відповідь. Відмежування фінансового права від адміністративного відбувається за:

1. методом правового регулювання;

2. предметом галузі права;

3. суб’єктами права;

4. функціями держави, виконання яких забезпечують ці галузі права.

7. Знайдіть правильну відповідь. Відмежування фінансового права від цивільного відбувається за:

1. методом правового регулювання;

2. предметом галузі права;

3. суб’єктами права;

4. функціями держави, виконання яких забезпечують ці галузі права.

8. Знайдіть правильну відповідь. До методів науки фінансового права належать:

1. метод живого пізнання;

2. метод владних приписів;

3. диспозитивний метод;

4. метод субординації.

9. Знайдіть правильну відповідь. Методологічними принципами науки фінансового права є:

1. законність;

2. історизм;

3. формалізм;

4. плановість.

10. Знайдіть правильну відповідь. Компонентами предмета науки фінансового права є:

1. фінансове законодавство;

2. фінансово-правові концепції;

3. фінансово-правові категорії;

4. правила юридичної техніки.

1. Чи всі фінансові відносини, які існують у суспільстві, є предметом фінансового права України?

2. Охарактеризуйте відносини, що є предметом фінансового права.

3. Визначте і дайте характеристику основного методу фінансово-правового регулювання.

4. Які є додаткові методи фінансово-правового регулювання?

5. Назвіть критерії відмежування фінансового права від конституційного, адміністративного, цивільного права.

6. Що таке наука фінансового права?

7. Що становить предмет науки фінансового права?

8. Які елементи входять у систему знань, що становлять фінансово-правову науку?

9. Що таке фінансово-правові категорії?

10. Охарактеризуйте методи науки фінансового права.

1. Бельский К. С. Финансовое право. Наука, история, библиография. — М., 1995.

2. Горбунова О. Н. Финансовое право в системе российского права (Актуальные проблемы) // Государство и право. — 1995. — № 2. — С. 14—21.

3. Гриценко В. В. Проблемы финансового права России // Проблеми фінансового права. — 1998. — Вип. 1. — С. 180—187.

4. Карасева М. В. К вопросу о предмете финансового права в Российской Федерации // Проблеми фінансового права. — 1998. — Вип. 1. — С. 25—32.

5. Кучерявенко М. До питання про систему фінансового права // Право України. — 2003.— № 4.

6. Пацурківський П. С. Наука фінансового права: деякі підсумки, проблеми та перспективи розвитку // Проблеми фінансового права. — 1998. — Вип. 1. — С. 3—16.

7. Пацурківський П. С. Проблеми теорії фінансового права. — Чернівці, 1998.

8. Худяков А. И. К вопросу о предмете и методах финансового права // Проблеми фінансового права. — 1998. — Вип. 1. — С. 32—37.