Тема 6 Технічний аналіз 1 Iсторія виникнення та область застосування технічного аналізу

Історія виникнення графічних методів і методів технічного аналізу поринає у початок XX століття і пов'язана з появою бірж і початком розвитку ринкових відносин.

Під графічними методами розуміються ті методи, в яких для прогнозування використовуються наочні зображення рухів ринку. Ці методи виникли раніше, ніж всі інші у зв'язку з легкістю в застосуванні (максимум необхідних інструментів - лист паперу, ручка та лінійка). Подібні методи розрізняються в залежності від того, на якому типі графіка вони будуються.

Наприклад, класичні фігури будуються на лінійних або гістограмних чартах. А особливі способи побудови цінових графіків (японські свічі та хрестики-нулики) привели до розвитку на їх основі окремих рукавів прогнозування.

Аналіз і прогноз зміни стану товарних і ф'ючерсних ринків здійснюється з використанням графіків руху ринку за попередні періоди часу.

При біржовій торгівлі під терміном "рух ринку" розуміється зміна трьох основних його індикаторів: ціни, обсягу і відкритого інтересу.

Ціною може бути як дійсна ціна товару на біржі, так і значення валютних і інших індексів.

Обсяг торгівлі - загальна кількість укладених контрактів за визначений проміжок часу, наприклад, за торговий день.

Відкритий інтерес - кількість позицій, не закритих на кінець торгового дня.

Для побудови точного прогнозу руху ринку бажано мати всі три індикатори, але головний з них - ціна. Її вивчення найбільш зручне, а тому більшість екстраполяційних методів прогнозування будуються саме на її вивченні. Дані про ціну загальнодоступні для будь-якого ринку і в наші дні надходять без зволікання, з'являються в інформаційних системах, через добу - у газетах.

Обсяг торгівлі також відіграє велику роль при прогнозуванні і є вторинним індикатором. На жаль, цей показник дуже складно однозначно визначити на всіх ринках, тому дані звичайно надходять з невеликою затримкою.

Відкритий інтерес у явному вигляді можна зустріти, наприклад, при торгівлі товарними ф'ючерсами. На деяких ринках цей показник взагалі не можна визначити в ідеальному вигляді. В основному він використовується для визначення поточної ліквідності ринку, зацікавленості в ньому учасників, обґрунтування тих чи інших цінових рухів. За ступенем важливості відкритий інтерес стоїть на третьому місці.

Аналіз ринку та його прогнозування звичайно здійснюється з використанням максимальної кількості доступних індикаторів, в ідеалі - усіх трьох.

Прогнозування ринків базується на трьох аксіомах, запропонованих його засновником Джоном Мерфі.

Аксіома 1  Ринок враховує всі навколишні події

Це твердження є основою технічного аналізу. Зміст аксіоми полягає в тому, що будь-який чинник, який впливає на ціну (наприклад, ринкову ціну товару), - економічний, політичний, психологічний - заздалегідь врахований і відбитий на її графіку. Тому вивчення графіка цін - обов'язкова умова в прогнозуванні. На відміну від фундаментального аналізу, який стверджує, що якщо попит перевищує пропозицію, то ціна на товар зростає, технічний аналіз робить висновок "навпаки": якщо ціна на товар зростає, то й попит перевищує пропозицію.

Аксіома 2  Ціни рухаються спрямовано

Це припущення стало основою для створення всіх методик технічного аналізу та екстраполяційного прогнозування і появи терміну "тренд".

Під трендом розуміється характеристика закономірного руху в часі розглянутого показника об'єкта прогнозування, який в деякій мірі вільний від випадкових впливів. Тренд - це тривала тенденція зміни економічних показників. При розробці моделей прогнозування тренд є складовою прогнозованого тимчасового ряду, на яку вже накладаються інші складові. Результат при цьому пов'язується з часом винятково.

Під тенденцією розвитку розуміється деякий його загальний напрямок, довгострокова еволюція. Зазвичай тенденцію прагнуть подати у вигляді більш-менш похилої траєкторії.

Головним завданням методів технічного аналізу та екстраполяційних методів прогнозування є саме визначення трендів і їх характеристик від моменту виникнення до припинення дії.

Існують три типи трендів (рис. 4.1 а, б, в):

1 Бичачий - рух ціни вгору.

2 Ведмежий - рух ціни вниз.

3 Бічний - ціна практично не рухається.

Рисунок 6.1 - Типи трендів

Зрозуміло, що всі три типи трендів зустрічаються в чистому вигляді дуже рідко, оскільки рух "по прямій" на ціновому графіку практично не зустрічається. Тому можна дати визначення бичачому тренду як тому, при якому рух ціни вгору переважає, тобто більший за величину руху вниз. При ведмежому тренді домінуючим буде рух ціни вниз. При бічному ж тренді коливання ціни в порівнянні з попередніми рухами вгору чи вниз дуже незначне.

На практиці часто використовується термін "трендові ринки", при цьому мається на увазі, що ціна різко рухається вгору чи вниз, тобто в бичачому чи ведмежому напрямку. При цьому "бічний" напрямок вважається "безтрендовим".

Якщо тренди існують, то до них можна застосувати закони руху й одержати твердження типу: "діючий тренд із більшою імовірністю протриває, ніж змінить напрямок"  чи "тренд буде рухатися в тому самому напрямку, поки не ослабне". Тому усі теорії і методики технічного аналізу засновані на твердженні, що тренд рухається у тому чи іншому напрямку доти,  доки не подасть особливих ознак зміни напрямку.

Аксіома 3. Історія повторюється

Це природно й очевидно. Відбувається це тому, що зі століття в століття людська психологія в своєї основі незмінна. Технічний аналіз ринків займається прогнозуванням ціни та ринку, які встановлюються людьми. Адже головний "двигун" цін - емоційний настрій соціальних мас.

За своїми рисами цей процес повторюється протягом всієї історії розвитку ринкових відносин і відповідно відбивається на графіках рухів ринку.

З боку опонентів використання методів екстраполяційного прогнозування для аналізу руху ринку  у науковому середовищі в 60-ті роки виникла так звана теорія "випадкових подій". Ця теорія говорить про те, що зміна ціни хаотична і ні на чому не заснована; цінова історія не може допомогти в прогнозуванні, тренди за цією теорією взагалі не існують. Рухи цін випадкові і непередбачені; у цілому ж вони коливаються випадково навколо своєї "об'єктивної" ціни. Оскільки з роками ціни на всі товари і послуги зростають, то опоненти прогнозування вважають, що найкраща торгова стратегія - купити товар і тримати його до переможного кінця, поки не буде можливості вигідно продати.

Не має сенсу обговорювати стратегію "купити і тримати" як доцільну з погляду регулярної роботи на ринку і вигідного розміщення капіталу. Адже навіть для вкладення грошей у нерухомість необхідно, як мінімум, знати, коли і як це робити (а при роботі з ф'ючерсами й опціонами тим більш важливий кожен день); незрозуміло, як у цьому випадку сприймати ведмежий ринок - як фікцію чи як реальність. Тренди спостерігаються на будь-якому ціновому графіку.