- •Підготував доцент кафедри емд та мк Копчук с. І.
- •1. Реалізація сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення населення у районах катастроф
- •2. Поняття про етап медичної евакуації.
- •3. Види та обсяг медичної допомоги.
- •3.1. Поняття про вид та обсяг медичної допомоги.
- •3.2. Коротка характеристика догоспітальних видів медичної допомоги
- •3.2.1. Перша медична та долікарська допомога
- •3.2.2. Перша лікарська допомога
- •3.2.3. Особливості надання догоспітальних видів медичної допомоги дітям
- •3.3. Коротка характеристика госпітальних видів медичної допомоги
- •3.3.1. Кваліфікована медична допомога
- •3.3.2. Спеціалізована медична допомога
- •4. Медичне сортування уражених
- •5. Евакуація уражених
- •6. Особливості організації лез при різних видах нс
- •6.1. Особливості роботи працівників шмд в умовах нс
- •6.2. Особливості організації лез при стихійних лихах.
- •6.2.1. Особливості організації лез при повенях
- •6.2.2. Особливості організації лез при землетрусах
- •6.2.3. Особливості організації лез при пожежах
- •6.3.1.2. Організація емд під час дорожньо-транспортних катастроф
- •6.3.1.3. Організація емд під час катастроф на річковому і морському транспорті.
- •6.3.1.4. Організація емд під час катастроф на залізниці.
- •6.3.2. Особливості організації лез при найбільш поширених промислових аваріях та катастрофах
- •6.3.2.1. Організація емд під час аварій у вугільних шахтах
- •6.3.2.2. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку хімічного ураження сдор
- •6.3.2.3. Організація медичної допомоги потерпілим в осередку радіаційного ураження
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ національний МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА екстреної медичної допомоги та МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ
“Затверджую”
Завідуючий кафедрою ЕМД та МК
професор В. Криса
“____”________________ 2011 р.
Методична розробка для студентів
для проведення практичного заняття з предмету
“Медицина надзвичайних ситуацій”
|
Тема № 7. Заняття 1,2,3 |
“Організація лікувально - евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій” |
Підготував доцент кафедри емд та мк Копчук с. І.
Обговорено на засіданні кафедри
“ 31 ” серпня 2011 р.
Протокол № 1.
Івано-Франківськ 2011
|
|
Навчальна мета |
Вивчити організацію та заходи по лікувально-евакуаційному забезпеченню населення, яке потерпіло внаслідок НС в системі ДСМК. | ||
|
|
Час |
270 хв. | ||
|
|
Місце проведення |
Ауд. № 6 | ||
|
|
Навчально-матеріальне оснащення | |||
|
|
3. Макет місцевості. | |||
|
|
Навчальні питання | |||
|
|
Вступ. |
| ||
|
|
Реалізація сучасної системи лікувально-евакуаційного забезпечення населення в районах катастроф |
| ||
|
|
Поняття про етап медичної евакуації. |
| ||
|
|
Види та обсяг медичної допомоги. |
| ||
|
|
Медичне сортування уражених. |
| ||
|
|
Евакуація уражених |
| ||
|
|
Особливості організації ЛЕЗ при різних видах НС |
| ||
|
|
Підведення підсумків |
| ||
Література
Волошинський О.В., Паращук Л.Д. Радіологія надзвичайних ситуацій.— Івано-Франківськ, 2001.
Волошинський О.В., Паращук Л.Д. Посібник з військової токсикології.— Івано-Франківськ, 2000.
Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 2001. – 348с.
Дубицкий А.Е., Семенов И.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф. – К.: “Здоров’я”, 1993. – 462с.
Организация экстренной медицинской помощи населению при стихийных бедствиях и других чрезвычайных ситуациях / Под ред. проф. Мешкова В.В. – М., 1991. – 208с.
Протоколи з надання екстреної медичної допомоги у разі невідкладних станів /В.Ф.Москаленко, Г.Г.Рощіна. – Київ, 2001.
В.М.Запорожан. Медицина транспортних катастроф. – Одеса, 2000.
Вступ.
Характер втрат серед населення під час надзвичайних ситуацій (НС), ступінь виходу із ладу сил і засобів охорони здоров’я, навність чи відсутність зараження місцевості в районі лиха, розмір осередку, тощо складають поняття медико-тактична характеристика катастроф.
Втрати під час катастроф виникають, як правило, раптово, є масовими настільки, що перевищують можливості системи охорони здоров’я у наданні медичної допомоги потерпілим в оптимальні для порятунку їхнього життя терміни. Принципи і методи які застосовуються в звичайних умовах є малоефективними. Тому необхідно застосовувати особливі організаційні принципи надання допомоги, більшість із яких почерпнуті з досвіду діяльності військової медицини
Медико-тактичні характеристики різних видів катастроф наочно показують, що у разі катастроф виникають специфічні умови діяльності сил, засобів та закладів охорони здоров’я. Найтиповішими з них є:
Масовість уражень та одночасність їх виникнення .
Різноманітний характер та важкість уражень (від 20 до 40% важких уражень хірургічного профілю).
Поява незвичайних або таких, що виникають рідко, уражень (радіаційні, хімічні тощо).
Разом з тим, під час катастрофи виникає низка чинників, які перешкоджають своєчасному наданню всіх видів медичної допомоги ураженим.
До них належать:
Руйнування будівель і споруд у містах та населених пунктах, що ускладнює розгортання та роботу медичних формувань і закладів, які прибувають до осередку катастрофи.
Порушення роботи медичних закладів (їх руйнування, попадання у зони радіаційного чи хімічного забруднення та втрати серед медичного складу).
Погіршення санітарно-епідемічного стану в районі катастрофи, можливість виникнення масових інфекційних захворювань, ускладнення проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів.
Можливе зараження великих територій, джерел питної води, продуктів харчування радіоактивними та хімічними речовинами, збудниками інфекційних захворювань.
Складність керування роботою сил та засобів охорони здоров’я у районах катастроф.
Потужний психологічний вплив катастрофи та слабка підготовленість до цих подій не тільки населення, алей медичних працівників.
Усі зазначені чинники під час великих катастроф призводять до невідповідності між потребою у наданні невідкладної медичної допомоги ураженим та можливістю її надання в оптимальні терміни.