- •Розділ 10.Соціальні позабюджетні фонди
- •10.1. Необхідність, зміст і роль соціальних позабюджетних фондів
- •10.2. Становлення та розвиток соціальних позабюджетних фондів
- •10.3. Загальна характеристика соціальних позабюджетних фондів
- •10.4. Вітчизняна практика функціонування соціальних позабюджетних фондів
- •Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами.
- •Фонд соціального страхування на випадок безробіття
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві
10.3. Загальна характеристика соціальних позабюджетних фондів
В Україні функціонують чотири державні позабюджетні фонди та велика кількість недержавних і доброчинних фондів соціального призначення. Пріоритетний розвиток соціальних фондів пов'язаний з тривалим переходом до ринкової економіки, значним зниженням рівня матеріального забезпечення громадян, зростанням безробіття, демографічною ситуацією, дефіцитом бюджетних ресурсів. Такий соціально-економічний стан нашого суспільства вказав на необхідність виокремлення надзвичайно важливих соціальних видатків в особливу групу із забезпеченням їх самостійними джерелами доходів. Особливістю державних позабюджетних фондів соціального призначення є те, що вони вирішують завдання соціального захисту населення через механізм загальнообов'язкового державного соціального страхування. За рахунок бюджетних ресурсів забезпечуються утримання установ соціальної сфери та соціальний захист окремих категорій громадян, у тому числі незастрахованих осіб.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування — система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків, надання бюджетних коштів та інших джерел згідно з чинним законодавством України.
Загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється позабюджетними страховими фондами, які є страховиками з окремих видів соціального страхування. Вони беруть на себе зобов'язання формувати доходи і надавати застрахованим особам матеріальне забезпечення та соціальні послуги у зв'язку з настанням страхових випадків.
Джерелами формування доходів бюджетів позабюджетних фондів можуть бути:
— обов'язкові внески та збори;
— добровільні внески і пожертвування;
— цільові надходження з бюджету;
— кредити;
— доходи від розміщення тимчасово вільних коштів;
— надходження з інших законодавчо визначених джерел.
Обов'язкові внески страхувальників-роботодавців і застрахованих осіб є основним джерелом доходів бюджету соціального фонду і становлять близько 80 % його обсягу. Розміри внесків визначаються залежно від того, що вони забезпечують:
— надання особам матеріального забезпечення та соціальних послуг;
— фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків;
— створення резерву коштів для забезпечення виплат і надання послуг застрахованим особам;
— покриття витрат страхувальника, пов'язаних зі здійсненням страхування. Розміри внесків та зборів на обов'язкове державне соціальне страхування
щорічно встановлюються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів відповідно для роботодавців і застрахованих осіб водночас із затвердженням державного бюджету на відповідний рік.
Страхові внески залежно від виду встановлюються на календарний рік у відсотках до сум фактичних витрат на оплату та інших виплат, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.
Чинним законодавством регламентується порядок формування доходів (розміри обов'язкових внесків, граничний розмір об'єкта оподаткування, строки сплати, звітність) та використання коштів (види виплат і послуг, окремі абсолютні розміри, перелік одержувачів та умови надання допомог).
Соціальні позабюджетні фонди здійснюють управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування: проводять планування доходів і видатків, реєстрацію та облік платників, збирання й облік страхових внесків, забезпечують фінансування соціальних виплат, контроль за рухом коштів та здійснюють інші функції згідно із затвердженим статутом. Соціальні страхові фонди є векомерційними самоврядними організаціями. Вони не можуть займатися іншою діяльністю крім тієї, для якої їх створено.
Управління соціальними позабюджетними фондами здійснюється на паритетній основі державою, представниками роботодавців та застрахованих осіб. Самоврядування в системі цих фондів полягає у виділенні органів управління соціальним страхуванням із органів безпосереднього державного управління. Органи соціального страхування мають юридичну самостійність, але держава несе відповідальність за цю сферу суспільної діяльності — створює правову основу шляхом прийняття законодавчих та нормативних актів, здійснює нагляд і контроль, беручи участь на засадах партнерства в управлінні фондами.
Управління здійснюють правління та виконавчі дирекції соціальних позабюджетних фондів. Правління фонду має такі повноваження:
— затвердження документів, що регламентують внутрішню діяльність фонду, у тому числі виконавчої дирекції;
— затвердження проектів річних бюджетів фонду та звіту про їх виконаная, порядок використання коштів;
— створення резервів коштів для забезпечення виплат і надання соціальних послуг застрахованим особам;
— спрямування і контроль діяльності виконавчої дирекції фонду та її робочих органів тощо.
Виконавча дирекція фонду має такі повноваження:
— забезпечення збирання та акумуляції обов'язкових внесків та інших доходів;
— здійснення оперативного розпорядження страховими коштами у межах затвердженого бюджету та забезпечення фінансування соціальних виплат;
— контролювання надходження коштів і їх цільове використання.
Нагляд за діяльністю соціальних позабюджетних фондів проводить Наглядова рада, до складу якої входять представники від застрахованих осіб, роботодавців і держави. Рада здійснює контроль за виконанням статутних завдань і цільовим використанням коштів. Державний нагляд проводить уповноважений Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади. Держава контролює дотримання страховиками та страхувальниками чинних нормативно-правових актів й ефективне використання централізованих фінансових ресурсів, зосереджених у спеціальних фондах.