3.Загальні рекомендації з розробки пз

Розробка ПЗ є визначальним елементом курсового проектування і може вестися з використанням лавинообразної або ітеративної моделей розробки.

Лавинообразна модель (модель "водоспаду") може бути використана для розробки ПЗ невеликого розміру (до 10000 операторів вихідної мови) з добре визначеною алгоритмічною базою.

Метою етапу аналізу є опис задачі, що повинна бути повним, послідовним, доступним для читання й огляду різними зацікавленими сторонами, що дозволяє робити порівняння з реальними умовами.

У ході цього етапу вирішуються задачі:

- уточнення вимог, приведених у завданні на проектування;

- розробка специфікацій на ПЗ.

Підсумком виконання цього етапу є експлуатаційні і функціональні специфікації, що містять конкретний опис ПЗ.

Експлуатаційні специфікації повинні містити відомості про швидкодію ПЗ, витрати пам'яті, необхідні технічні засоби, надійність і т.д. Функціональні специфікації визначають функції, які повинне виконувати ПЗ. Специфікації повинні бути повними, точними і ясними.

Мета етапу проектування - ієрархічна розбивка складної задачі створення ПЗ на підзадачи меншої складності.

На етапі проектування вирішуються наступні задачі:

• формування структури ПЗ і розробка алгоритмів, які задаються специфікаціями;

• визначення складу модулів з поділом їх на ієрархічні рівні;

• вибір структури інформації в базі даних;

• фіксація міжмодульних інтерфейсів.

Результатом роботи на цьому етапі є специфікації на окремі модулі, подальша декомпозиція яких недоцільна.

Ціль етапу тестування і налагодження - виявлення в ПЗ помилок, перевірка працездатності ПЗ, його відповідність специфікаціям.

У ході цього етапу вирішуються наступні задачі:

- підготовка даних для налагодження;

• планування налагодження;

• розробка драйверів тестів;

• іспит ПЗ.

Результатом роботи повинне бути відтестоване і налагоджене ПЗ. Обєктно-орієнтований підхід руйнує монотонність окремих етапів лавинообразної моделі розробки ПЗ і їхню строгу послідовність. Обєктно-орієнтована розробка ПЗ базується не тільки на ітеративності етапів, але і на їхньому довільному чергуванні.

Ціль і задачи етапу обєктно-орієнтованого аналізу ті ж, що і для лавинообразної моделі. Підсумком виконання цього етапу є ідентифікація і моделювання основних класів і об'єктів, логічних відносин і взаємодій між ними.

На етапі обєктно-орієнтованого проектування результати аналізу модифікуються шляхом уведення нових абстракцій і механізмів, що дозволяють більш ефективно використовувати вже ідентифіковані класи й об'єкти. Ознака завершення процесу обєктно-орієнтованого проектування полягає в тому, що отримані ключові абстракції стають досить простими і не вимагають подальшої декомпозиції.

Еволюція в життєвому циклі розробки обєктно-орієнтованого ПЗ сполучає традиційні етапи, що включають складання програм, їхнє тестування й інтеграцію (комплексування). Таким чином, процес розробки перетворюється в поступове складання ряду прототипів, що потім входять у кінцеву реалізацію. Складання прототипів, що розвиваються, у свою чергу стимулює розробку й оцінку альтернативних рішень, що дозволяє одержати розумний компроміс, який задовольняє рядові обмежень, що відповідають функціональним вимогам, вимогам на терміни розробки і займаний обсяг.

У процесі еволюції ПЗ в ньому можуть відбутися наступні зміни:

• додавання нового класу;

• зміна реалізації класу;

• зміна представлення класу;

• реорганізація структури класу;

• зміна інтерфейсу класу.

Розгляд етапу модифікації для ітеративної моделі розробки ПЗ не проводиться, так само як і для етапу супроводу в лавинообразної моделі в зв'язку з тим, що це етапи життєвого циклу для довгостроково експлуатованих програмних виробів.

Розробка ПЗ повинна починатися з ретельного вивчення завдання на курсове проектування, представленого в методичних вказівках у формі частково підготовленого технічного завдання. Першочерговою задачею розроблювача є формування повного технічного завдання відповідно до ГОСТ 19.201-78.

Етапи аналізу і проектування повинні бути формалізовані за допомогою одного з засобів, що рекомендуються

• апарат формальних специфікацій;

• методи структурного аналізу;

• методи обєктно-орієнтованого аналізу;

• методи обєктно-орієнтованого проектування.

У Додатку 15 даний короткий опис апарата формальних специфікацій.

Підготовка і проведення налагодження і тестування можуть бути проведені відповідно до рекомендацій.

Розроблювальне в курсовому проектуванні ПЗ може бути оснащено графічним користувальницьким інтерфейсом, що відповідає сучасним тенденціям і вимогам ринку. Основні вимоги по організації такого інтерфейсу приведені в Додатку 16.

Склад програмної документації, що входить до складу курсового проекту (роботи) визначається методичними вказівками. При розробці документації необхідно дотримувати вимог наступних стандартів ЄСПД:

- "Види програм і програмних документів" (Додаток 2);

- "Позначення програм і програмних документів" (Додаток 3);

- "Основні написи" (Додаток 4);

- "Загальні вимоги до програмних документів" (Додаток 5);

- "Вимоги до програмних документів, виконаних друкованим способом" (Додаток 6).

Л І Т Е Р А Т У Р А

1. Боэм Б.У. Инженерное проектирование программного обеспече­­­ния.-

М.: Радио и связь, 1985.- 512 с.

2. Буч Г. Объектно-ориентированное проектирование.- М.:Конкорд, 1992. 519 с.

3. Гардан И., Люка М. Машинная графика и автоматизация конструирования.

М.:Мир, 1987.- 272 с.

4. Единая система программной документации.-

М.:Изд-во стандар­­­тов, 1985. - 128с.

5. Лисков Б., Гатэг Дж. Использование абстракций и спецификаций при

разработке программ.- М.: Мир, 2002.- 424 с.

6. Росс Д.Т. Структурный анализ (SA): язык для передачи понима­­­ния. В кн.Требования и спецификации в разработке программ.-

М.:Мир, 1999. С. 240-284.

7. Страуструп Б. Язык программирования С++. В 2-х кн. Часть первая.

К.:ДиаСофт, 2001.- 264 с. Часть вторая.- К.:ДиаСофт, 2001.- 296 с.

8. Хокс Б. Автоматизированное проектирование и производство.-

М.: Мир, 1991.- 296 с.

9. Шикин Е.В., Боресков А.В., Зайцев А.А. Начала компьютерной

графики.- М.:ДИАЛОГ-МИФИ, 2003.- 138 с.

10. Шлеер С., Меллор С. Объектно-ориентированный анализ: моделиро­­­вание мира в состояниях.- К.:Диалектика, 2002.- 240 с.