Висновки

З аналізу стану, чинників впливу та основних напрямів розвитку політичних систем країн Західної Європи протягом 1945-2003 роках в інституційному вимірі, випливає.

• Головними лініями політичного поділу, що детермінують форму та зміст політичного життя європейських країн, є ті соціальні поділи, які отримали свою політичну складову, внаслідок чого перетворилися у соціополітичні поділи. Тобто, політичне значення мають лише ті соціальні поділи, соціально-груповий вимір яких представлений відповідними політичними партіями. Основні різновиди соціополітичних поділів - поділи з економічною (класовою), етнічною, релігійною та регіональною складовою. Для всіх без винятку держав на рубежі XXI ст. загальною тенденцією є поступове зменшення значення цих традиційних поділів. Досвід свідчить про можливість тимчасової актуалізації ситуативних соціальних поділів, які здатні набувати характер соціополітичних поділів. Зазначимо, що зменшення значення економічної, етнічної та релігійної основи соціополітичних поділів відбувається одночасно зі зростанням значення ціннісних основ у діяльності суспільних груп, що відповідно проектується у політичному житті. Сьогодні однією з проблем, яка поряд із традиційними детермінує соціальне протистояння та відповідну політичну поліризацію громадськості більшості європейських держав, є зростаюча частка емігрантів у загальному складі населення країни. Серед багатьох відмінностей, притаманних корінному населенню й емігрантам з різних країн, визначальними є цивілізаційні відмінності. Виявом зростаючого політичного протистояння, покликаного до життя емігрантською проблемою, є різке зростання підтримки праворадикальних партій.

• Інститут глави держави в європейських країнах сьогодні найвагоміший і належить до вищих політичних інститутів. Він представлений у двох формах- монарха та президента. У конституційних монархіях - монархи одночасно мають законодавчу владу спільно з парламентами та виконавчу владу

298

Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи

с пільно з урядами. У системі виконавчої влади найбільше повноважень монархи мають у сфері міждержавних відносин і питаннях оборони. У напівпрезидентських республіках президентам національні конституції надають значну кількість повноважень у сфері виконавчої влади, особливо помітно вони впливають на вирішення питань у сфері міждержавних відносин та оборони. їхня позиція у системі виконавчої влади значною мірою залежить від політичного складу парламенту та партійної структури самого уряду. У державах із парламентською формою правління президенти мають суттєве обмеження функцій у системі виконавчої влади порівняно з державами з напівпрезидентською формою правління. Здебільшого їхні повноваження зводяться до представницьких і церемоніальних дій. Виняток становить Президент Італії, який має найбільший вплив на політичне життя власної держави.

• Парламенти усіх без винятку європейських держав як представницькі інститути відображають політичні преференції громадян власних країн і постійно орієнтуються на домінуючі інтереси виборців. Парламенти стали однією з головних арен політичної конкуренції між партіями. Всі парламенти сьогодні є ключовими інститутами стабільності політичних конструкцій демократичного режиму.

• Ключовий компонент формування уряду - вибори. Вони не вирішують питання остаточної партійної конфігурації уряду, проте від їхніх результатів залежить, які саме партії можуть претендувати на участь в уряді. У більшості європейських країн при формуванні уряду використовується не єдина, а різноманітні моделі формування уряду. Домінуюче значення у політичній практиці має політична відповідальність перед виборцями за долю власної країни та раціональність, детермінована конкретною політичною ситуацією. Під впливом інтеграційних процесів на європейському континенті простежується тенденція поступового вирівнювання за обсягами повноважень інституту голів урядів незалежно від існуючих у державах форм правління. Знаковою тенденцією функціонування урядів європейських країн є зростання

299

г И

Порівняльній аналіз політичних систем країн Західної Європи

представництва та ролі жінок у їхній діяльності. Особливо активно такі процеси відбуваються у Скандінавських державах.

• Формування коаліційних урядів у країнах Західної Європи відбувається не лише методом спроб і помилок, а й відповідно до загальних вимог теорії коаліцій. Вони були сформульовані на підставі узагальнення та критичного аналізу світового досвіду формування коаліційних урядів. На наш погляд, основними підходами під час формування урядових коаліцій є : "прагматичний", коли при формуванні коаліцій передусім враховують показники кількості місць, які мають партії-потенційні учасники коаліції; "ідеологічний", коли враховується ступінь ідеологічної близькості (сумісності) можливих партнерів по коаліції. Для першої групи базовою є модель- "мінімально-переможної коаліції", яка передбачає, що уряд може бути сформований на основі мінімальної кількості учасників. Обов'язкова умова - об'єднати їхні зусилля, щоб забезпечити хоча б мінімальну більшість у парламенті. Наступна модель формування коаліційного уряду передбачає, що критерієм під час прийняття рішення про входження до коаліції повинна бути ідеологічна близькість майбутніх партнерів по коаліції- "коаліціїмінімального радіусу дії". Під "радіусом дії"розуміється ідеологічна близькість політичних партій у межах "ліво-правого" партійного спектра.

Ми вважаємо, що не існує "чистих" прагматичних та ідеологіч­них моделей, кожна модель, яку застосовують на практиці, поєднує елементи двох зазначених моделей, але у різних пропорціях.

Ідеологічна модель формування урядових коаліцій можлива там, де міжпартійні ідеологічні відмінності не настільки гострі, щоб блокувати процес формування урядової коаліції. Ідеологічні детермінанти здатні впливати на арифметичні міркування і розрахунки можливих коаліційних партнерів, відповідно арифметичні калькуляції здатні створювати власні політичні тиски, примушуючи політиків йти на утворення коаліцій, чи даючи їм змогу раціоналізовувати партійну позицію. Отож, коаліційна політика постійно вимагає узгодження партійних стратегій і

300

Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи

можливих тактичних композицій/пропозицій щодо творення коаліційного уряду.

Аналіз ідеологічних відмінностей між головними партіями лівого та правого спектра в європейських країнах дає змогу нам констатувати, що відбулося суттєве зменшення цих відмінностей. Особливо значні зміни відбулися у Бельгії, яка з кінця 60-х років мала дуже відчутне напруження у багатьох соціополітичних поділах. Значне зменшення протистояння відбулося також в Австрії, Ірландії та Сполученому Королівстві. Суттєвий вплив на скорочення ідеологічних відмінностей між основними політичними партіями країн Західної Європи мало падіння "комуністичного режиму" у Радянському Союзі і колишніх країнах "соціалістичного табору".

Ми вважаємо, що до основних характеристик діяльності урядів належить ефективність і стабільність. Відповідно до індикаторів ефективної діяльності уряду належать : сприяння реалізації на практиці прав та свобод громадян, забезпечення |. внутрішньої безпеки, запобігання виникненню внутрішніх конфліктів і війн, забезпечення зростання рівня життя власних громадян, завдячуючи економічному розвиткові країни, низький рівень безробіття та інфляції, дотримання усіма громадянами та суспільними інститутами норм права, надання потрібних послуг у потрібному місці і у потрібний час, схвальне ставлення громадської думки, яка з одного боку, є результатом дії перелічених чинників, з іншого - має багато внутрішніх, власних детермінант.

Оцінка уряду як стабільного передбачає врахування дії цілої низки індикаторів. По-перше, це має бути діяльність уряду під керівництвом того самого прем'єр-міністра; по-друге, збереження того партійного складу уряду, який отримав підтримку у парламенті; по-третє, це збереження первинного персонального складу членів уряду. Стабільність уряду буде також вимірюватися тривалістю його дії, починаючи від формального призначення/ затвердження главою держави, або отримання підтримки у парламенті, там де ця процедура необхідна, і до моменту відставки. В останньому випадку не має значення, що було

301

і і

Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи

причиною відставки - закінчення терміну повноважень визначених конституцією, або дострокова відставка.

• Значення участі громадян у вирішенні питань політичного життя власних держав таке: 1) факт участі збільшує ступінь легітимності рішень, що приймаються; 2) сприяє виявленню реальних проблем і протиріч, існуючих у країні і таким способом дає змогу їх знімати, відповідно, зменшувати рівень напруги і підвищувати стабільність політичного режиму; 3) підвищує рівень довіри громадян до діючих політичних інститутів у державі; 4) є показником та інструментом розвитку демократичного режиму, оскільки безпосередньо переконує громадян у тому, що їхня діяльність реально впливає на політичне життя і потрібна для суспільства.

• Використані нами методики аналізу партійних систем свідчать, що починаючи з 90-х років XX ст. у державах Західної Європи відбувається поступовий процес зміни партійних систем. Такий процес порівняно з періодом 1945- початком 90-х років характеризується такими тенденціями:

1) суттєво збільшився показник ефективної кількості політичних партій для всіх держав, за винятком Данії та Швейцарії;

2. у 90-х роках порівняно з попередніми етапами простежується тенденція до зменшення відмінностей між партійними системами держав Західної Європи за показником ефективної кількості політичних партій;

3. в середньому зросла кількість держав, де виборці надають великим ( понад 15,0 %) партіям переважаючу підтримку;

4. малі партії здебільшого пов'язані з новими суспільними викликами та суспільними групами, стабілізують підтримку виборців, яка допомагає їм закріпитися на політичній сцені власних країн;

5. відходять у минуле двопартійні та дво-і півпартійні системи, домінуючим типом партійної системи для держав Західної Європи сьогодні стає багатопартійна система;

2. внаслідок державного фінансування відбувається

Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи

формування системи спільних інтересів політичних партій і держави, що сприяє перетворенню партій з інституту громадянського суспільства у громадсько-державний;

7) все це загалом дає змогу стверджувати про зменшення дистанції між партійними системами західноєвропейських держав і про наявність тенденції до зростання подібних характеристик між партійними системами держав цього регіону.

• Підсумовуючи результати нашого дослідження, можемо констатувати, що сьогодні для політичних систем країн Західної Європи властива тенденція поступового зменшення традиційних відмінностей, зумовлених історичними та національними особливостями. Наслідком цього є зростання подібних характеристик у системі основних соціополітичних поділів, правовому статусі основних політичних інститутів, у реальному їх функціональному навантаженні. Отож, сформульована нами гіпотеза на початку дослідження отримала повне підтвердження.

302

303

Файл

(ліберальна);

СР: Огееп Райу - створена у 1981 р. як Екологічна партія Ірландії

(ТЬе Есо1о§у Рагіу). Виступає за побудову екологічного

суспільства;

8Р : 5іпп Реіп - Шін Фейн - Ми самі, створена у 1905 р., є

політичним крилом Ірландської Республіканської армії (Ргоуізіопаі

ІгізЬ КериЬНсап Агтпу - ША) (ліві радикали);

8Р: ЗосіаШі Рагіу - Соціалістична партія;

АУР : ТНе Уїогкегв Рагіу- Робітнича партія, створена у 1905 р. як

Шін Фейн (ЗР)-Робоча партія, від 1982 р. функціонує під

актуальною назвою ( ліва соціалістична);

БЬ : Оетосгаііс Ье$ - Партія лівих демократів, створена у 1992

р. як результат розколу Робочої партії ( соціал-демократична);

СР : КериЬНсап ратіїу - Республіканська родина;

СТ : СМШгеп о/(Не Соипігу - Діти країни.

324

325