Тема 3 практичні і семінарські заняття з економічних дисциплін

1. Особливості методики проведення практичних і семінарських занять. Види семінарських занять.

2. Дискусія як форма навчання. Етапи дискусії.

3. Практичні заняття з економічних дисциплін, їх методичне забезпечення.

ПИТАННЯ 1. Семінарські заняття означають дискусію з окресленої проблеми. Мета їх – навчити студентів логічно висловлювати і обґрунтовувати свої думки із якоїсь проблеми. Семінарські заняття поділяють на підготовчі (просемінарські), власне семінарські заняття, “предметні” семінари-конференції. Просемінарське заняття — перехідна від уроку форма організації пізнавальної діяльності учнів через практичні й лабораторні заняття, в структурі яких є окремі компоненти семінарської роботи, заняття практикуми для підготовки студентів до самостійної роботи з першоджерелами, складання конспектів, тез доповідей. Розрізняють такі види власне семінарських занять: розгорнута бесіда; доповідь (повідомлення) — обговорення доповідей і творчих робіт, коментоване читання, розв'язування задач; диспут.

Семінарська форма занять передбачає обговорення проблем, що стосуються раніше прочитаної лекції чи розділу курсу. Готуючись до семінару, студенти можуть працювати над повідомленнями з окремих питань, проводити спостереження, збирати певний фактичний матеріал, відвідувати музеї, читати додаткову літературу, знайомитись з документами.

Семінар-конференцію проводять після вивчення пев­ного розділу програми. У підготовці до нього використо­вують більше джерел інформації: тривалі спостереження, ма­те­рі­али екскурсії, результати дослідів на пришкіль­ній ділянці, літературу. На завершення викладач аналізує та оцінює зміст доповідей, стисло характеризує виступи, за потреби робить до­пов­­нення й виправляє помилки, радить учням, як працю­вати над проблемою надалі, якщо вона їх зацікавила. За доповіді, повідомлення і змістовні доповнення він виставляє учням оцінки.

ПИТАННЯ 2. Дискусія – одна з найдавніших форм організації навчання. Умовами проведення дискусії є такі:

• усі учасники дискусії мають бути готовими до неї,

• кожен учасник повинен мати чіткі стислі тези свого виступу,

• можна практикувати “розминку” для активізації дискусії,

• дискусія має бути спрямована на з’ясування істини, а не на словесне змагання учасників.

Для розвитку здатності конструктивного мислення фахівці пропонують метод рольових тріад.

У дискусії розрізняють такі етапи:

1. сприймання предмета дискусії – створення узагальненого уявлення про проблему, для цього необхідна інформація, загальнонаукові поняття та категорії, спеціальні знання і установки,

2. аналіз предмета дискусії - обговорення проблеми, доповнення інформації (для цього використовуються різні засоби: функціональний аналіз, узагальнення, методи прогнозування, інтуїція, уява, ін),

3. оцінка предмета дискусії – оптимістична чи реалістична,

4. прийняття рішення – результат дискусії (підсумовування недоліків, формулювання висновків “за” і “проти”, причин і наслідків).

Тому у процесі навчання слід ознайомлювати студентів з різними економічними виробничими ситуаціями і у процесі аналізу і вирішення їх закладаються основи економічного мислення.

Виробнича ситуація – поєднання організаційних, технічних, економічних та соціальних умов та обставин, які створюють обстановку, стан, проблему. Аналіз будь-якої ситуації починається із постановки проблеми. За характером виділяють аналітичні (причинні) проблеми (чому відбувається падіння виробництва); синтетичні проблеми (як подолати інфляцію); проблеми вибору (яким способом досягнути економічного зростання).

ПИТАННЯ 3. Практикум передбачає самостійне виконання практичних і лабораторних робіт. Головна мета практикуму – практичне застосування сформованих раніше умінь і навичок, узагальнення і систематизація теоретичних знань; ознайомлення учнів з інструкцією; добір необхідного обладнання та матеріалів; виконання роботи під керівництвом учителя; складання учнями звіту, обговорен­ня й теоретична інтерпретація отриманих результатів.

Факультативні заняття - це форма організації навчання – єднальна ланка між уроками та позакласними заняттями і сходинка від засвоєння предмета до вивчення науки, засіб ознайомлення учнів з методами наукового дослідження. Учнів залучають до факультативів на добровільних засадах, відповідно до їхніх бажань, нахилів, інтересів.

Екскурсії. Відмінність екскурсії від уроку як форми організації навчання полягає в тому, що вона не може бути жорстко обмежена в часі, і головний її зміст — приймання учнями предметів і явищ у природній обстановці.

Проведення практичних занять з використанням різних методик “мозкового штурму”, що засновані на психологічному ефекті колективної активації розумової діяльності, спрямована на формування творчої групи студентів, яким висувається ціль – вирішити завдання за певний час.

ПОЯСНЕННЯ КАТЕГОРІЇ «МОЗКОВИЙ ШТУРМ». ПОЧАТОК.

Іноді бувають проблеми, знайти рішення яких досить проблематично. У таких випадках хорошим способом буде застосування мозкового штурму. Що ж це і як його використовувати?

Метод мозкового штурму (англ. brainstorming) придуманий Алексом Осборном (США) у 40-ві роки 20-го століття. Основна ідея така: відокремити генерацію ідеї від її критики, а точніше відокремити мрійника від критика. Нам часто доводиться стикатися з завданнями, які вимагають значного часу і сил їх рішення, вичитувати масу літератури, питати поради у друзів і все безуспішно, рішення так і не знайдено.

Метод мозкового штурму призначений для того, щоб вирішувати завдання, а точніше, генерувати рішення і вибирати найбільш підходящі. Приміром, пошук нової назви продукту або компанії, пошук нестандартних підходів, - одним словом, коли є завдання, і не уявляють, як до неї підступитися, з чого почати.

Приклади тем для мозкового штурму:

Як заробити 1000 євро?

Як назвати собаку?

Чому справи не клеяться?

Що робити з ....?

Де провести вихідні?

Який бізнес відкрити?

Метод мозкового штурму - це спроба знайти рішення проблеми за допомогою стимулювання творчої активності. Він полягає в тому, щоб згенерувати якомога більшу кількість варіантів вирішення проблеми, в тому числі і найнеймовірніших. Потім, з усіх придуманих варіантів відбираються ті, які можуть бути реалізовані на ділі.

Основна ідея мозкового штурму - послабити контроль над своїми думками, дозволивши їм литися суцільним некерованим потоком у напрямку вирішення якої-небудь проблеми. Такий підхід дозволяє вийти за рамки стандартних рішень, які не призводять до бажаного результату.

Отже, що робити, коли виникне якась проблема, вирішення якої не приходить в голову, а знайти його все одно треба. Спробуйте влаштувати мозковий штурм.

Правильно організований мозковий штурм включає в себе три обов'язкових етапи:

1. Чітке формулювання завдання

Це попередній, але дуже важливий етап. Для успішного мозкового штурму необхідно якомога конкретніше сформулювати завдання. Це необхідно для того, що б направити потік своїх думок у певне русло, інакше генеруються ідеї можуть бути вельми далекі від вирішення конкретної проблеми.

2. Генерація ідей

Основний етап всього мозкового штурму, під час якого відбувається генерація можливих способів вирішення проблеми. Необхідно взяти ручку і листок паперу і записувати всі ідеї щодо вирішення проблеми, які прийдуть вам у голову, не аналізуючи і не оцінюючи їх.

Кілька обов'язкових правил:

- Не ставте ніяких обмежень на кількість ідей;

- Ні в якому разі не замислюйтесь, хороша чергова ідея чи погана, можлива або нездійсненна;

- Вітаються незвичайні, і навіть божевільні ідеї;

- Складайте з декількох ідей комбінації.

3. Розбір і оцінка ідей

Заключний етап - розбір всіх записаних ідей, їх сортування та аналіз того, як конкретну ідею можна реалізувати на практиці для вирішення проблеми. Намагайтеся поєднувати декілька ідей в одну, не відносяться до проблеми - відкидайте, і через деякий час ви побачите ту ідею, яка найкраще підходить до вашої конкретної ситуації.

Мозковий штурм - один з методів творчого вирішення проблеми, і тому часто дозволяє побачити неочевидні, але досить ефективні рішення.

Мозковий штурм як правило є колективним процесом, в якому бере участь команда людей, але можна проводити його і індивідуально.

Для особистого мозкового штурму нам важливий етап генерації ідей. І тут нам допоможе техніка 100. Ми себе обмежуємо 100 ідеями. У цьому відмінність від групового штурму. У вас крім власних асоціацій немає нічого і нікого, тому ви повинні задати собі ту вершину, до якої треба дістатися.

Цю методику давненько описав Luciano Passuello у своєму блозі;, але вона ніяк не втратила свою актуальність.

100 - це багато чи мало? Просто - це та кількість, якої достатньо.

Отже, приступаючи до роботи, візьміть аркуш паперу і пронумеруйте пункти. Постарайтеся дотримати 2 основних правила:

1. Складайте список в один захід

2. Виключіть все, що відволікає вашу увагу. Зосередьтеся на проблемі пошуку ідей.

Тут працюють всі інші правила колективного мозкового штурму: не критикуйте свої ідеї, не думайте «правильно - неправильно», всі проаналізуєте потім, не пишіть довгих речень, все робіть конспективно, не думайте про те, що ви вже зробили і скільки ще залишилося, не бійтеся повторень - потім зможете проаналізувати, чому це повторення виникло.

Як же проходить сам процес генерації ідей?

З точки зору Luciano Passuello це проходить так:

1. Перші приблизно 30 пунктів: ви тільки намагаєтеся вийти за рамки свого мислення

Перші пункти приходять вам в голову найлегше. Тут задіяно вашу свідомість, і ви, швидше за все, просто записуєте давно відомі вам ідеї.

2. Наступні 40 пунктів: виникнення образів

У цьому етапі ви почнете помічати повторювані теми та шаблони мислення. Другий етап, як правило, найважчий, тому що багатьом складно розлучитися з ідеями, написаними на першому етапі, і взятися за нові, які зовсім відрізняються від попередніх.

Майте на увазі, що саме ця боротьба з самим собою дозволить вам перейти до третього етапу, найпліднішого, тому важливо не здатися на цьому етапі.

3. Останні 30 пунктів: перлини ідей

На цьому етапі ви вже вичерпали практично всі «логічні» ідеї, тому ваша підсвідомість відчує себе вільніше. Не дивуйтеся, якщо виявите у своєму списку пару безглуздих або нелогічних ідей. У вас може виникнути бажання їх не записувати («Як мені взагалі могло прийти таке в голову?"). Все одно запишіть їх: при перевірці ці дивні ідеї, які можуть здатися далекими від суті роздумів, можуть виявитися тими ідеями, які ви шукали.

Крім того, після того як ви записали таку велику кількість думок, часто відбувається зрушення в розумінні суті речей: ті ідеї, які спочатку здавалися вам повною маячнею, виявляється, в результаті найбільше відповідають темі питання.

Ця вправа є хорошою можливістю вийти за власні рамки.

ПОЯСНЕННЯ КАТЕГОРІЇ «МОЗКОВИЙ ШТУРМ». ЗАВЕРШЕННЯ.