Дифтерія

161. Перелічіть головні ускладнення дифтерії:

ІТШ; міокардит; паралічі; нефрозонефрит; дифтерійний гепатит..

161. Основні клінічні відмінності дифтерії мигдаликів від ангіни:

При ангіні є: яскрава гіперемія СО і мигдаликів; гіперемія обличчя; гнійні накладення жовтуватого або білого кольору або у вигляді пробок, які легко знімаються; процес не виходить за межі мигдаликів; збільшені болісні підщелепні л\в; різкий біль у горлі під час ковтання; відсутність парезу м’якого піднебіння; наявність коків у мазках.

161. У якому випадку ставиться діагноз субклінічної форми дифтерії ротоглотки?

Клін. проявів, скарг щодо ротоглотки немає; інколи незначний набряк або гіперемія мигдаликів і задн. стінки глотки; зверт. пов’язане із пізніми ускладненнями – част. міокардитом.

161. Що таке комбінована форма дифтерії? Наведіть приклад

Мигдалики+перед. відділ носа; мигдалики+гортань; мигдалики+фарингіт.

161. Класифікація дифтерії ротоглотки по ступеню тяжкості:

Легкий, серед., важкий.

161. Перелічіть типові ускладнення дифтерії (не менше 2-х)

ІТШ; міокардит; паралічі; нефрозонефрит; дифтерійний гепатит.

161. Чим обумовлений більший ступінь інтоксикації при дифтерії ротоглотки у порівнянні з дифтерійним ураженням гортані?

Через те, що в ротоглотці епітелій плоский багатошаровий, всмоктування токсину там активніше і виникає дифтеритичне запалення, а у гортані – крупозне.

161. Головні клінічні ознаки типової дифтерії мигдаликів

Гострий початок; набряк, ціаноз СО; нальоти – щільні, блискучі, сіруватого кольору, розміщ. у вигляді острівців, суцільної плівки, важко знім., поверхня кровоточить; можлив. набряк підшкірної клітков. шиї, грудей; голос гугнявого відтінку.

161. Причини смерті при дифтерії мигдаликів та дифтерії гортані:

Мигдалики: ІТШ – набряк мозку, легень, ГСН; токсичний енцефаліт;

Гортань: ларингоспазм, обтурація плівками

161. Перелічіть не менше 2-х інфекційних захворювань, при лікуванні яких застосовують специфічну сироватку:

Дифтерія; ботулізм; правець

161. Методи специфічного підтвердження діагнозу «дифтерія»:

Бактеріоскопія секрету ротоглотки, носових ходів; Бактеріологічна діагност. – виділ. культури коринебактерій дифтерії та її токсич. власт.; серологія - РПГА

161. Етіотропне лікування дифтерії:

Антитоксична ПДС негайно!!! (задовільн – 30 000-40 000; серед - 50-80 000; важк – 90-120 000; дуже важк – 120-150 000 МО) в\в на ізотонічному р-ні Na Cl +ГКС, частота крап не більше 8-10 на 1 хв. Еритроміцин до 2 г на добу або ампіцилін до 3 г на добу (5-7днів).

161. Основні медичні заходи при лікуванні дифтерії

Обов’язкова госпіталізація як раніше; режим – ліжковий при серед і важкому стані; дієта – висококалорійна, рідка їжа. Атитоксична ПДС+ антибіотикотерапія+ дезинтоксикація.

161. Зміни в ротоглотці при типовій поширеній дифтерії

161. Які невідкладні лікувальні заходи при анафілактичному шоку?

Припинити введ. анафілактогенного препар., обколоти місце введення або укусу 0,3-0,4 мл 0,1 % епінефрину, прикласти лід. Розвести 0,1-0,3 мл 0,1 % р-ну адреналіну в 10 мл р-ну Na Cl і вводити в\в 5-10 хв. При неефективності – 200 мг допаміну розчиняють у 500 ил 5% глюкози і вводять із початк. швидк.1-2 мг\хв. Зволожений кисень 5-10 л\хв

161. Основні клінічні прояви анафілактичного шоку

Слабкість, свербіж, набряк Квінке, нападоподібний кашель, утруднення вдиху, сльозотеча, серозні виділення з носу, біль в животі з послабленняи стулу, нудота.