2.1. Республіканське красномовство і Цицерон

Неперевершеним корифеєм римського красномовства, геніальним письменником, державним діячем і філософом став Марк Тулій Цицерон. Він увібрав у себе все найкраще з науки і культури двох античних суспільств. Не випадково його називають синтезом наукових і культурних досягнень давніх греків і римлян. Марк Тулій Цицерон - класик римської літератури, одна з найвеличніших фігур в її історії.

Марк Тулій Цицерон народився 3 січня 106 року до н.е. у місті Арпіно, у сім'ї римського вершника Марка. Батько Цицерона мав слабке здоров'я, що примушувало його уникати бурхливої діяльності. Проте сім'я Цицеронів була споріднена з великими ораторами сторіччя - М.Антонієм, Л.Ліцінієм Крассом та іншими відомими діячами столиці. Родинні зв'язки допомогли батькові здійснити свою мрію - дати синам високу освіту. В ранньому дитинстві Марк і Квінт разом зі своїми племінниками приїхали до столиці на навчання.

Цицерон добре усвідомлював потребу глибокої і всебічної освіти, якої згодом вимагав від кожного, хто бажав стати справжнім оратором. Майбутній промовець вивчав правознавство у Кв. Муція Сцеволи. В 90 році до н. е. Цицерон служив у війську Гнея Помпея Страбона і Сулли. Теорію ораторського мистецтва йому викладали М. Пупій Пізон і Кв. Помпей Бітинський. У 81 році молодий Цицерон слухав Аполлонія Молока з Родоса, який прибув тоді до Рима як родоський посол. Філософське вчення аісадеміків Цицерон опановував у голови Афінської академії Філона, який перебував тоді у Римі. Крім викладання філософії, Філон давав своїм учням риторичні вправи. Стоїчну філософію Цицерон вивчав у стоїка Діодота який жив в його домі до самої смерті.

У 81 році до н. е. майже 26-річним юнаком, Цицерон розпочинає свою ораторську діяльність промовою "На захист П.Квінкція". "Тоді вперше ми приступили до приватних і публічних справ, але не для того, щоб вчитися на форумі, що багато хто робив; наскільки нам це вдалося, ми прийшли на форум освіченими"

Захист Кв. Секста Росція Амерії показав, що на римському форумі з'явився великий промовець. До цього оратор виступав уже, кілька разів як судовий захисник. Але слабке здоров'я промовця вимагало, за порадою лікарів, припинити ораторську діяльність Цицерон їде на Схід, щоб удосконалити свою освіту і полікуватися. Протягом півроку, перебуваючи в Афінах, оратор слухав Антіоха з Аскалону, який колись очолював Академію і був учнем Філона, у Федра і Зенона вивчав епікурейську філософію, теорію і практику ораторського мистецтва, слухав у Деметрія Сірійського.

Після Афін Цицерон відвідав Пелопоннес, звідки вирушив до Малої Азії. Тут він відвідував лекції з риторики Меніппа зі Стратонік, Діонісія з Магнезії, Есхіла з Кнідоса і Ксенокла з Адрамиції. На Родосі Цицерон продовжив вивчення риторики в Аполлонія Молона, який поставив ораторові голос і звільнив його від юнацького перевантаження легенів і цілого тіла. Докладний розгляд навчання Цицерона свідчить про його всебічну освіту, здібності, працелюбство. Універсальна освіта послужила йому надійною основою в ораторській і літературній діяльності.

Повернувшись збагачений досвідом до Риму, він швидко досягає політичної влади. Його призначають керувати островом Сицилія, де вже був злодійкуватий намісник Гай Веррес. Цицерон виступає проти корупції.

Сицилійський процес вимагав від Цицерона великих зусиль, неабиякого досвіду. Проте Цицерон переміг Верреса і він добровільно пішов у вигнання. Промови проти Верреса стали не лише перлиною судового красномовства Цицерона, але й художнім твором, що був відредагований і виданий у окремих книгах.

На сороковому році життя оратор виголосив першу політичну, промову у справі необмежених повноважень для Гнея Помпея під час війни із Мітрідатом.

Наприкінці 63 року до н. е. Цицерон виголосив чотири промови у справі викриття і ліквідації змови Катиліни: дві на засіданнях сенату, дві перед народом.

У березні 58 року до н. е. Цицерон зазнав вигнання. Відразу було затверджено закон Клодія і знищено будинок оратора на Палатині та віллу в Тускуліу. Але завдяки зусиллям і заходам друзів і знайомих у серпні 57 року Цицерон повернувся до столиці. Вигнання тривало 17 місяців.

Повернення Цицерона було тріумфальним, уся Італія вийшла зустрічати великого промовця. На шлях від Брундізія до Рима виходив народ, щоб привітати Цицерона це на певний час допомогло ораторові забути про приниження і страждання.

Віддалений від політичного і державного життя, Цицерон майже весь вільний час проводив на віллах, займаючись надзвичайно продуктивною літературною діяльністю. Інколи він з'являвся у Римі, щоб виступити з промовами. Це були захисти запеклих помпеянців, які після поразки свого полководця перебували у вигнанні.

Смерть Цезаря спонукала Цицерона до бурхливої державної діяльності. Тепер усі зусилля він спрямовував проти Антонія, в якому бачив небезпечного ворога республіки. Наприкінці 44 і на початку 43 року до н. е. оратор виголосив проти нього чотирнадцять філіппік. У цих промовах Цицерон висловив увесь гнів супроти Антонія і оголосив його "ворогом батьківщини". Філіппіки - завершальний акорд Цицеронового красномовства.

У 43 році до н.е. народився другий тріумвірат, почалися проскрипції. Антоній записав Цицерона до проскрипційного списку першим. 7 грудня 43 року до н.е. Цицерон загинув від рук Антонія. Голову оратора і обидві руки, за наказом Антонія, виставили в Римі на тій самій трибуні, з якої він виголошував промови. Майже вся столиця прийшла попрощатися з геніальним промовцем і письменником.

Отож на основі вище викладеного матеріалу ми можемо простежити розвиток та становлення Цицерона як оратора. Зокрема перед нами постають біографічні дані із його життя: походження та стан його родини у римському суспільстві, здобуття ораторської освіти Цицероном, перша його спроба на форумі у ролі оратора, ораторська діяльність та період від вигнання до поскрипцій.