- •Екзаменаційний білет № 1 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 2 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 3 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 4 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Процес спілкування. Види спілкування
- •Мовний етикет
- •Зовнішня обстановка офісу і кабінету.
- •Одяг і зовнішній вигляд
- •Колір одягу
- •Візитні картки
- •Прийом підлеглих
- •Екзаменаційний білет № 5 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Умовна класифікація ділових паперів
- •Стилі мови
- •Екзаменаційний білет № 6 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 7 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 8 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Процес спілкування. Види спілкування
- •Доповідь
- •Використання голосу
- •Практичні поради:
- •У світі прізвищ
- •Екзаменаційний білет № 9 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 10 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •6. Склад лексики із стилістичного погляду:
- •Екзаменаційний білет № 11 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Книжні й іншомовні слова в документах
- •Екзаменаційний білет № 12 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •3. Синтаксичні особливості професійних текстів.
- •Екзаменаційний білет № 13 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 14 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 15 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 16 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 18 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Екзаменаційний білет № 20 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Документи щодо особового складу
- •Характеристика
- •Особовий листок з обліку кадрів
- •Трудова книжка
- •Екзаменаційний білет № 21 з української мови (за професійним спрямуванням)
- •Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа.
- •Історична довідка
Стилі мови
Стиль (від латин. Stilus – паличка для письма). Стиль – це і манера поведінки, і манера одягатися тощо.
Стиль літературної мови – різновид мови (її функціонувальна підсистема), що характеризується відбором таких засобів із різноманітних мовних ресурсів, які найліпше відповідають завданням спілкування між людьми в даних умовах. Це своєрідне мистецтво добору й ефективного використання системи мовних засобів із певною метою в конкретних умовах й обставинах. Д. Свіфт влучно зауважив, що стиль – це власне слова на власному місці.
Кожний стиль має:
сферу поширення і вживання (коло мовців);
функціональне призначення (регулювання стосунків, повідомлення, вплив, спілкування тощо);
характерні ознаки (форма та спосіб викладу);
систему мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеологію, граматичні форми, типи речень тощо).
Ці складові конкретизують, оберігають, певною мірою обмежують, унормовують кожний стиль і роблять його досить стійким різновидом літературної мови.
Досконале знання специфіки кожного стилю, його різновидів, особливостей – надійна запорука успіхів у будь-якій сфері спілкування.
Термін “стиль мовлення” слід розглядати як спосіб функціонування певних мовних явищ. Розрізнення стилів залежить безпосередньо від основних функцій мови – спілкування, повідомлення і дій впливу.
Високорозвинута сучасна літературна українська мова має розгалужену систему стилів, серед яких є такі: розмовний, художній, науковий, публіцистичний, епістолярний, офіційно-діловий та конфесійний.
Для виділення стилів мовлення важливе значення мають форми мови – усна й писемна, розмовна і книжна. Всі стилі мають усну й писемну форми, хоча усна форма більше притаманна розмовному стилю, а інша – писемному.
Структура текстів різних стилів неоднакова: якщо для розмовного стилю характерний діалог (полілог), то для інших – переважно монолог.
Відрізняються стилі мовлення й багатьма іншими ознаками. Але спільним для них є те, що вони – різновиди однієї мови, представляють усе багатство її виражальних засобів і виконують важливі функції в житті суспільства – забезпечують спілкування в різних його сферах і галузях.
У межах кожного функціонального стилю сформувалися свої різновиди – підстилі – для точнішого й доцільнішого відображення певних видів спілкування та вирішення конкретних завдань. Поряд із функціональними стилями, враховуючи характер експресивності мовних елементів, виділяються також урочистий, офіційний, фамільярний, інтимно-ласкавий, гумористичний, сатиричний та ін.
Назва сти- лю |
Жанри, де реалізується |
Мета мовлення |
Сфера спілкування |
Ознаки |
Мовні засоби |
Науковий |
Дисертація, монографія, стаття, підручник, лекція, відгук, анотація, рецензія. |
Повідомлення про результати наукових досліджень, доведення теорій, обґрунтування гіпотез тощо. |
Наука, техніка, освіта. |
Понятійність, предметність, об’єктивність, логічність, узагальненість, однозначність, переконливість, аналіз, синтез, аргументи, висновки. |
Терміни, схеми таблиці, графіки, наукова фразеологія, цитати, посилання, складні синтаксичні конструкції… |
Офіційно-діловий |
Закон, кодекс, статут, наказ, акт, оголошення, доручення, розписка тощо. |
Регулювання офіційно-ділових стосунків. |
Офіційно-ділові стосунки в економічному, політичному, громадському житті суспільства. |
Документальність, стабільність, стислість, чіткість, висока стандартизація вислову. |
Канцелярська лексика, складні речення, відсутність мовної індивідуальності тощо… |
Публіцистич-ний |
Виступ, нарис, стаття тощо. |
Обговорення, обстоювання чогось, пропаганда певної думки, оцінка життя тощо… |
Громадсько-політичне життя, суспільно-культурне життя. |
Логічність, точність, образність, емоційність, використання художніх засобів. |
Суспільно-політична лексика, риторичні запитання тощо. |
Художній |
Трагедія, комедія, драма, водевіль, роман, повість, оповідання, поема, вірш, байка тощо. |
Відтворення життя за допомогою художніх образів. |
Мистецтво слова, культура, освіта. |
Образність, поетичність, естетика, експресія тощо. |
Всі мовні засоби застосовуються. |
Розмовно-побутовий
|
Бесіда, розмова, приватний лист. |
Обмін інформацією, думками, враженнями. |
Побутові стосунки. |
Усна форма спілкування, неофіційність. |
Побутова лексика. |
Останнім часом виділяють епістолярний стиль (листування) та конфесійний (обслуговує релігійні потреби). Про нього читайте нижче. |
Офіційно-діловий стиль (далі ОДС) – це функціональний різновид мови, що служить для потреб державно-політичного, громадського, економічного життя суспільства. Основне призначення – регулювати ділові стосунки. Його специфіка:
Нейтральний тон викладу;
Точність, ясність, лаконічність, послідовність;
Документальність, тобто наявність усіх ознак документа;
Наявність усталених мовних зворотів, штампів;
Сувора реґламентація тексту.
Мовні засоби ОДС :
Широке використання канцелярської та суспільно-політичної термінології;
Наявна фразеологія має специфічний характер (ініціювати питання, висунути пропозицію);
Відсутність авторської індивідуальності, емоційної лексики;
Синонімія зводиться до мінімуму, щоби уникнути двозначності;
Чітка реґламентація;
Використання простих речень.
Функціональні підстилі:
Законодавчий;
Дипломатичний;
Юридичний;
Адміністративно-канцелярський.