3. Виховна функція

Центральною проблемою будь-якого навчання, а економічного особливо, можна вважати відповідь на питання: як зробити духовно-моральні сили учня підґрунтям і спонукою до саморозвитку та самоосвіти.

Головною складністю педагогічної діяльності є те, що її ОБ'ЄКТ (учень, студент) являє собою СУБ'ЄКТА спілкування, пізнання та праці. Його (цей об'єкт) можна розвити, перетворити, тільки не вбиваючи в ньому творчу особистість. Навчання завжди зв'язано з вихованням: чим ефективнішою є освіта, тим надійнішим є виховний ефект навчання. Зараз на перший план виходить завдання саморозвитку, самоосвіти, саморегулювання, мобільності особистості, її здатності до швидкої перебудови у відповідь на зміну соціально-суспільних обставин.

ПИТАННЯ 6. Зміна соціально-економічних умов (економічна криза та перехід до нової економічної системи) призвела до кризи у сфері вищої і середньої освіти в Україні. Ця криза спричинена багатьма фактора­ми: застарілою системою освіти; «відпливом умів» з науки та освіти; соціальною незахищеністю викладачів та учнів; недостатнім фінансуванням; падінням престижності освіти та професії викладача; зміною попиту на робочу силу та ін.

Тому була розроблена “Концепція неперервної освіти з економіки”, де по-новому поглянули на доцільність викладання економіки як базової дисципліни протягом 5-6 років. У «Концепції» доведено, що економіка є найважливішою скла­довою соціального середовища, його опорним стрижнем (як і культура). Економіка – це особливий простір, у якому постійно перебуває людина як соціальна істота. Є різні визначення економіки як науки.

1. Економіка – це наука, що вивчає об'єктивні закони і катего­рії суспільного виробництва, розподілу, обміну і споживання; методи і форми організації та управління виробництвом.

2. Економіка – система знань про методи ефективного господарювання.

3. Економіка – суспільна наука, яка описує і аналізує вибір суспільства за обмежених ресурсів для задоволення потреб.

Предметом економіки є економічні зв'язки і відносини у сфері суспільної діяльності.

Об'єктом дослідження економіки як науки є суспільне виробництво в усіх його проявах.

Головним завданням економічної науки, завданням економістів-професіоналів є вивчення й оцінка ефективності господарювання на різних рівнях, у різноманітних конкретних умовах, цілеспрямоване економічне регулювання виробничих, розподільчих та обмінних процесів у суспільстві, створення передумов для подальшого зростання ефективності праці.

Методологія економічної науки передбачає дослідження і пізнання фактів, принципів і теоретичних закономірностей, що визначають економічну політику держави та економічну поведінку людей. Вона сприяє вирішенню таких питань, як економічне піднесення, економічна свобода, зайнятість, розподіл прибутків, рівень цін та ін.

В свою чергу, у Державній програмі "Освіта" ("Україна XXI століття") окреслено стратегію розвитку освіти на найближчі роки і на перспективу, визначено курс на створення життєздатної системи неперервного навчання й виховання, забезпечення можливості духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як вищої цінності нації.

Передбачено такі основні шляхи реформування загальної середньої освіти: визначення державних стандартів усіх рівнів загальної середньої освіти; визначення змісту загальноосвітньої підготовки і відповідних базових дисциплін, упровадження інтегрального і варіантного принципів навчання; реформуванні структури загальноосвітніх навчально-виховних закладів відповідно до рівнів освіти та потреб регіонів; кооперація загальноосвітніх навчально-виховних закладів з вищими навчальними закладами; розвиток мережі навчально-виховних закладів, заснованих на різних формах власності; формування мережі навчально-виховних закладів загальноосвітнього, профільного (спеціалізованого) та професійного спрямування; наукове та методичне забезпечення загальної середньої освіти, підготовка і впровадження нових навчальних планів і програм, підручни­ків, посібників; проведення науково-дослідної та експериментальної роботи щодо впровадження педагогічних інновацій, інформатизація загальної середньої осві­ти; впровадження у загальноосвітніх навчально-виховних закладах психологічної та соціально-педагогічної служб; пріоритетне фінансування, кадрове та матеріально-технічне забезпечення сільської школи; розширення можливостей здобуття загальної середньої освіти для тих, хто працює, через систему шкіл, класів, груп з очною, заочною, вечірньою формами навчання або екстерном; розроблення науково обґрунтованих методик оцінки якості діяльності навчально-виховних закладів загалом та кожного педагогічного працівника зокрема; державна атестація та акредитація загальноосвітніх навчально-виховних закладів усіх типів незалежно від форм власності.

ПИТАННЯ 7. СТУПЕНЕВИЙ ПРИНЦИП НЕПЕРЕРВНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ передбачає поступове комплексне навчання економіки.

Для цього основи економічних знань концентруються у таких 5-ти комплексах:

1. родинна економіка – 8 клас,

2. економіка підприємництва – 9 клас,

3. економіка системи суспільства – 10 клас,

4. міжнародна економіка – 11 клас,

5. основи ринкової економіки – І-ІІ курси вузів.

ПИТАННЯ 8. Вимоги держави і суспільства до змісту, обсягу та рівня загальноосвітньої підготовки громадян України визначає державний стандарт загальної середньої освіти, основоположним документом якого є Базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів. Він дає цілісне уявлення про структуру загальної середньої освіти.

Державний стандарт загальної середньої освіти – звід норм і положень, що визначають державні вимоги до освіченості учнів і випускників шкіл на рівні початкової, базової та повної загальної середньої освіти і гарантії держави щодо її здобуття.

Навчальний план – документ, що визначає структуру навчального року, перелік та розподіл предметів для вивчення в конкретному навчальному закладі, тижневу й річну кількість годин, відведених на кожний навчальний предмет.

Навчальна програма є обов’язковим документом, що використовується викладачем і студентами як база для вивчення даної дисципліни. Навчальна програма - документ, що визначає зміст і обсяг знань, умінь і навичок, які необхідно засвоїти з кожного навчального предмета, а також зміст розділів і тем з розподілом їх за роками навчання. У програмі формулюється мета і завдання вивчення курсу, подається її стисла характеристика, короткий зміст тем курсу, зміст практичних і семінарських занять, форми самостійної роботи і контролю знань, науково-методична література. Розробляється також сітка розподілу навчальних годин за всіма видами робіт.

Відповідно до навчальних програм створюють підручники і навчальні посібники. До навчальних посібників належать збірники задач і вправ, хрестоматії, словники, довідники, атласи та ін.

Кожна проблема навчальної дисципліни трансформується в лекцію або урок з конкретної теми. При цьому весь курс можна представити у вигляді блоків-модулів.

Важливе значення має врахування міжпредметних і внутрішніх взаємозв’язків. Внутрішньопредметні зв’язки – вибір аспектних проблем, які є наскрізними для конкретної навчальної дисципліни і застосовуються у процесі аналізу явищ, які вивчає даний предмет. Для цього слід активізувати попередні знання, отримані у попередніх темах курсу. Міжпредметні зв’язки – узгодженість між навчальними предметами, що дає змогу розглядати факти і явища у комплексі.

Навчально-методичний комплекс (НМК) – це сукупність нормативних та навчально-методичних матеріалів на паперовій та/або в електронній формах, необхідних і достатніх для ефективного виконання студентами робочої програми навчальної дисципліни, передбаченої навчальним планом підготовки студентів відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня за напрямом підготовки (спеціальністю).

НМК повинен забезпечити всі основні етапи педагогічного процесу - повідомлення навчальної інформації і її сприйняття, закріплення й удосконалення знань, умінь і навичок, їх застосування й контролю, та основних функцій освітнього процесу - освітньої, виховної та розвиваючої. НМК розроблюються для всіх навчальних дисциплін відповідно до навчального плану.

До навчально-методичного комплексу економічної дисципліни входять:

1. робочі програми курсів,

2. підручники або навчальні посібники,

3. практикуми та тренінги з самостійної роботи,

4. тести для навчання та контролю засвоєння предмета,

5. наочний та роздатковий матеріал,

6. ситуаційні та навчальні ігри.