7.3. Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання

На багатьох підприємствах різних сфер діяльності вагома частина виробничих витрат пов'язана з витратами на утримання і експлуатацію машин та обладнання (УЕМО). Саме така ситуація насамперед має місце в машино- і приладобудуванні. Велика питома вага цих витрат у собівартості продукції та складний (комплексний) характер обумовлюють необхідність виділення обліку і нарахування цих витрат в окрему підсистему загальної системи обліку і нарахування виробничих витрат.

Метою виконання розділу є розробка річного кошторису витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання цеху-виробника приладу та обґрунтування методу і нормативу переносу цих витрат на собівартість продукції. Кошторис розробляється за формою табл. 7.4, виходячи з планових нормативів діяльності цеху на рік початку виробництва нового приладу (табл. Е.7).

Таблиця 7.4

Кошторис річних витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання цеху

Елементи витрат	Позначення	Сума, тис. грн.
1. Оплата праці робітників з обслуговування обладнання	Фо.об.
2. Нарахування на заробітну плату	38% від Фо.об.
3. Амортизація (обладнання та цінного виробничого оснащення)	Аоб + Ав.ос
4. Електроенергія технологічна	Етех.
5. Ремонт і технічне обслуговування (обладнання та цінного виробничого оснащення)	Роб + Рв.ос
6. Зношування виробничого обладнання та мало цінного і швидкозношуваного інструменту	Зв.ос
7. Послуги інших підрозділів і організацій, щодо забезпечення роботи обладнання	Поб
8. Інші витрати	Воб.інш.
Разом річних витрат	Воб.р

При розробці кошторису з таблиці Е.7 беруться всі ті показники, які стосуються витрат на утримання та експлуатацію машин, обладнання та виробничого оснащення. Нарахування на соціальні заходи здійснюється згідно з нормативами, які діють на час виконання розрахунків – 38%. Інші витрати (резерв коштів), згідно з практикою виробничої діяльності, беруться в розмірі 2-3 відсотків від суми попередніх позицій кошторису.

На собівартість продукції цеху-виробника приладу ці витрати переносяться непрямим методом - за допомогою спеціального нормативу переносу витрат пропорційно визначеній ознаці, що прямим способом характеризує ту чи іншу продукцію цеху. В якості такої прямої ознаки на практиці найчастіше використовуються або прямі витрати на оплату праці виробничого персоналу в собівартості продукції, або її трудомісткість.

Норматив переносу витрат на УЕМО зазначається, виходячи з річної суми цих витрат (Воб.р) і відповідних річних показників діяльності цеху. Наприклад, якщо береться метод переносу витрат на УЕМО пропорційно оплаті праці виробничого персоналу (найчастіше це є основна заробітна плата виробничого персоналу), то норматив витрат складатиме:

Ноб = Воб.р / (Фт.р + Фд.п), грн. витрат на УЕМО (7.11)

на 1 грн. оплати персоналу,

де Фт.р і Фд.п - річні фонди тарифної оплати праці та доплат за відпрацьова­ний час виробничого персоналу цеху (табл. Е.7 вихідних даних), тис. грн..