Київський національний університет імені тараса шевченка

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ТАКТИКИ ТА ОПЕРАТИВНОГО МИСТЕЦТВА

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри тактики та

оперативного мистецтва

полковник С.А.ШВОРОВ

“ ____ ” ______________ 2006 р.

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення заняття з курсантами

ВОС – всі спеціальності

Дисципліна Тактика

Тема № 20. Організація і ведення розвідки в обороні частин і з’єднань.

Заняття № 2. Ведення розвідки в обороні.

Розроблена у відповідності до навчальної програми 200_р.

Розглянута на засіданні кафедри тактики та оперативного мистецтва і рекомендована для використання в навчальному процесі

Протокол № від “ “ 200 р.

Рекомендована для використання в навчальному процесі

Протокол № від “ “ 200 р.

Склав старший викладач кафедри тактики та оперативного мистецтва

підполковник М.М.МИХАЙЛОВ

м. Київ – 2006 р.

Заняття № 2. Ведення розвідки в обороні.

Навчальна мета: Здійснити підготовку тих хто навчається до практичного

заняття з теми №20.

Виховна мета: Формувати професійну компетентність у тих хто навчається.

Час: 4 години

Місце: аудиторія

Метод (вид) заняття: групова вправа

Матеріально-технічне забезпечення:

Схема «План розвідки дивізії»;

Бланки формалізованих документів з розвідки;

Слайди

Література:

1. Підручники: «Тактична розвідка»;

2. БССВ ч.ІІ, вид. К., Варта 1998 р.

Навчальні питання і розподіл часу:

І. Вступ - 10 хвилин

ІІ. Основна частина - 145 хвилин

1.Робота офіцера-перекладача при організації оборони - 35 хвилин

2.Вивчення ситуації і рішення командира на

організацію оборони - 110 хвилин

ІІІ. Висновки - 5 хвилин

Організаційно-методичні вказівки

Заняття проводиться методом розповідь-бесіда у вивченні матеріалів теми №20 з запропонованих питань. Загально незрозумілі питання, а також положення теми, не розкриті в рекомендованій літературі, доводить викладач.

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Вступ -10 хвилин

• Прийняти рапорт від чергового по взводу про прибуття та готовність до занять;

• перевірити наявність особистого складу;

• провести контрольне опитування по темі лекції;

• нагадати основні вимоги до ведення робочої карти;

• довести тему мету і учбові питання заняття.

ІІ. Основна частина -145хвилин

1. Робота офіцера-перекладача при організації оборони

Правильне розуміння і визначення цілі і задач розвідки, а також вибір об'єктів для неї багато в чому обумовлюють успішне проведення всього комплексу розвідувальних заходів. Тому в рішенні даного питання беруть участь усі посадові особи, відповідальні за організацію розвідки, - командир, начальник штабу і начальник розвідки з'єднання (частини).

Так робота посадових осіб по визначенню цілі, задача об'єктів розвідки включає:

• встановлення об'єму даних про противника, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення і виконання військами бойових задач;

• визначення ступеня розкриття його найважливіших об'єктів у залежності від їхнього місця в бойовому порядку і ступені планованої вогневої поразки з врахуванням можливостей наявних сил і засобів розвідки;

• визначення конкретних задач по розвідці, термінів і послідовності їхній виконання.

Самий командир може обмежитися постановкою лише загальних задач по розвідці. Начальник же штабу конкретизує поставлені задачі, уточнює напрямки або райони особливої уваги, установлює ступінь розкриття найважливіших об'єктів противника, періодичність їхнього перегляду, а також терміни і послідовність виконання цих задач.

Начальник розвідки визначає, які сили і засоби доцільно призначити для розвідки кожного об'єкта, на цій основі підраховує загальні потреби в силах і засобах розвідки (по етапах бою) з врахуванням ступеня розкриття, установленого командиром або начальником штабу, а також враховує можливості одержання розвідувальних даних від вищестоящого штабу, сусідів і взаємодіючих штабів.

У результаті проробленої роботи він визначає ймовірний ступінь виконання задач по розвідці наявними в з'єднанні (частини) силами і засобами, а також потребу в додатковому їхньому виділенні. Свої розрахунки і пропозиції начальник розвідки доповідає командиру дивізії (полка). У випадку розбіжності потреб у силах і засобах із їхніми можливостями, начальник розвідки просить командира про виділення додаткових сил і засобів, а якщо це неможливо, то про скорочення об'єму поставлених задач.

Начальник розвідки з'єднання управляє розвідувальними підрозділами (органами) особисто, через офіцерів-розвідників штабу, використовуючи засоби зв'язку,які призначені на пункті управління для керування розвідкою.

До складу пункту керування розвідкою з'єднання входять офіцери-розвідники, особовий склад, командно-штабні, спеціальні машини і радіостанції, що виділяється підрозділом зв'язку.

Обов'язку між офіцерами розвідувального відділення штабу з'єднання розподіляються начальником розвідки з врахуванням підготовки офіцерів і їхніх ділових якостей. Виходячи з обстановки, начальник розвідки ставить їм конкретні задачі по розробці необхідних документів і керує їхньою роботою по організації розвідки і управлінню її силами і засобами.

При створенні передового командного пункту один із помічників начальника розвідки очолює роботу сил і засобів пункту управлінню розвідкою, виділених у його розпорядження.

Військовий перекладач бере участь у допиті полонених і перебіжчиків, опиті місцевих жителів, вивченні захоплених у противника документів; веде журнал розпоряджень і повідомлень, картотеки по командному складу, озброєнню і бойовій техніку і формуляри на з'єднання (окремі частини) противника, а також здійснює взаємодію з виховними і контрольними органами.