- •Соціальне страхування в україні, його організація та принципи
- •Ознаки та функції соціального страхування
- •Форми фондів соціального страхування в україні
- •Види страхування. Обов'язкове страхування
- •Порядок надходження та використання засобів загальнообов'язкового державного соціального страхування
- •5) Страхування від безробіття включає:
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •1997 Році Україна першою з країн снд стала асоційованим членом системи
Форми фондів соціального страхування в україні
В Україні є такі форми соціального страхування: Фонд страхування від нещасних випадків, Фонд страхування на випадок безробіття, Фонд страхування від непрацездатності, кожний із яких відокремлено, в межах своїх повноважень здійснює перевірки правильності нарахування, своєчасності й повноти перерахування та надання страхових внесків тощо.
Фонд страхування від нещасних випадків – це некомерційна самоврядна організація, що діє на основі статуту, який затверджує її правління. Нагляд за діяльністю Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснює наглядова рада. Метою нагляду є забезпечення виконання Фондом соціального страхування від нещасних випадків його статутних завдань і цільового використання коштів цього Фонду. [3]
Фонд страхування на випадок безробіття є цільовою централізованою структурною ланкою, членами яких є всі застраховані особи. Цей Фонд виступає як некомерційна самоврядна організація, кошти якої не включають до складу Державного бюджету України. Фонд є правонаступником Державного фонду сприяння зайнятості населення, що ліквідувався. Обов'язком Фонду страхування на випадок безробіття є контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем і виплати застрахованим особам допомоги з часткового безробіття.[4]
Фонд страхування від непрацездатності провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, і забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Цей Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів і є некомерційною самоврядною організацією. Гарантом надання Фондом матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, його стабільної діяльності є держава.
Управління страховими фондами здійснюють на паритетній основі держава і представник суб'єктів соціального страхування. Державний нагляд у сфері обов'язкового державного соціального страхування здійснює спеціально вповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади.
Роль і значення страхування багатогранні. Страхування має важливе значення в забезпеченні постійного функціонування господарчих суб'єктів і нормальної роботи громадян-підприємців. Треба відзначити, що системи органів державного страхування як самостійної системи органів державного управління на сучасному етапі не існує.
Відносини в галузі страхування, які регулюють норми фінансового права, залежно від суб'єктів, що беруть у них участь, можна класифікувати на такі види:
1) відносини між державою в особі Уряду України й органами виконавчої влади з нагляду за страховою діяльністю;
2) відносини між органами виконавчої влади з нагляду за страховою діяльністю та органами-страховиками з приводу встановлення правил формування й розміщення страхових резервів, надання ліцензій, організації страхової діяльності тощо;
3) відносини між державними органами й страховиками з приводу обмеження монополізму на страховому ринку;
4) відношення між державними контрольними органами й страховиками.
Залежно від правового режиму, суб'єктного складу, методів регулювання страхові фонди поділяють на децентралізовані ( які створюють самі господарчі суб'єкти для ліквідації непередбачених збитків і витрачають на їхній розсуд ) і централізовані (формують цільовий фінансовий резерв держави).
Виділяють кілька різновидів страхових фондів на певних рівнях:
1) децентралізовані страхові фонди підприємств;
2) відомчі страхові фонди, які створюють на рівні міністерств, відомств тощо;
3) резервний фонд бюджету для здійснення непередбачених витрат, що не мають постійного характеру, порядок використання коштів із якого визначає Кабінет Міністрів України;
4) сукупний фонд централізованих резервів державного страхування, який створюють за рахунок децентралізованих надходжень. [2]