Експериментальна частина

№ п/п

Хід роботи

Спостереження та висновки

1.

Термолабільність ферментів.

У 4 пробірки внести розчин слини (1:5) об’ємом 1 см³. Першу пробірку прокип’ятити на протязі двох хвилин, другу – вмістити в стакан з льодом, третю – залишити при кімнатній температурі, четверту – вмістити ^{в стакан з теплою водою (40 ˚С).}

Через три хвилини у всі чотири пробірки внести розчин крохмалю об’ємом 1 см³.

На кахельну пластинку нанести декілька крапель йоду і за допомогою проби крохмаль + йод, встановити на якій хвилині в кожній пробірці відбудеться гідроліз крохмалю.

Примітки: Спостереження записуємо за допомогою позначень «с» – синій, «ж» – жовтий колір краплі йод + суміш.

2.

Специфічність дії ферментів.

Виконати дослід згідно схеми.

У перші дві пробірки внести розчин крохмалю об’ємом по 0,5 см³, у дві інші – сахарози об’ємом по 0,5 см³. У 1 і 3 пробірки додати р-н слини, у 2 і 4 – р-н сахарази об’ємом 0,5 см³. Витримати пробірки 10 хв. при температурі 40 ˚С. Після цього у першу і другу пробірки додати декілька крапель розчину йоду. В третю та четверту – реактив Фелінга об’ємом 0,5 см³ і ці дві пробірки нагріти.

3.

Вплив активаторів та інгібіторів

Виконати дослід згідно схеми.

Після перемішування вмісту трьох пробірок за допомогою проби з йодом зафіксувати час гідролізу крохмалю у кожній пробірці.

4.

Вплив рН середовища.

У чотирьох пробірках приготувати розчини з значеннями рН 5,59; 6,98; 7,38; 8,04. Для цього змішати певні об’єми розчинів натрій гідрогенфосфату і калій дигідрогенфосфату:

В кожну з чотирьох пробірок з певним значенням рН додати розчин крохмалю (w = 0,5 %) об’ємом 1 см³, розчин слини (1:10) об’ємом 1 см³. Вміст пробірки ретельно перемішати і нанести по краплині суміші на фарфорову пластинку поруч з краплиною йоду. Дві краплі з'єднати. За зміною забарвлення зробити висновок на якій хвилині у кожній з пробірок відбудеться гідроліз крохмалю.