Розділ 7 Сортовий і насінний контроль

Внутрішньогосподарський контроль передбачає дотримання правил розмноження сортового насіння, ведення документації в ме­жах господарства. Головне завдання контролю полягає у забезпечен­ні правильної організації комплексу заходів щодо виробництва сор­тового насіння, що має відповідати вимогам стандарту, а також уне­можливлювати механічне й біологічне засмічення в період вегетації та під час збирання, транспортування, очищення і зберігання насіння.

Внутрішньогосподарський контроль здійснюють агрономічний персонал і керівники господарств, фермери та інші господарі, які вирощують або заготовляють насіння. Кожне господарство має га­рантувати відповідність сортових і посівних властивостей насіння показникам, зазначеним у документах.

Документи оформляють за єдиним зразком, згідно з вимогами інструкції та стандартів, під методичним керівництвом і контролем Державної насіннєвої інспекції, тобто внутрішньогосподарський контроль безпосередньо пов'язаний з державним.

Державний сортовий і насіннєвий контроль здійснюють державні насіннєві інспекції. Організовану державну систему конт­ролю за вирощуванням сортового насіння в Україні було створено в 1921 р. Подальший розвиток насіннєвого контролю характеризуєть­ся постійно зростаючим підвищенням вимог до якості сортового на­сіння, пошуками найдієвіших організаційних форм цієї служби.

Сортовий контроль є науково обґрунтованою системою заходів, спрямованих на збереження типових для реєстрованих сортів сіль­ськогосподарських культур морфологічних, біологічних і цінних гос­подарських ознак і властивостей.

Одним з основних видів сортового контролю є апробація (від лат. аргоЬасіо — визначення, ухвалення). У сортовому контролі є два види апробації: польова й комірна.

Польова апробація — це контроль сортової чистоти чи типовос­ті сортових і гібридних посівів сільськогосподарських культур.

Комірна апробація означає контроль сортових властивостей деяких культур, який проводять у насіннєсховищах. Він доповнює польову апробацію й польове обстеження і полягає у перевірці на­сіння на сортову чистоту або типовість, ураженість хворобами і по-шкодженість шкідниками.

Апробацію здійснюють згідно з чинною Інструкцією з апробації сортових посівів. У більшості країн, як і в Україні, апробацію прово­дять без відбору апробаційного снопа. У деяких країнах (Канада, Румунія) сортову чистоту визначають лабораторними методами.

Для визначення видової належності насіння, а також ступеня чоловічої стерильності у стерильних аналогів ліній, сортів, простих міжлінійних гібридів використовують метод ґрунтового конт­ролю — висівання насіння в полі, спостереження за розвитком рос­лин, аналіз їх після збирання, встановлення сортової чистоти.

Після проведеної апробації сортове насіння може засмічуватися під час збирання, очищення, зберігання. Тоді виникає потреба у проведенні лабораторно-сортового контролю. Його здійснюють за допомогою аналізу насіння і проростків у лабораторіях держав­них насіннєвих інспекцій.

Насіннєвий контроль полягає у проведенні системи заходів щодо контролю за посівними властивостями насіння сільськогоспо­дарських культур у процесі його виробництва, заготівлі, зберігання й реалізації.

Усі показники посівних властивостей насіння (чистота, енергія проростання, лабораторна схожість, маса 1000 насінин, вологість то що) визначають у лабораторіях державних насіннєвих інспекцій відповідно до методики і вимог стандартів, які регламентують ви­моги до насіннєвого матеріалу.

Визначення сортової чистоти посівів зернових проводиться без відбору апробаційних снопів.

Сортова чистота – ^99,5%

Ураженість сажкою - =0,13

Сортова засміченість =0,52

Засміченість посіву культурними рослинами і бур’янами –

З₁ = 3*100/1525+8+3=300/1549=0,19

З₂ =1*100/1525+5+1=100/1531=0,065

В – кількість стебел основного сорту,

Г – стебел інших різновидностей і сортів,

Є – стебел основної культури уражених сажкою,

К – стебел важковідокремлюваних культурних рослин,

Л – важковідокремлюваних бур’янів.