7. Завдання з практичної частини курсової роботи та методика проведення розрахунків

7.1. Постановка завдання

На підприємстві, що випускає широкий асортимент приладів, проведений комплекс заходів з модернізації одного виду приладів. Виконані необхідні науково-дослідні роботи, розроблена конструкторська і технологічна документація, виготовлено дослідний зразок та проведено його випробування. Результати випробувань підтвердили очікуване поліпшення ряду експлуатаційних показників приладу порівняно з базовим зразком. За рахунок використання більш сучасної елементної бази і технічних рішень, на думку розробників, збільшується продуктивність і строк служби приладу, зменшуються: витрати часу і коштів на технічне і ремонтне обслуговування, енергетичне споживання та вимоги до рівня кваліфікації оператора, поліпшуються дизайн та ергономічні характеристики виробу.

Прогнозується можливість експорту приладу за кордон. Служба маркетингу підприємства-виробника проаналізувала перспективну ринкову потребу у приладі і обґрунтувала оптимальну стратегію насичення ними ринку, що дозволяє визначитися в обсягах виробництва приладу. Почати випуск модернізованого варіанта приладу передбачається з початком чергового планового року. Планово-економічні служби підприємства і цеху-виробника визначили основні показники та нормативи діяльності на плановий рік.

Студенту – майбутньому спеціалісту необхідно вирішити такий комплекс планово-економічних завдань:

• визначити витрати на матеріали, покупні вироби та електроенергію;

• оплату праці;

• розрахувати витрати на утримання та експлуатацію обладнання;

• провести розрахунок загальновиробничих витрат;

• скласти калькуляції одиниці виробу та визначити ціну;

• визначити прибуток та провести оцінку ефективності виробника продукції.

Вихідні дані для виконання роботи студент вибирає з таблиць Е.1 – Е.7 наведених в додатках Е. Індивідуальний варіант вихідних даних вибирається за останніми 2-ма цифрами номеру залікової книжки.

7.2. Розрахунки прямих витрат

7.2.1. Розрахунки прямих матеріальних витрат

До прямих матеріальних витрат у собівартості продукції та послуг належать витрати на матеріальні та енергетичні ресурси, які безпосередньо використовуються при виготовленні саме цієї продукції (послуг) і для яких можливе обґрунтування норм витрат цих ресурсів, на одиницю продукції. Це можуть бути сировина та основні матеріали, з яких виробляється продукція, покупні вироби, тара або напівфабрикати, що її комплектують, допоміжні матеріали, паливо та енергія, що використовуються в процесах виготовлення продукції. Сюди також відносять витрати на оплату послуг виробничого характеру, що прямо пов'язані з процесом виробництва визначеної продукції та величина яких у собівартості одиниці продукції може бути чітко обґрунтована. Метою розробки цього завдання є обґрунтування таких витрат у собівартості одиниці продукції.

Норми витрат прямих матеріальних ресурсів на один виріб наведені за варіантами завдання в таблицях Е.2 і Е.3 вихідних даних. Розрахунки прямих матеріальних витрат ведуть за формою таблиці 7.1.

Таблиця 7.1

Розрахунок прямих матеріальних витрат

Найменування матеріальних витрат	Одиниця виміру	Ціна одиниці, грн.	Норма витрат, одиниць	Витрати, грн./виріб
1. Матеріали основні (Мо)	-	-	-	∑
(назви основних матеріалів)
2. Матеріали допоміжні технологічні (Мд.Т)	-	-	-	∑
(назви допоміжних матеріалів)
3. Покупні вироби (Пв)	-	-	-	∑
(назви покупних виробів)
Разом матеріальних витрат	-	-	-	∑
4. Енергія технологічна (паливо) (Ет)	кВт

До прямих витрат на енергію технологічну в даному випадку слід віднести витрати на виготовлення та випробування готового електричного приладу під навантаженням:

, грн./виріб., (7.1)

де Пс – потужність споживання засобів виробництва, Вт, (табл. Е.4 вихідних даних);

Твиг і Трег – норми часу відповідно на виготовлення та регулювання, нормо-годин (табл. Е.4 вихідних даних);

Цел - ціна 1 кВт. год. електроенергії (за тарифом, який діє на момент виконання роботи).

У собівартість продукції прямі матеріальні витрати включаються з урахуванням вартості відходів, що повертаються - утилізуються або використовуються на інші потреби. При виконанні даної роботи вартість таких відходів (Вп) береться в розмірі 2-5% від суми витрат на Мо.

При розрахунках собівартості продукції величина Вп віднімається від загальної суми витрат.