10.3. Фразовий наголос

Значення наголосу, яке виходить за межі слова, виявляється також у кількох аспектах:

• граматичному у коли з ним пов'язується синтаксична організація речення. Наприклад, у реченні Хороший юрист, якщо виділити перше слово, то воно стане присудком, а не означенням.

• логічному, коли наголос виступає засобом логічної орга­нізації змісту речення. Від наголосу слово виділяється, увираз­нюється, набуває більшого смислу. Воно стає логічним центром висловлення, у ньому міститься та особливо важлива інформа­ція, якою визначається комунікативна спрямованість вислов­лювання. Перенесення логічного наголосу на інше слово істотно змінює зміст висловлювання. Це зазначав К. Станіславський, наводячи приклад з п'яти слів, де перенесення наголосу на кожне зі слів суттєво видозмінює зміст речення. Наприклад: Я до вас прийду сьогодні ввечері. Таке явище часто спостерігаємо у живому мовленні.

• стилістичному, де правильність і умотивованість наго­лошення слів пов'язується з естетичною оцінкою¹.

Фразовий наголос характеризується посиленням емоцій­ного навантаження, емоційної виразності слова чи групи слів у реченні, що досягається за допомогою тону, темпу мовлення, сили голосу, пауз тощо.

Наголошення слів може бути:

• висотним — коли потрібне слово виділяється вищим або нижчим тоном порівняно з тоном ненаголошених слів у реченні;

• темповим — коли наголошене слово промовляється по­вільніше або швидше за інші слова у фразі;

• силовим — коли наголошення здійснюється вольовим підкресленням провідного за змістом слова.

• паузовим — коли слово наголошується за допомогою

паузи¹.

Основні випадки фразового наголосу такі:

1. У фразі виділяємо підмет і присудок: "Суд відбувся".

2. Протиставлення і зіставлення: "Страждаю, мучусь і жи­ву, і каюсь; страждаю, мучусь, каюсь, а живу" {Л. Костенко).

3. Нове поняття (стрижень інформації): "Вибори закінчи­лися".

4. Останнє слово багатослівного поняття: "Капітан третього рангу з шифрувального відділу".

5. Слова у формі порівняння: "Життя — мов нива го­мінка".

6. Слова, що мають прихований зміст: "Чи знаєте ви усю правду"!

У поданій промові прокурора засто­суйте різні види наголошення слів: висотне, темпове, силове і паузове, позначивши їх (висотне =======,

темпове , силове ,

паузове «»»»»»»»»»). Обґрунтуйте свої міркування. Прочитайте текст вголос відповідно до позначок.

Промова прокурора у кримінальній справі С. І. Мельника

Завершується розгляд складної кримінальної справи щодо обвинувачення підсудного Сергія Мельника у вчиненні умис­ного вбивства громадянки Лелюк Тетяни при обтяжуваль-них обставинах. Трагедія цієї справи подвійна: по-перше, обірвалося життя молодої жінки, матері двох малолітніх

діток, дочки сивих немолодих батьків, коханої дружини Ігоря Степановича Лелюка; по-друге, органи попереднього слідства звинувачують у вчиненні цього найнебезпечнішого злочину молоду людину, Мельника Сергія Івановича, який також має сім'ю, батьків, хорошу репутацію на роботі, за місцем проживання, і він заперечує свою причетність до цього злочину. Ще на початку XVII ст. французький письменник Жан-Жак Руссо писав: "Тисяча шляхів веде до помилки, а до істини — тільки один".

Сьогодні у мене складне завдання — допомогти суду знайти істину. Вона одна у справі: або підсудний Мельник винний у вчиненні умисного вбивства гр. Лелюк при обтя­жуючих обставинах, або невинний. Вийти на шлях істини мені допоможе ретельний аналіз доказів, зібраних на попе­редньому і судовому слідствах.

Органи попереднього слідства звинувачують Сергія Мель­ника у вчиненні умисного вбивства гр. Тетяни Лелюк біля її будинку № 4 по вул. Рівненській 22 лютого 1996 року близько 20-ї години за таких обставин:

Мельник зустрів Лелюк і запропонував вступити з ним у статевий зв'язок. Лелюк відмовила. Тоді Мельник узяв із землі камінь і наніс удар потерпілій з метою подолати її опір. Коли Лелюк знепритомніла, він відтягнув її на город біля будинку № 6, зґвалтував її двічі, а потім, з метою приховати вчинений злочин, убив¹.