6.7.7.3 Пенсії сім'ям за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність»

Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого наукового (науково-педагогічного працівника (годувальника), які були на його утри­манні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі:

80% пенсії наукового працівника на трьох непра­цездатних членів сім'ї;

60% — на двох непрацездатних членів сім'ї;

40% — на одного непрацездатного члена сім'ї.

6.7.7.4 Пенсії сім'ям за законодавством про вислугу років

До кола сімей, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника за законодавством про вислугу років, належать сім'ї, які забезпе­чуються пенсіями за окремими нормативними актами, а саме: члени сімей суддів, прокурорсько-слідчих працівників, держав­них службовців, посадових осіб митних органів і народних де­путатів України.

Склад членів сім'ї за законодавством про вислугу років мало чим відрізняється від складу сім'ї, передбаченого загальним пен­сійним законодавством.

Умови призначення пенсії такі самі. Однак розміри пенсій і порядок їх призначення мають деякі особ­ливості.

Так, відповідно до Закону України «Про статус суддів» у разі загибелі (смерті) судді, у тому числі у відставці, внаслідок службових обов'язків непрацездатним членам сім'ї, які перебу­вають на його утриманні, щомісячно виплачується компенсація у розмірі різниці між частиною заробітку загиблого, яка була його часткою, і призначеної пенсії у разі втрати годувальника без ура­хування одночасної допомоги.

У Законі України «Про прокуратуру» дещо інший порядок за­безпечення сімей, які втратили годувальника: в разі загибелі про­курорсько-слідчого працівника під час виконання службових обов'язків сім'ї чи утриманцям загиблого призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника в розмірі його місячного поса­дового окладу.

Сім'ям державних службовців, посадових осіб митних органів, народних депутатів України пенсії в разі втрати году­вальника призначаються в порядку, встановленому загальним пенсійним законодавством України.

Пенсії нараховуються за єдиними нормами у відсотках від заробітку годувальника.

6.7.8 Соціальні пенсії

Соціальні пенсії можна визначити як щомісячні виплати з Пенсійного фонду, призначені непрацюючим, непрацездатним громадянам, які не мають права на трудову пенсію.

До осіб, які мають право на соціальну пенсію, належать:

- інваліди І та II груп, у тому числі інваліди з дитинства, а та­кож інваліди III групи;

- особи, які досягли пенсійного віку (чоловіки — 60; жінки —55 років);

- діти, які не досягли 18-річного віку чи старші за цей вік, якщо вони стали інвалідами до виповнення їм 18 років, у разі втра­ти годувальника;

- діти-інваліди у віці до 16 років.

Розмір соціальних пенсій диференційований: від 30% до 200% мінімальної пенсії за віком.

Соціальні пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком призначаються чоловікам і жінкам, які досягли відповідно 60- і 55-річного віку, але не мають права на трудову пенсію без поважних причин.

Особи, які досягли пенсійного віку, а також інваліди III гру­пи, які не мають права на трудову пенсію з поважних при­чин, мають право на соціальну пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Соціальні пенсії в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком призначаються:

• інвалідам II групи;

• дітям-інвалідам у віці до 16 років;

• дітям, які не досягли 18-річного віку чи старші за цей вік, якщо вони стали інвалідами до виповнення їм 18 років; у разі втрати годувальника;

• одному з батьків, незалежно від віку, якщо він (вона) зайня­тий доглядом за дітьми, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Інвалідам І групи, матерям-героїням, яким присвоєно звання «Мати-героїня», соціальні пенсії призначаються в розмірі 200% мінімальної пенсії за віком.