Експериментальна частина
-
№ п/п
Хід роботи
Спостереження
Висновки
1.
Розчинність жирів.
У чотири пробірки налити по дві краплини олії і додати розчинник об’ємом 1 см3:
у 1 пробірку – етанол;
у 2 пробірку – етилетаноат;
у 3 пробірку – хлороформ;
у 4 пробірку – чотирихлористий карбон.
Всі чотири пробірки енергійно струсити. Пробірку у якій утворюється емульсія закрити пробкою з зворотнім повітряним холодильником і нагріти на водяній бані, постійно струшуючи.
Дослід повторити з твердим жиром.
2.
Відношення до розчину калій перманганату.
У пробірку налити олію об’ємом 0,5 см3 і розчин KMnO4 (w = 2%) об’ємом 1 см3. Енергійно струсити пробірку.
3.
Гідроліз.
Жир + NaOH
гліцерин
+
милоУ пробірку помістити твердий жир масою 1,5-2 г і додати спиртовий розчин NaOH (w = 15 %) об’ємом 5 см3. Пробірку закрити пробкою з зворотнім повітряним холодильником і нагріти на водяній бані 15 хв. при постійному струшуванні.
Потім пробірку охолодити і додати гарячий насичений розчин NaCl об’ємом 6-7 см3.
Загальний висновок: _________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3
Тема: Властивості вуглеводів
Мета: Навчитись ідентифікувати вуглеводи.
Завдання:
1. Провести якісні реакції Селіванова, Барфеда, Фелінга, з йодом.
2. Провести гідроліз крохмалю; дослідити продукти гідролізу.
Теоретична частина
До
вуглеводів відносять групу органічних
сполук, що містять альдегідну
або кетонну
групи та декілька спиртових
груп -ОН.
Загальна формула вуглеводів має вигляд
(СН2O)n.
В залежності від складу, будови і властивостей вуглеводи поділяються на дві групи: прості і складні. Прості вуглеводи не гідролізуються і їх відносять до моносахаридів. Складні вуглеводи при гідролізі розпадаються до простих вуглеводів. В залежності від числа моносахаридів, що входять в молекулу, вони поділяються на олігосахариди і вищі полісахариди.
Загальна формула моносахаридів – СnН2nOn. Моносахариди за хімічними властивостями можуть бути охарактеризовані як поліоксиальдегіди або поліоксикетони. В розчині вони існують як у циклічній, так і у ациклічній формах, що переходять одна в одну. Хімічні властивості моносахаридів визначаються вільними карбонільними (альдегідною чи кетонною) і спиртовими групами, а також властивостями продукту їх взаємодії – напівацетального гідроксилу (глікозидної групи).
Олігосахариди містять від двох до десяти залишків моносахаридів. Олігосахариди, що розпадаються при гідролізі на два моносахариди, називаються дисахаридами. За будовою молекул всі дисахариди – це етери моносахаридів, що мають молекулярну формулу С12Н22О11. Для всіх олігосахаридів характерна реакція гідролізу. Лактоза і мальтоза існують у розчинах в циклічній і напівциклічній формах з вільною альдегідною групою, тому вони легко вступають в реакцію окиснення і відновлення. Ці дисахариди відносяться до відновлюючих сахаридів. Сахароза існує тільки в циклічній формі і не вступає в реакції, що властиві альдегідній групі. Сахароза – невідновлюючий вуглевод.
Полісахариди – високомолекулярні органічні речовини, які побудовані із сотень і тисяч залишків моносахаридів або їх похідних, які зв’язані між собою глікозидним зв’язком. Розрізняють гомо- і гетерополісахариди. З перших найбільш важливе біологічне значення мають крохмаль, глікоген та клітковина. Вони побудовані з моносахаридних залишків одного виду (залишків глюкози). До гетерополісахаридів відносять сполуки, що мають в своєму складі залишки різних моносахаридів. Вони входять до складу тканин і секретів організму. Це гепарин, гіалурова кислота та інші сполуки.
Основна роль вуглеводів в організмі – енергетична. З вуглеводів організм людини отримує 60-70 % енергії. Крім того вуглеводи є складовим компонентом біомембран і виконують бар’єрні, захисні, регуляторні й інші важливі функції.