1 Млрд.

Продовольство, сировина

На 1-й фазі обміну: дворяни купують у селян продовольство - на 1 млрд. та у ремісників - промтовари - теж на 1 млрд. (рис. 1.).

На 2-й фазі: “безплідні” купують у селян продовольство - на 1 млрд., а селяни купують у ремісників - промтовари - на 1 млрд. ліврів (мал. 1.).

На 3-й фазі: селяни продають “безплідним” сировину - на 1 млрд. ліврів (рис. 1.). Так закінчується обмін продуктів на доходи. Тепер:

дворяни мають продовольство - на 1 млрд., промтоварів - на 1 млрд.

“безплідні” мають:

продовольства - на 1 млрд.

сировини - на 1 млрд.

селяни мають:

промтоварів - на 1 млрд.

грошей - 2 млрд., які потім передають дворянам, як ренту.

“Економічну таблицю” Кене можна розглядати як першу модель процесу суспільного відтворення. Саме Кене вперше визначив категорію відтворення (фр. reproduction).

Анн Робер Жак Тюрго (1727 - 1781) народився у Франції, за сімейною традицією закінчив теологічний факультет Сорбонни, але захопився економікою. В 1774 - 1776 рр. займав посаду генерального контролера фінансів, співпрацював з просвітниками в “Енциклопедії” Д. Дідро. Його основний твір “Про створення і розподіл багатств” (1770) безсумнівно був кроком від фізіократії до класичної школи.

Економічні погляди Тюрго:

вслід за Кене та іншими фізіократами він відстоював принцип свободи економічної діяльності і поділяв їх погляд на землеробство як єдине джерело додаткового продукту;

вперше виділив всередині “землеробського класу” і “класу ремісників” підприємців та найманих робітників;

вперше сформулював так званий закон спадної родючості грунту: кожне додаткове вкладення капіталу і праці в землю дає менший порівняно з попереднім вкладенням ефект, а після деякої межі будь - який додатковий ефект стає неможливим;

дохід від капіталу поділяється на витрати для створення продуктів і прибуток на капітал (заробітна плата власника капіталу, підприємницький дохід і земельна рента);

обмін взаємовигідний товаровласникам, і тому відбувається зрівнювання цінностей обмінюваних благ;

сплата позикового відсотка виправдовується втратою доходу кредитором при наданні позики;

поточні ціни на ринку, з точки зору Тюрго формуються з урахуванням попиту і пропозиції, слугуючи критерієм, за яким можна судити про надлишок або нестачу капіталів.