2. Якість води в ріках Уди та Лопань у цілому за 2009 рік покращилася. Якість води в створах р.Уди нижче Харкова, на яку впливає Безлюдівська каналізаційна станція, покращилася в порівнянні з 2008 роком за рівнями нітритного й амонійного азоту, нафтопродуктів, фенолу, шестивалентного хрому. У ріці незначно збільшився вміст міді та цинку. На якість води заключному створі р. Уди, розташованому в сел. Есхар, впливають промислові скиди Харкова, вона погіршилася по вмісту цинку, міді, нафтопродуктів і марганцю. На рівні 2008 року залишився зміст фенолу, покращилася якість води по амонійному та нітритному азоту та шестивалентному хрому. На якість води в створі рік вище Харкова впливають Дергачівський завод турбокомпресорів, а також змиви з території Дергачей і сільгоспугідь. Якість води в цьому створі покращилася за рівнем амонійного азоту, нафтопродуктів, міді, фенолу й шестивалентногохрому. Але у воді збільшився середньорічний зміст нітритного азоту, марганцю та цинку. У створі вище устя Лопані, після Диканівських очисних споруд, якість води покращилася — зменшилися середньорічні концентрації шестивалентного хрому, нафтопродуктів, амонійного й нітритногоазоту, а також міді. Але збільшилася концентрація цинку, на рівні 2008 року залишився змістфенолу. Кисневий режим у обох створах ріки — задовільний

3. Підземна гідросфера

На території м. Харкова налічується більш 300 свердловин різної відомчої приналежності. Повна і достовірна інформація про цілі видобутку, якість води, що видобувається із свердловин, використовуваних водоносних горизонтах, кількість кинутих, таких, що не експлуатуються, не затампонованих свердловинах, обсягах розвіданих запасів підземних вод питної якості для м. Харкова відсутня. Наявність незатампонованих артезіанських свердловин призводить до вторинного забруднення підземної гідросфери.

У даний час на території м. Харкова знаходиться більш 25 природних джерел, вода яких використовується населенням у якості питної. Упорядковано 12 джерел, взагалі вода двадцяти джерел визнана придатною до вживання після кип'ятіння^]. Через те, що природні джерела розташовані в межах міста, зони їхнього живлення являють собою практично цілком урбанізовану територію, де в умовах недостатньої природної захищеності багато десятків років відбувається забруднення підземної гідросфери. Якість води у всіх джерелах нестабільна. В найпопулярнішому джерелі у Саржиному Яру, водоносні горизонти якого найбільш захищені, періодично виявляються відхилення бактеріологічних показників якості води від нормативних. На даний час джерела на території міста безхазяйні, не перебувають на балансі, не є об'єктами комунальної власності, виключення складають джерела «Шатилівське» та «Олексіївське-1» (об'єкти благоустрою на території зон санітарної охорони перебувають на балансі підприємства зеленого господарства Дзержинського району); джерело у парку «Юність» перебуває на балансіЛенінської районної ради; джерело по вул. Ком. Уборевича, 16 — на балансі дільниціМосковської районної філії КП «Жилкомсервіс».

Очищення і технічне обслуговування каптажів практично не виконується. Зони санітарної охорони (радіусом 50м) прибираються не регулярно і не по всій площі.

5. Стан зелених насаджень

Зелені насадження у місті займають площу 15,4 тис. га. Показник озелененості міста складає 50,4 % при нормі 45 %. На одного мешканця міста припадає 105,6 м² зелених насаджень при нормі 67 м². Площа зелених насаджень загального користування (парки, лісо-, луго-, гідропарки, сади, сквери, бульвари) складає 7,5 тис. га. На одного мешканця міста припадає 51,1 м².

Зелена зона міста представлена:

• лісами приміської зони та лісопаркового масиву;

• парками на місці лісів;

• парками на місці цвинтарів і колишніх кварталів житлової одноповерхової забудови;

• парками, створеними заново;

• берегозахісними насадженнями уздовж річкових русел;

• насадженнями санітарно-захисних зон промислових підприємств;

• полезахисними насадженнями на сільськогосподарських землях міських окраїн;

• насадженнями цвинтарів;

• садами.