Екзаменаційний білет № 6 з української мови (за професійним спрямуванням)

1. Терміни, термінологія. Загальнонаукові терміни. Спеціальна термінологія і професіоналізми. Типи термінологічних словників.

2. Універсальні величини спілкування.

Відповідь:

Терміни – це слова що вживаються для точного означення поняття. Виділяють такі групи термінологічної лексики і (відповідно) термінологічні словники:

• Математична;

• Фізична;

• Лінгвістична;

• Літературознавча;

• Філософська, політична;

• Політико-економічна;

• Фінансова;

• Біологічна;

• Технічна;

• Музична;

• Військова;

• Морська;

• Медична;

• Шахова тощо.

Те́рмін (від лат. terminus – межа, границя) – слово або словосполучення, яке точно і однозначно визначає чітко окреслене спеціальне поняття якої-небудь галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо і його співвідношення з іншими поняттями в межах спеціальної сфери. На відміну від слів загальної лексики, які часто є багатозначними та мають емоційний відтінок, терміни в межах сфери застосування є однозначними і позбавлені експресії.

Термінологія – це наука, що вивчає терміни, їх виникнення, функціонування тощо.

Терміни у мові з’являються внаслідок:

1. словотворення:

2. афіксації; наприклад, ядро – ядерний;

3. словоскладання; наприклад, теплостійкий;

4. абревіації; наприклад, АЕС (атомна електрична станція);

5. запозичення; наприклад, камбіст;

6. лексико-семантичним шляхом; наприклад, коло.

Серед термінів виділяють:

1. загальнозрозумілі слова-терміни – це терміни, які відомі багатьом носіям мови; наприклад, податки, відсоток;

2. вузькоспеціальні слова-терміни – це такі терміни, які зрозумілі тільки вузьким спеціалістам; наприклад, аваль.

Класифікують терміни також на:

1. загальнонаукові – це такі терміни, які зустрічаються у всіх або багатьох наукових сферах; наприклад, аналіз.

2. спеціально наукові – це такі терміни. які зустрічаються переважно в одній науковій сфері; наприклад, банк.

Серед термінів також виділяється:

1. наукова термінологія – це терміни. які використовуються у тій чи іншій галузі знань;

2. технічна термінологія – це слова. які вживаються в техніці;

3. суспільно-політична термінологія.

У другій половині ХХ сторіччя спостерігається посилення інтересу до термінологій різних наук (терміносфер), у зв’язку з чим дослідники диференціюють поняття «термін» і «слово».

Однак багато науковців намагаються розрізняти професіоналізми та терміни. Професійне слово, як підкреслює В.Д. Бондалєтов, відрізняється від терміна. Дослідник зазначає: «У процесі проникнення в термінологію професіоналізм спочатку використовується як «робочий термін», у зв’язку з чим одержують більш точне значення».

А.В. Калінін пояснює різницю тим, що термін – це цілком офіційне, прийняте та узаконене в певній науці, галузі промисловості, у сільському господарстві, техніці позначення, назва якогось поняття, а професіоналізм – напівофіційне слово, розповсюджене (частіше в розмовному мовленні) серед людей якоїсь професії, спеціальності, але таке, що не є по суті точним науковим позначенням.

Ми поділяємо точку зору А.В. Калініна і вважаємо, що професіоналізми – це ненормовані терміни, які виступають як дублети наукових термінів і ніколи не створюють замкнутої системи. Вони мають розрізнений характер. Професіоналізмам властива відповідна мальовничисть, образність. Науковці вказують на експресивно-емоційне навантаження професіоналізмів.

Універсальні величини спілкування : погляд і усмішка.