6. Особливості організації лез при різних видах нс

6.1. Особливості роботи працівників шмд в умовах нс

БШМД, яка прибула до зони НС першою повинна докласти максимум зусль для отримання загальної інформації:

• чи є небезпечним для потерпілих і персоналу ШМД забруднення нвколишнього середовища і які заходи необхідні для його ліквідації;

• орієнтовно (при можливості точно) встановити загальнукількість потерпілих і основні види уражень(термічні, хімічні, радіаційні і т.д.);

• встановити контакт із керівником рятувальних робіт і представниками МВС та МНС у зоні катастрофи, з їхньою допомогою передати інформацію про становище в осередку катастрофи на диспетчерський пункт СШНМД, в лікарню ШМД чи керівникам органів охорони здоров’я;

• якщо полтерпілих багато і вони перебувають в безпечному місці, негайно розпочати медичне сортування і надання невідкладної медичної допомоги;

• при існуванні небезпеки для життя потерпілих і персоналу ШМД у зоні НС, організація евакуації уражених повинна передувати оцінці важкості його стану і необхідного лікування.

За великої кількості уражених із трьох перших прибулих БШМД обирається:

• один лікар – керівник усієї роботи з надання медичної допомоги;

• один лікар – організатор медичного сортування;

• один лікар – керівник медевакуації та транспортування;

• один з прибулих автомобілів ШМД (з двостороннім радіозв’язком) перетворюється на тимчасовий диспетчерський пункт у зоні НС.

Керівник усієї роботи ШМД у зоні події контролює і координує роботу з сортування і транспортування відповідно до дій інших рятувальних служб.

Під час транспортування потерпілих із зони НС необхідно дотримуватися таких принципів:

1. дотримуватися рекомендацій щодо пріорітетності транспортування, встановлених лікеарями, відповідальними за сортування уражених, періодично оглядаючи потерпілих, що очікують на евакуацію до лікарні на евакуаційно-сортувальних майданчиках, здійснювати корекцію лікування;

2. регулювати надходження потерпілих у конкретні лікувально-профілактичні установи, не допускаючи їх перевантаження;

3. разом із співробітниками МВС організувати шляхи під’їзду (і виїзду) до евакуаційно-сортувальних майданчиків, налагодити “човникові” рейси бригад ШМД;

4. за потреби використовувати (при сприянні співробітників МВС) будь-які транспортні засоби для евакуації із зони НС потерпілих, при можливості організувавши їх необхідне переобладнання.

6.2. Особливості організації лез при стихійних лихах.

6.2.1. Особливості організації лез при повенях

Керівництво наданням медичної допомоги потерпілим і проведенням евакуаційно-рятувальних робіт медичними установами міст (районів здійснюється через завідуючих відповідними відділами охорони здоров’я (ОЗ), які одночасно чолюють міські (районні медичні комісії).

У проведенні заходів, спрямованих на ліквідацію медичних наслідків повені, бере участь вся система ОЗ із безпосереднім залученням формувань різних служб, призначених для проведення евакотранспортгих робіт і надання медичної допомоги. Для надання екстренної меддопомоги в першу чергу залучаються БШМД, сформовані на базі міських, центральних, районних, дільничих лікарень і СШНМД.

Надання медичної допомоги потерпілим відразу на великій території розрізненим групам населення обумовлює роботе бригад невеликими силами на значній ділянці, іноді на великій відстані одна від одної. У деяких випадках роміщуючись на плавзасобах медичні працівники будуть змушеніц діяти самостійно

Надання першої медичної допомоги потерпілим під час повені буде полягати насамперед в:

• зігріванні;

• проведенні ШВЛ;

• проведенні зкритого масажу серця;

• накладанні пов’язок при травмах;

• транспортній іммобілізації.

Перша лікарська допомога буде обмежуватися проведенням заходів, спрямованих на підтримку життєво важливих функцій організму.