1. Екологічна ситуація в Харкові

Харків — велике сучасне місто, один з найбільш розвинутих промислових центрів України. Місто займає площу 306,0 км², чисельність населення становить 1,46 млн. чол., а райони Харкова відповідають за кількістю жителів невеликим містам (від 100 до 300 тис. чол.). У галузевій структурі промислового комплексу провідна роль належить машинобудуванню та металообробці, електроенергетичній, паливній, харчовій та медичній промисловості, добре розвинуті деревообробна, поліграфічна та хімічна галузі, місто має розвинену будівельну базу.

Екологічний стан міста характеризується як стабільно напружений, хоча спад виробництва частково стримують наро­стання негативних процесів деградації навколишнього природного середовища.

За масштабами забруднення навколишнього природного се­редовища Харків посідає 15-17 місце в Україні.

Найвагоміші чинники антропогенного наван­таження на довкілля:

• значне зростання кількості автомобільного транспорту при надзвичайно низьких екологічних параметрах автомобілів, що спричинило збільшення шкідливих викидів в атмосферу. Це обумовило те, що автомобільний транспорт став найнесприятливішим фактором стану атмосферного повітря міста;

• накопичення мулового осаду, що утворюється на очисних каналізаційних спорудах міста та складується на мулових полях фільтрації, виводить з обігу 126 га міських земель (мулові поля є екологічно небезпечними, бо призводять до забруднення: атмосферного повітря — пилом та парниковими газами (метан, метилмеркаптан), підземної гідросфери — фільтратом);

• більше 80 % забруднень, що надходять у водні об'єкти, і перш за все річки, припадає на неочищений поверхневий стік з території міста. Це призвело до замулювання русел, забрудненню вод, порушенню гідрологічного режиму та технічного стану річок;

• відсутність сучасних підприємств із переробки побутових і промислових відходів призвела до накопи­чення на території міста значної кількості відходів.

Не менш значними є проблеми покращення стану зеленої та лісової зон Харкова, їхнього захисту від впливу фізичних факторів. Це особливо важливим через те, що місто зростає за рахунок ущільнення міської забудови.

1. Стан атмосферного повітря

Стан атмосферного повітря м. Харкова формується обсягами викидів забруднюючих речовин від пересувних та стаціонарних джерел забруднення. Відповідно до метеорологічного районування м. Харків віднесено до територій з можливо-високим потенціалом забруднення атмосферного повітря промисловими викидами. У 2007 р. за відомостями Харківського обласного центру з гідрометеорології в місті було 208 днів з приземними інверсіями, під час яких погіршується вертикальний повітрообмін та розсіювання забруднюючих речовин, що призводить до збільшення їх концентрацій.

Стан атмосферного повітря міста в значній мірі зумовлений ви­кидами автотранспорту. За відомостями Головного управління статистики в Харківській області за останні роки зменшуються обсяги викидів від стаціонарних джерел і зростають обсяги викидів від пересувних джерел, в основному, за рахунок автотранспорту:

Основними чинниками інтенсивного забруднення атмо­сфери автотранспортом є:

• постійно зростаюча кількість автотранспорту;

• експлуатація технічно застарілого автомобільного парку;

• низька якість паливно-мастильних матеріалів;

• недостатня пропускна спроможність дорожньо-транспортної мережі, яка сформувалась в умовах існуючої забудови, особливо в центральній частині міста;

• незадовільний стан дорожнього покриття проїзної частини доріг.

До стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря слід віднести викиди крупних промислових підприємств, особливо, паливно-енергетичного комплексу, машинобудівних, коксохімічного та хімічного виробництв. В м. Харкові, за відомостями Головного управління статистики в Харківській області налічується 198 промислових підприємств, які мають стаціонарні джерела викидів потужністю 100 т/рік і більше. Основними забруднювачами атмосферного повітря міста є (у 2006 р. обсяг викидів склав):

• ТЕЦ-3 — 579 тон;

• Харківський тракторний завод ім. Серго Орджонікідзе — 547 тон;

• ДП «Завод ім. Малишева» — 149 тон;

• ЗАТ «Харківський коксовий завод» — 231 тон.

Найпоширеніші речовини, які надходять до атмосферного повітря від стаціонарних джерел, цепил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю.

У 2005 р. з 6,96 тис. т., які надійшли до атмосферного повітря міста від стаціонарних джерел забруднення, обсяги надходження найпоширеніших речовин склали:

• пилу — 0,99 тис. т.;

• діоксиду сірки — 0,22 тис. т.;

• діоксиду азоту — 1,83 тис. т.;

• оксиду вуглецю — 2,27 тис.т.

У 2006 р. з загального обсягу викидів у 6,68 тис. т., викиди склали:

• пил — 0,84 тис. т.;

• діоксид сірки — 0,27 тис. т.;

• діоксид азоту — 1,95 тис. т.;

• оксид вуглецю — 2,19 тис. т.

Харківський обласний центр з гідрометеорології проводить спостережен­ня за забрудненням атмосферного повітря міста на 10 стаціонарних пунктах спостереження (ПСЗ), обладнаних лабораторіями «ПОСТ-1» та «ПОСТ-2». Контролюється вміст 20 забруднюючих речовин. Спостереження проводяться щоденно та цілодобово, крім святкових днів. У 2007 р. відібрано й проаналізовано 47085 проб повітря.

Середньорічна концентрація складових атмосферного повітря (у 2007 р.):

• вміст пилу — 0,14 мг/м³ (в 2006 р. — 0,12 мг/м³);

• вміст оксиду вуглецю — 2,5 мг/м³ (в 2006 р. — 1,7 мг/м³);

• вміст сажі — 0,02 мг/м³ (в 2006 р. — 0,01 мг/м³).

Кількість проб із концентраціями, що перевищу­вали відповідні гранично допустимі (у 2007 р.):

• вміст пилу — 4,6 % (в 2006 р. — 2,7 %);

• вміст оксиду вугле­цю — 9 % (в 2006 р. — 1,8 %);

• вміст діоксиду азоту — 3,7 % (в 2006 р. — 2,1 %);

• вміст сажі — 1,3 % (в 2006 р. — 0,1 %).

Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) міста (в 2007 р.) — 5,03 (у 2006 р. — 4,71):

Покращення якості атмосферного повітря в місті в 2007 р. спостерігається тільки в районіХолодної гори — 3,32 ІЗА після 3,47 в 2006 р. Погіршилась якість атмосферного повітря районуПавлового Поля — 6,19 (в 2006 р. — 4,95), району просп. Героїв Сталінграда — 5,07 (в 2006 р. — 4,22), району Іванівки — 4,51 (в 2006 р. — 4,07), Сокольників — 4,04 (в 2006 р. — 3,73),Салтівського шосе — 3,06 (в 2006 р. — 2,83), 607 м/району Салтівки — 2,89 (в 2006 р. — 2,5),Центру — 2,84 (в 2006 р. — 2,48), району Нової Баварії — 1,72 (в 2006 р. −1,39).

Викиди шкідливих речовин і парникових газів у атмосферу від стаціонарних джерел забруднення в Харкові за січень-червень 2009 року склали^] 2417,2 тонн, що складає 72,6 % від аналогічного періоду 2008 року. Щільність викидів у розрахунку на 1 км² становить 7899,4 кг. Обсяги викидів у розрахунку на 1 особу — 1,7 кг.

Рівень якості атмосферного повітря 607-го мікрорайону Салтівки за 2009 р. погіршився — в2008 р. ІЗА склав 2,65, в 2009 р. — 2,71. Найзабрудненішим у 2009 р. було повітря наПавловому полі, найменш забруднене повітря — на Баварії. На рівні 2008 р. залишився ІЗА центрального району міста — 2,41. У всіх інших районах міста відзначене зменшення рівня забруднення атмосферного повітря: в районі Павлового поля індекс склав 4,82 (в 2008 р. — 5,47), у районі Іванівки — 3,88 (в 2008 р. — 4,40), у районі 15-ої міської лікарні — 2,75 (в2008 р. — 2,86), у Сокольниках — 3,34 (в 2008 р. — 3,58), у районі просп. Героїв Сталінграда — 4,23 (в 2008 р. — 4,64), у районі Холодної гори — 3,58 (в 2008 р. — 3,64), у районі Баварії — 1,5 (в 2008 р. — 1,75). В цілому за останні п'ять років в атмосферному повітрі Харкова зменшився вміст діоксиду сірки, кадмію, свинцю та цинку. Не змінився рівень забруднення пилом, оксидом вуглецю, діоксидом азоту, фенолом, аміаком, формальдегідом, сажею й оксидом азоту. Спостерігається тенденція збільшення змісту в атмосферному повітрі сірководню, заліза, марганцю, міді, нікелю та хрому. Значна кількість розташованих у Харкові й області кооперативних, комерційних і приватних структур, а також збільшення числа транспортних засобів, які експлуатуються тривалий час, призводять до значного забруднення атмосферного повітря. Гострою залишається ситуація з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, їхня частка становить 92% загального обсягу викидів у місті.

Стан поверхневих вод

По території м. Харкова протікають 4 річки: Уди, Лопань, Харків, Немишля, які відносяться до басейну р. Сіверський Донець. Річки є водними об'єктами загальнодержавного значення. Відповідно до класифікації р. Уди і р. Лопань відносяться до середніх (площа водозбору відповідно 3840 і 2000 км²), р. Харків і р. Немишля — до малих (площа водозбору відповідно 1160 і 388 км²). Сумарна довжина рік у межах міста складає близько 58 км.

На території міста розташовано близько 20 водойм як штучного (ставки, кар'єри) так і природного походження.

Ріки Харкова маловодні, з незначною швидкістю течії, зазнають значного антропогенного впливу. У межах басейну річок досить розвитий агропромисловий комплекс: землеробство, тваринництво, переробка сільгосппродукції. Сільськогосподарські угіддя і орні землі займають більше 80 % площі водозбору. На якість води в ріках Лопань, Харків, Немишля на вході в місто має вплив склад стоку, що надходить від розташованих вище за течією агрокомплексів, промислових підприємств і населених пунктів. Показники якості води цих рік по окремих інгредієнтах перевищують гранично допустимі концентрації (ГДК) вже на межі міста. Погіршує ситуацію і той факт, що близько 85 % від загального обсягу забруднюючих речовин, що надходять у річки в межах міста, несуть у собі неочищені поверхневі стоки. Талі та дощові стоки в межах міста надходять до водних об'єктів майже без очистки — тільки 6 зливовипусків, з більш ніж 200, обладнані уловлювачами піску та нафтопродуктів. Через відсутність очисних споруд на мережах зливової каналізації об'єми конусів виносу піску в русла досягають 2,5 тис. м³, а в деяких місцях майже перекривають русло. Як наслідок, мілини збільшуються в обсязі, заростають вологолюбною рослинністю, створюють сприятливі умови для розмноження личинок малярійного комара і хвороботворних бактерій, погіршують гідрологічний режим. Товщина донних відкладень складає від 1,5 до 3,0 м. Річки втрачають дренажну здатність.

До джерел забруднення поверхневих вод також відносяться скиди з очисних споруд міської каналізації (в першу чергу скиди Диканівської станції біологічної очистки), порушення режиму землекористування прибережних водоохоронних смуг і наявність на цих територіях стихійних звалищ побутових відходів тощо.

Спостереження за станом поверхневих вод на території м. Харкова проводиться Харківським обласним центром з гідрометеорології (у 2 створах річок Лопань, Харків).

Екологічний стан водних об'єктів в межах міста — стабільно напружений:

Динаміка середньорічних концентрацій забруднюючих речовин у р. Лопань (створ 0,1 км вище гирла, після скиду Диканівських очисних споруд):
Речовини	ГДК, мг/дм³	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Кисень, мг/дм³	—	8,23	8,20	8,20	8,56	8,10	7,12
Азот амонійний, мг/дм³	0,39	1,21	1,00	0,79	1,26	0,80	1,26
Азот нітритний, мг/дм³	0,02	0,104	0,134	0,077	0,129	0,091	0,112
Хром6+, мг/дм³	1,0	5,0	6,0	5,0	5,0	4,0	4,0
Феноли, мг/дм³	0,001	0,003	0,003	0,002	0,003	0,002	0,002
Нафтопродукти, мг/дм³	0,05	0,084	0,081	0,071	0,20	0,12	0,1
Цинк, мг/дм³	10,0	18,0	21,0	15,0	18,0	16,0	16,0

Динаміка середньорічних концентрацій забруднюючих речовин у р. Харків (створ у гирлі річки):
Речовини	ГДК, мг/дм³	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006 р.	2007 р.
Кисень, мг/дм³	—	8,52	8,55	8,30	8,41	8,78	8,98
Азот амонійний, мг/дм³	0,39	0,76	0,63	0,43	0,50	0,57	0,45
Азот нітритний, мг/дм³	0,02	0,039	0,030	0,032	0,041	0,041	0,038
Хром6+, мг/дм³	1,0	6,0	5,0	5,0	6,0	3,0	4,0
Феноли, мг/дм³	0,001	0,001	0,002	0,002	0,002	0,002	0,001
Нафтопродукти, мг/дм³	0,05	0,17	0,23	0,17	0,17	0,13	0,16
Цинк, мг/дм³	10,0	29,0	22,0	16,0	16,0	11,0	10,0

Середньорічні концентрації речовин забруднення поверхневих вод, які вміщують азот, перевищують гранично допустимі концентрації у 2-10 разів, зниження рівня їх вмісту не спостерігається. Спостерігається перевищення нормативів вмісту хрому, фенолів, нафтопродуктів, цинку. Вміст інших інгредієнтів знаходиться у межах відповідних гранично допустимих концентрацій. Кисневий режим в річках задовільний.

Русло річки Харків у районі Журавлівки планується розчистити в 2009 році, а також заплановано проведення заходів щодо захисту від підтоплення в районах Жихарю й Основи, реконструкції зливної мережі в районі готелю «Дружба»^[.