
- •Основні правила охорони праці
- •Лабораторна робота № 2
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Теоретична частина
- •Експериментальна частина
- •Список рекомендованих джерел:
Експериментальна частина
№ п/п |
Хід роботи |
Спостереження |
Висновки |
1. |
Нінгідринова реакція. У пробірку внести розчин білка (5 краплин) і розчин нінгідрину (2 краплі). Вміст пробірки ретельно перемішати і гріти на водяній бані (t = 70 ˚C) п’ять хвилин. |
|
|
2. |
Біуретова реакція. У пробірку вмістити розчин білка об’ємом 3 см3 і додати розчин натрій гідроксиду об’ємом 1 см3, розчин купрум сульфату (1-2 краплини). Суміш перемішати. |
|
|
3. |
Ксантапротеїнова реакція. В пробірку внести розчин білка об’ємом 3 см3 і розчин концентрованої нітратної кислоти об’ємом 1 см3. Суміш обережно нагріти до появи жовтого забарвлення. Після охолодження у пробірку додати розчин натрій гідроксиду до появи помаранчевого забарвлення. |
|
|
4. |
Реакція Адамкевича. До нерозведеного білка об’ємом 0,5 см3 додати розчин льодяної оцтової кислоти (яка завжди містить домішки гліоксилової кислоти) об’ємом 0,5 см3. Утворену суміш спочатку нагріти, а потім охолодити і по стінці пробірці обережно, по краплинам, не перемішуючи рідини, додати розчин концентрованої сульфатної кислоти об’ємом 1 см3. На межі поділу двох фаз через 10 хвилин з’являється червоно-фіолетове кільце. Реакцію можна прискорити шляхом нагрівання пробірки на водяній бані. |
|
|
5. |
Реакція Паулі. До розчину сульфанілової кислоти об’ємом 1 см3 додати розчин натрій нітрату(ІІІ) об’ємом 2 см3. Після перемішування до суміші додати розчин білка об’ємом 2 см3 і після ретельного перемішування – розчин натрій карбонату об’ємом 6 см3. |
|
|
Загальний висновок: _________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5
Тема: Властивості ферментів
Мета: Вивчити властивості ферментів.
Завдання:
1. Дослідити відношення ферментів до температури.
2. Дослідити специфічність дії ферментів.
3. Дослідити вплив активаторів і інгібіторів на активність ферментів.
Теоретична частина
Ферменти є високоспеціалізованою групою речовин білкової природи, що виконують функцію біологічних каталізаторів. Вони є основою молекулярних механізмів процесу обміну речовин – важливої властивості живого організму. Механізм дії ферментів зводиться до зниження енергетичного бар’єру, зменшення енергії активації, завдяки чому швидкість хімічної реакції значно прискорюється.
Характерними властивостями ферментів є:
термолабільність і температурний оптимум дії;
залежність активності від значення рН;
специфічність дії (абсолютна і відносна);
зміна активності під дією активаторів і інгібіторів.
За єдиною класифікацією і номенклатурою розрізняють 6 класів ферментів. В основі класифікації – типи хімічних реакцій, які каталізують ферменти.
Класи ферментів:
Оксидоредуктази (каталізують окисно-відновні процеси).
Трансферази (прискорюють реакції перенесення окремих атомів і груп атомів від одних субстратів до інших).
Гідролази (каталізують гідролітичні реакції).
Ліази (каталізують відщеплення атомних груп з утворенням подвійного зв’язку, чи приєднання атомних груп по подвійному зв’язку).
Ізомерази (прискорюють реакції ізомеризації).
Лігази (діють як ліази, але з використанням енергії АТФ).
В період онтогенезу ферментативна активність може підвищуватись чи падати. Ферменти адаптуються до особливостей обміну речовин і функцій організму в різні періоди життя. Ця здатність ферментів лежить в основі пристосування реакцій організму до дії різних факторів.