3.2. Особливості встановлення вихідних днів на підприємствах, пов’язаних з обслуговуванням населення

На підприємствах, в установах, організаціях, де робота не може бути перервана в загальний вихідний день у зв'язку з необхідністю обслуговування населення (магазини, підприємства побутового обслуговування, театри, музеї і інші), вихідні дні встановлюються місцевими Радами народних депутатів.

Правило про встановлення місцевими радами вихідних днів на підприємствах, в установах і організаціях, де робота не може бути перервана в загальний вихідний день у зв'язку з необхідністю обслуговування населення, діє в частині, яка не суперечить ст. 30 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні". Участь сільських, селищних, міських рад у визначенні вихідних днів у театрах, музеях та інших подібних установах цим Законом не передбачено. Вихідні дні підприємств сфери обслуговування, незалежно від форми власності, встановлюються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за погодженням з власниками (підпункт 4 п. "б" ст. 30 названого Закону). Вихідні дні підприємств комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, що є в комунальній власності територіальних громад, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад встановлюють самостійно.

У коментованій статті говориться про встановлення вихідних днів для підприємств. Вихідні дні для працівників встановлюються відповідно до частини третьої ст. 52, 67 і 69 КЗпП.

3.3. Особливості встановлення вихідних днів на безперервно діючих підприємствах

На підприємствах, в установах, організаціях, зупинення роботи яких неможливе з виробничо-технічних умов або через необхідність безперервного обслуговування населення, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, пов'язаних з роботою транспорту, вихідні дні надаються в різні дні тижня почергово кожній групі працівників згідно з графіком змінності, що затверджується власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.

Ст. 69 КЗпП передбачає порядок надання працівникам вихідних днів на підприємствах, що працюють без вихідних днів. Цей порядок поширюється на такі категорії підприємств:

1) підприємства, на яких зупинення роботи неможливе з виробничо-технічних умов (підприємства з безперервним процесом виробництва);

2) підприємства комунального обслуговування населення (водо-, газо-, теплопостачання тощо);

3) підприємства, зазначені в ст. 68 КЗпП, якщо у встановленому порядку прийняте рішення про їх роботу без вихідних;

4) підприємства (дільниці), що виконують вантажно-розвантажувальні роботи, пов'язані з роботою транспорту.

На перелічених вище підприємствах вихідні дні працівникам надаються згідно з графіками роботи (змінності) таким чином, щоб працівники могли щотижня використовувати, як правило, два вихідних дні. При цьому не обов'язково, щоб один з них припадав на загальний вихідний день (неділю).

Власник зобов'язаний погодити з сільською, селищною, міською радою (її виконкомом) питання встановлення для працівників п'яти- чи шестиденного робочого тижня (частина третя ст. 52 КЗпП). Виконавши цей обов'язок, він вправі, за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації, встановлювати для працівників вихідні дні в графіку змінності (графіку виходу на роботу).