1. Поняття про ядерну зброю

Ядерною зброєю

— зброя, уражаюча дія якої зумовлена внутрішньоядерною енергією, що виділяється в результаті вибухових процесів поділу або синтезу ядер хімічних елементів.

Ядерні заряди

— прилади, призначені для здійснення вибухового процесу звільнення внутрішньоядерної енергії

Основними елементами ядерного заряду є речовина, яка ділиться, відбивач нейтронів, заряд звичайної вибухової речовини (тротилу), вибуховий пристрій та штучне джерело нейтронів, нео

За характером вибухових реакцій та способом отримання ядерної енергії відомо основні види ядерних зарядів:

Види ядерних зарядів	ядерний (атомний, однофазний) — реакції “поділ ЯР”
	термоядерний (двохфазний) — реакції “поділ – синтез ЯР”
	комбінований термоядерний (трьохфазний) — реакції “поділ – синтез —поділ ЯР”
	спеціалізовані термоядерні заряди — т.з. “чисті” та “брудні” ядерні технології”

Ядерні боєприпаси

— відносяться споряджені ядерними зарядами бойові (головні) частини ракет різного типу і призначення, авіаційні бомби, торпеди, артилерійські снаряди, міни, фугаси.

!	Потужність ядерного боєприпасу визначається кількістю енергії, яка виділяється при вибусі. Вона виражається в тротиловому еквіваленті — кількості звичайної вибухівки тротилу, при вибусі якої виділяється така ж кількість енергії.

Сучасні ядерні боєприпаси можуть мати потужність вибуху від кількох десятків до десятків мільйонів тон в тротиловому еквіваленті.

За потужністю ядерні боєприпаси поділяють на п’ять калібрів:

— надмалий — потужністю до 1 тисячі тон (до 1 кілотони);

— малий — від 1 до 10 тисяч тон (від 1 до 10 кілотон);

— середній — від 10 тисяч до 100 тисяч тон (від 10 до 100 кілотон);

— крупний — від 100 тисяч до 1 мільйона тон (від 100 кілотон до 1 мегатони);

— надкрупний — понад 1 мільйон тон (понад 1 мегатону).

В сучасних умовах засобами доставки та носіями ядерних боєприпасів є балістичні та крилаті ракети, літаки-носії, зенітні керовані ракети, артилерія, підводні човни та надводні кораблі, озброєні ракетами і торпедами з ядерним зарядом, ядерні фугаси.

Застосування тих чи інших засобів доставки або носіїв ядерної зброї визначається місцем розташування і характером цілі, потужністю ядерних боєприпасів та рядом інших факторів.

В залежності від властивостей оточуючого зону вибуху середовища, виду та розташування об’єктів, по яких плануються ядерні удари, розрізняють наступні види ядерних вибухів.

Висотним (космічним) називається вибух вище межі тропосфери. Найменшою його висотою умовно приймається 10 км. Застосовується для ураження повітряних і космічних об’єктів.

Повітряним називається вибух у повітрі на такій висоті, коли його світлова куля не доторкується поверхні землі. Повітряні вибухи застосовуються, головним чином, для знищення наземних (надводних) об’єктів.

Наземним (надводним) називається вибух, якщо світлова куля доторкується до поверхні землі (води). Застосовується для знищення великих споруд і військ, що знаходяться в міцних укриттях, якщо за умовами бойової обстановки є бажаним сильне радіоактивне зараження місцевості. Надводний вибух застосовується для ураження надводних кораблів і гідротехнічних споруд. Характерною особливістю є сильне радіоактивне зараження побережжя та акваторії.

Підземним (підводним) називається вибух, проведений під землею (водою). Підземний вибух застосовується з метою створення загороджень для противника та руйнування його підземних споруд, підводний — для знищення підводних кораблів, гідротехнічних споруд, протичовнових загороджень.

Точка на поверхні землі (води), на яку проектується центр ядерного вибуху, називається його епіцентром.