2.4. Техніка сівби селекційних посівів

На ранніх етапах селекційного процесу, коли висівається мізерна кількість насіння, висівання проводять вручну, ручними та тракторними сівалками.

Висівання вручну проводять під посівну лінійку або шнур з вузлами- мітками, проти яких у грунт закладається насіння. Для цього маркером розмічають рядки. Згідно з посівною відомістю розкладають пакети з відрахованою кількістю насіння на ділянку. На рядок кладуть посівну лінійку, або натягують шнур і за мітками розкладають насіння . Щоб грунт не висихав, насіння зразу загортають .

Сівба ручними однорядковими сівалками дає можливість якісніше і швидше виконати цю роботу. Маркером намічають рядки. Кількість насіння, що висівається, регулюється підбором змінних дисків висівного пристрою. Сівбу ручною, сівалкою виконують два чоловіки. Один засипає насіння в насіннєву банку і слідкує за правильністю висівання, а другий водить сівалку. Слід відмітити, що і цей спосіб досить не досконалий.

Сівба навісними тракторними сівалками значно підвищує продуктивність Існуючі вданий час касетні сівалки точного висіву, змонтовані на самохідному шасі Т-16 забезпечують висівання будь – якої кількості насіння на першому етапі селекції.

У попередньому та конкурсному сортовипробуваннях потрібно висівати більшу кількість насіння на ділянках . Тому ці види посіву здійснюють сівалки типу СКС –6А , СН-10Ц, які мають систему автоматизованого висіву порції насіння за даною програмою .

Строки висівання є важливою умовою формування своєчасних і дружних сходів, що значною мірою впливає на урожай і якість на­сіння. За оптимальних строків висівання озимі утворюють до кінця осінньої вегетації 2-3 синхронних пагони кущіння з добре розви­неною вторинною кореневою системою.

За ранніх строків висівання рослини переростають, тому значна кількість стебел осіннього кущіння може пошкоджуватися і випада­ти, що посилює весняне кущіння. Посіви пізніх строків входять у зиму, слабко розкущившись. У них продовжується інтенсивне ку­щіння весною. У таких посівах збільшується частка стебел пізнього весняного кущіння, на яких формується насіння з нижчими посів­ними та врожайними властивостями порівняно з головними і стеб­лами осіннього кущіння.

Оптимальні строки висівання озимої пшениці настають з пе­реходом середньодобової температури повітря від 15 °С у бік зни­ження, озимого жита за середньодобової температури 15 °С. У пів­нічних районах Одеської, Миколаївської та Херсонської областей оптимальні строки висівання озимого ячменю — 15-25 вересня, для південних районів цих областей і Закарпаття — 20-30 верес­ня.

Таблиця 4

Розрохунок норми висіву

Маса 1000 зерен, г	Схожість, %	Чистота, %	Норма висіву млн.на 1га	Площа ділянки, м2	Норма висіву
44	95	99,02	4.4	20	412

Норми висівання насіння є однією з важливих умов вирощу­вання не тільки високого врожаю, а й біологічно повноцінного на­сіння з високими врожайними і посівними властивостями.

Незважаючи на уявну простоту, питання встановлення опти­мальної норми висіву на насіннєвих посівах досить складне. Оп­тимальні норми висіву для певних умов і культур з часом (у міру розвитку технології, підвищення родючості ґрунту, створення нових сортів) змінюються. Тому встановити постійні норми висіву насіння з урахуванням усіх випадків неможливо.

Деякі дослідники дотримуються положення, що для створення насіння з добрими урожайними властивостями доцільно застосо­вувати знижені норми висіву. Інші стверджують, що краще насіння формується на загущених посівах.

При знижених нормах висіву, вважають перші, формується кру­пніше насіння, а тому при пересіванні воно забезпечує вищий уро­жай (Г.В. Гуляєв, В.С. Шестаков). Проте І.Г. Строна довів, що не завжди крупне насіння є найкращим. Часто воно має пухку анато­мічну структуру з порушеним співвідношенням між зародком і ен­доспермом.

І.Г. Строна, С.М. Білецький, Л.Г. Ковальов, В.І. Князюк, С.П. Васильківський довели, що підвищення норми висіву сприяє зниженню кущистості, підвищенню вирівняності та виходу насіння з головних стебел, яке має кращі посівні та врожайні властивості порівняно з насінням зі стебел наступних порядків.

В.І. Князюк, С.П. Ва­сильківський встановили, що на насіннєвих ділянках озимої пшениці слід застосовувати підвищені норми висівання на­сіння озимої пшениці — на 12 - 15 % порівняно з товарними посівами, що забезпечує більший вихід насіння з ко­лосся головних стебел, і його вирівняність до 94 %.

Надмірне загущення посівів може призвести до їх вилягання, яке негативно впливає на посівні та врожайні властивості насіння. Тому норми висіву на насіннєвих посівах слід диференціювати по сортах. Для озимої пшениці на період збирання має бути не менше ніж 650 — 700 стебел/м².

Узагальнюючи результати численних досліджень, можна дійти висновку, що на насіннєвих посівах зернових куль­тур слід застосовувати норми висіву, які забезпечували б синхро­нний розвиток кожної рослини в агрофітоценозі, створювали вирів­няний стеблостій та формували вирівняний за крупністю насіннє­вий матеріал.