49

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Юридичний факультет

Кафедра трудового, аграрного та екологічного права

ЯКИМЕЦЬ ЛІЛІЯ ЯРОСЛАВІВНА

Договірні відносини сільськогосподарських товаровиробників

Дипломна робота

зі спеціальності „Правознавство”

на здобуття освітньо-кваліфікаційного

рівня „магістр”

Науковий керівник:

доц. Ващишин М.Я.

Рекомендовано до захисту

Рішенням кафедри

План

Вступ..…… ……………………..…………………………..……………………….3

Розділ 1. Загальна характеристика агрогосподарських договорів…………..7

1.1. Поняття та ознаки агрогосподарського договору…………….………..7

1.2. Юридична природа агрогосподарського договору…………..…….....17

1.3. Класифікація агрогосподарських договорів… ……………………….24

Розділ 2. Договір контрактації сільськогосподарської продукції………….31

2.1. Істотні умови, зміст договіру контрактації сільськогосподарської продукції…...............................................................................................…...31

2.2. Предмет та сторони договору контрактації сільськогосподарської продукції. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань……………35

Висновки…………..…………..…………………………………….……..............44

Список використаних джерел………………..……….………..….….................46

Вступ

Актуальність теми дослідження. Агропромисловий комплекс України - це оригінальна багатогалузева еко­номічна система, що складається із ря­ду послідовно та паралельно взаємопов'яза­них виробничо-технологічних стадій: виго­товлення засобів виробництва - виробництво продуктів рослинництва та тваринництва - переробка продуктів рослинництва і тварин­ництва на продукти кінцевого споживання - їх реалізація і доведення до споживача.

Будь-яке аграрне виробництво потребує відповідного виробничого, технічного та технологічного обслуговування, що здійснюєть­ся як самими сільськогосподарськими товаровиробниками, так і з використанням послуг спеціалізованих підприємств (організацій).

Господарські відносини, що вини­кають при цьому, юридично оформляються шляхом укладення відповідних договорів. До них належать договори між сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб’єктами про реалізацію виробленої сільськогосподарської продукції, договори про забезпечення належного матеріально-технічного забезпечення, договори між виробниками сільськогосподарської продукції та підприємствами сільгоспхімії про забезпечення агрохімічного, меліоративного обслуговування, а також між сільськогосподарськими товаровиробниками і ремонтно-технічними підприємствами про ремонт сільськогосподарської техніки, технічне обс­луговування тваринницьких ферм, птахофабрик (цехів), теплиць, тощо.

В агропромисловому комплексі використову­ються практично всі існуючі в народному господарстві договірні форми. Специфічни­ми ж для цієї галузі економіки необхідно вважати лише ті договори, що укладаються між учасниками АПК і безпосередньо пов'язані з обслуговуванням та забезпеченням сіль­ськогосподарського виробництва.

Проблеми розвитку договірних відносин аграрних суб'єктів та їх законодавчого забез­печення досліджувались і досліджуються ба­гатьма юристами-аграрниками. Разом із тим комплексних наукових досліджень сучасно­го законодавчого регулювання договірних відносин в АПК є небагато. В основному ці дослідження проводилися вченими за існу­вання колишнього СРСР. Це, насамперед, ро­боти Ю.С.Шемшученка, 3.А.Павловича, В.І.Сем­чика, В.М.Корнєєва, С.І.Лурье, М.І.Козиря, Ц.В.Бичкової, О.О.Погрібного, В.М.Корнієнка та ін.

Серед науковців, які глибоко досліджу­ють договірні відносини в АПК на сучасному етапі, слід відзначити А.М.Статівку, В.П.Жушмана, О.А.Поліводського, В.О.Ситника, В.І.Корольова, М.Я.Ващишин, Л.О.Панькову, П.Ф.Кулинича, В.Ю.Уркевича, В.І.Назаренка, Т.П.Проценко, В.В.Янчука, В.З.Янчука, В.М.Єрмоленка, С.О.Погрібного та ін.

З переходом України від планово-адміністративної до ринкової економіки відбулися суттєві зміни в системі договірних зв’язків за участю сільськогосподарських товаровиробників: виникли нові об’єкти договірних відносин (цілісні майнові комплекси, землі сільськогосподарського призначення, цінні папери, тощо) та абсолютно нові види договорів (лізинг сільськогосподарської техніки, оренда земель, земельних і майнових паїв, факторинг, концесія тощо). Ці зміни ще не є достатньо дослідженими в аграрно-правовій доктрині, тому тема дипломної роботи є, без сумніву, актуальною.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення поняття агрогосподарського (аграрно-правового договору), його ознак та правової природи, аналіз окремих агрогосподарських договорів, внесення та обґрунтування пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання договірних відносин у аграрній сфері.

Для досягнення визначеної мети у даному дослідженні були поставлені такі завдання:

— на основі аналізу спеціальної літератури та систематизації думок науковців дослідити поняття агрогосподарського договору, сформулювати його визначення та навести характерні ознаки;

— спираючись на аналіз законодавства та спеціальної літератури визначити правову природу агрогосподарського договору;

— виявити критерії класифікації договорів та провести класифікацію агрогосподарських договорів;

— дослідити зміст окремих договорів та визначити специфічні ознаки, що відрізняють їх від цивільно-правових та господарсько-правових договорів;

— виявити проблеми у правовому регулюванні договірних відносин сільськогосподарських товаровиробників та сформулювати пропозиції, що містять шляхи подолання цих проблем;

— сформулювати висновки та узагальнення.

Об'єктом дослідження є врегульовані нормами права суспільні відносини, пов’язані з укладенням сільськогосподарськими товаровиробниками договорів у сфері реалізації сільськогосподарської продукції, їх матеріально-технічного забезпечення та виробничо-технічного обслуговування.

Предметом дослідження є законодавство України про договірні відносини сільськогосподарських товаровиробників, аграрне і господарське законодавство країн СНД, наукові праці про агрогосподарські договори.

Наукова новизна одержаних результатів обумовлена тим, що в Україні на достатньому рівні не досліджується дане питання, яке займає дуже важливе місце у діяльності сільськогосподарських товаровиробників.

Наукову новизну становлять висновки, положення та рекомендації, які відображають особистий внесок автора:

дістало подальшого розвитку:

визначення поняття та ознак агрогосподарського договору;

визначення правової природи агрогосподарського договору;

удосконалено:

поняття сільськогосподарського виробництва як правової категорії, виокремлено його специфічні ознаки;

поняття окремих агрогосподарських договорів, зокрема поняття лізингу сільськогосподарської техніки та договору виробничо-технічного обслуговування сільськогосподарських товаровиробників.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження. Складається зі вступу, чотирьох розділів, які поділяються на дванадцять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 131 сторінку, з них 12 сторінок - список використаних джерел.

Розділ 1.Загальна характеристика агрогосподарських договорів.