Чергування приголосних звуків

При зміні й творенні слів задньоротові (задньоязикові) приголосні г, к, х, ґ за певних умов (унаслідок теперішнього чи історичного пом'якшення) переходять у свистячі та шиплячі, а саме:

г – з - ж: нога — нозі — ніжка, друг — друзі — дружба

к - ц - ч: рука — руці — ручка, рік — у році — річний, вулиця — вуличний

х - с - ш: вухо — у вусі — вушко, рух — у русі — рушити, ковалиха — ковалишин

Також чергуються наступні приголосні звуки (здебільшого в дієслівних формах):

[г] - [ж]: бігти – біжу, могти — можу

[к]- [ч]: скакати – скачу; пекти — печений, печу

[х] - [ш]: брехати – брешу; колихати — колишу

[д] - [д͡ж]: сидіти – сиджу, ходити – ходжу, садити — саджу — посаджений

[д] - [ж]: уродити — урожай, огородити — огорожа, погода — погожий, переходити — перехожий, правда — справжній

[д] і [т] - [с]: веду - вести, ненавидіти - ненависть, цвіт - цвісти, мету - мести

[т] - [ч]: крутити – кручу, платити - плачу - заплачений, хотіти - хочуть

[з] - [ж]: казати – кажу

[с] - [ш]: носити – ношу; писати — пишу

[зд] - [жд͡ж]: їздити – їжджу

[ст] - [шч]: мастити – мащу, мостити – мощу, захистити — захищу — захищений, розмістити — розміщу — розміщувати

[б] - [бл]: любити – люблю

[в] - [вл]: мовити – мовлю

[м] - [мл]: тямити – тямлю

[п] - [пл]: купити – куплю

[ф] - [фл]: графити – графлю

Примітка: Проте внаслідок дисиміляції (розподібнення) звуків замість закономірного ч вимовляється й пишеться ш у словах рушник, рушниця, дворушник (від рука), мірошник (від мірка), торішній (від торік), соняшник (від сонце), сердешний (від серце, але: сердечний, серцевий). В інших подібних випадках незалежно від вимови пишеться буква ч: молочний, пшеничний, сонячний, ячний, яєчня.

Зміни (чергування) приголосних при додаванні суфіксів -ськ(ий), -ств(о)

Під час творення нових слів за допомогою суфіксів -ськ(ий), -ств(о) приголосні на стику твірної основи і суфікса можуть зазнавати різних змін.

Два приголосних звука зливаються в один:

злиття звуків приклади

г, з, ж: + ськ(ий) = зьк(ий) Кавказ + ськ = кавказький

Запоріжжя +ськ = запорізький

+ ств(о) = зтв(о) боягуз + ств = боягузтво

к, ц, ч: + ськ(ий) = цьк(ий) Вінниця + ськ = вінницький

чумак + ськ + чумацький

+ ств(о) = цтв(о) козак + ств = козацтво

Молодець + ств = молодецтво

х, с, ш: + ськ(ий) = ськ(ий) Черкаси + ськ = черкаський

чех + ськ = чеський

+ ств(о) = ств(о) птах + ств = птаство

Примітка: Виняток становлять поодинокі прикметники на -ськ(ий), утворені від слів іншомовного походження: чикагський, цюріхський, бакський, казахський, тюркський.

Якщо в кінці твірної основи після приголосного є суфікс -к-, то при творенні прикметника на -ськ(ий) -к- випадає: Чукотка- чукотський, П'ятихатки- п'ятихатський.

Якщо твірна основа кінчається на д або т, то у вимові відбуваються різні зміни, а саме:

• на стику твірної основи і суфікса чується [дз], [ц] люд+ський [л'уд'з'кий]

люд+ство [л'удзтво]

брат+ський [брац'кий]

брат+ство [брацтво]

• кінцеві звуки твірної основи [т] і [ст] при збігу приголосних не вимовляються

студент+ський [студен'с'кий]

студент+ство [студенство]; турист+ський [туриc'кий], модерніст+ський [модерн'іс'кий]

Але на письмі ці зміни не позначаються - такі слова пишуться за морфологічним принципом: людський, людство, братський, братство, студентський, студентство, туристський.

Виняток становлять слова міський (міст[о]+ський) і хвацький (хват+ський), які пишуться за фонетичним принципом.

Нагадування: Звуки н, л, д, дз, з, т, ц, с перед суфіксом -ськ(ий) вимовляються м'яко: кінський [к^,ін'с'кий], ковальський [ковал'с'кий], панський [пан'с'кий], волинський [волин'с'кий]. М'який знак перед -ськ(ий) ставиться лише після л, після інших букв перед -ськ(ий) м'який знак не ставиться: ковальський [ковал+ський], але: кінський [кін+ський].