- •Політології
- •Глава II Основні соціополітичні поділи у державах Західної Європи
- •Європи83
- •Західної Європи"
- •Глава III Роль і значення глави держави у країнах Західної Європи
- •Президент як глава держави
- •Глава IV Порівняльна характеристика парламентів країн Західної Європи
- •Особливість верхніх палат
- •Функції парламентів
- •Европи288
- •Глава V Порівняльна характеристика урядів держав Західної Європи
- •Типологія урядових кабінетів
- •Глава VI
- •Глава VII
- •Типи виборчих систем
- •Мажоритарна виборча система
- •Пропорційна виборча система
- •Результати розподілу депутатських мандатів на підставі застосування методів: "найбільшого залишку", д'Хондта,
- •Змішана виборча система
- •Оцінювання виборчих систем
- •Глава VIII
- •Глава IX
- •Висновки
Змішана виборча система
Під змішаною системою Дж.Сарторі розуміє таку виборчу систему - за допомогою якої "...у ту саму палату обирають шляхом поєднання пропорційного критерію і критерію відносної більшості"436 Луіс Массікотт та Андре Блайз також вирішальною рисою такої системи вважають те, що її механізми охоплюють одночасно "...комбінацію різних виборчих формул (більшості чи пропорційного представництва; плюралітету чи пропорційного
4 36 Сарторі Дж. Порівняльна конституційна інженерія. Дослідження структур, мотивів і результатів.- С. 5.
238
Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи
представництва) для вибору єдиної більшості (виділено авторами - А.Р.) "437. А.Блайс зазначає дві засади, які використовують при визначенні змішаних систем: "...механіка системи - тоді змішаними є такі системи, які поєднують у собі дві формули -пропорційність та плюралітет або більшість. Або ж критерієм можуть бути отримані результати - змішаною системою г така система, в якій виборчі результати лежать десь поміж тими, що звичайно отримуються від плюралітету чи більшості і пропорційного представлення"438. Сьогодні змішані системи використовують під час виборів парламентів нижньої палати у 29 країнах світу. У країнах Західної Європи таку систему використовують під час виборів до Бундестагу Німеччини та більшої частини представницьких органів федеральних земель; Сенату у Франції та на муніципальних виборах у цій країні. У літературі трактування виборчої системи до Бундестагу як змішаної не однозначне. Дж.Сарторі розглядає діючу у Німеччині виборчу систему як різновид пропорційної, характеризуючи її як систему "і нашим, і вашим"439. Подібного погляду дотримується триумвірат авторів М.Галлахер, М.Лейвер та П.Майр440. Натомість Луіс Массікотт та Андре Блайз розглядають її як один із варіантів змішаної виборчої системи441. З ними солідаризуються автори праці "Політичні системи світу"442 та Л.В. Сморгунов443.
Розглянемо особливості виборчої системи до Бундестагу у Німеччині. Бундестаг, станом на час парламентських виборів 2002 р., налічував 603 депутати. З них 299 депутатів обирали у межах
437 Ьоиіз МаззісоИе. Апсіге Віаіз. Міхесі Еіекіогаї 8у8іегп8: а СопсерШаі апсі Етрігісаі Зигуеу // Еіекіогаї Зіисііез.18. № 3.1999,- Р. 345.
438 Віаіз, А. Тпе с1а55ІГісаііоп ої еіесіогаі зузіетз. Еигореап .Іоигпаї оґ Роіііісаі Кезеагсп. 1988, # 16.- Р. 100.
439 Сарторі Дж. Порівняльна конституційна інженерія. Дослідження структур, мотивів і результатів.- С. 18-20.
440 Са11а§пег М, Ьауег М.. Маіг Р. Керге5епіаііуе Соуєгпгпєпі іп \Уе5іегп Еигоре. Ога^-Нііі. Іпе- Иеш Уогк, 1992.- Р.152.
441 Ьоиіз Мазїісоііе. Апсіге Віаіз. Міхесі Еіекіогаї Зузіеїш: а СопсерШаі апсі Етрігісаі Зигоеу.- Р. 352-353.
442 Роіііісаі Зузіетз оГ іпе МУогісі.- Мє\у Уогк, 1996.- Р.79.
443 Сморгунов Л.В. Современная сравнительная политология .- М., 2002.- С.349.
239
Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи
о дномандатних округів, використовуючи засади відносної більшості при визначенні переможця, та 299 мандатів, які обиралися на рівні федеральних земель за пропорційною системою з застосуванням при обчисленні переможців квоти Хер-Німейра та 5 так званих перевищуючих мандатів. Кожен виборець має два голоси: "перший" використовують під час голосування в одномандатному окрузі, "другий " - за партійний список у межах багатомандатного округу на території федеральної землі. При поділі мандатів до уваги беруть політичні партії, які отримали більше 5% "других" голосів, або три мандати в одномандатних округах. Партії, які проводять до Бундестагу більше депутатів за одномандатними округами, ніж за партійними списками, можуть претендувати на отримання "перевищуючих" мандатів.