Пропорційна виборча система

До кінця XIX ст. у країнах Європи переважала виборча система абсолютної більшості з двох, а подекуди і три туровим голосуванням. У 1885 р. у місті Антверпен відбулась конференція, на якій була представлена модель пропорційної виборчої системи. Першою її запровадила Бельгія у 1_899 р. Успішний досвід її застосування дав поштовх іншим європейським країнам прийняти цю систему протягом першої половини XX ст.

Головна особливість пропорційної системи щодо системи більшості полягає у тому, що один депутатський мандат не може бути пропорційно поділеним, тому передбачено багатомандатні

⁴²¹ Роіііісаі 5у5іетз оґйіе \Уог1с1. .Шепів ОегЬукЬіге & Іап ПегЬувЬіге. 1996.- Р.75.

⁴²² Дж.Сарторі, Порівняльна конституційна інженерія. Дослідження структур, мотивів і результатів.- С. 11.

226

⁴²³ Дж.Сарторі, Порівняльна конституційна інженерія. Дослідження структур, мотивів і результатів.- С.64-65.

⁴²⁴ Оа11а§Ьег М., Ьауег М., Маіг Р. Кергезепіаііуе Соуегптепі іп \Уе$іегп Еигоре. Сга\у-НШ. іпс.-№\у Уогк, 1992.- Р.146.

227

Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи

о круги⁴²⁵. Між існуючими різновидами пропорційної системи ми можемо виділити багато відмінностей, але всі їх можна звести до двох основних типів - системи списків (ТЬе Рагіу ЬІ5І) та системи єдиного перехідного голосу (ТЬе 5іп§1е ТгапзіегаЬіе Уоіе).

Система списків передбачає, що в межах кожного виборчого округу виборець голосує за партійний список. Список повинен вміщувати перелік кандидатів від партії. Максимальна кількість кандидатів від партії у списку може дорівнювати кількості депутатських місць, що виборюються у межах цього округу. Системи списків відрізняються між собою методами, які використовуються для перетворення/трансформації отриманих під час виборів голосів у депутатські мандати. Переважно використовують три основні методи для визначення кількості депутатських місць, отриманих партіями під час виборів -метод найбільшого залишку, або квота Хера (Наге циоіа); найбільшої середньої величини при застосуванні методу д 'Хондта (й'Нопйі) та найбільшої середньої величини при використанні методу Сен-Лаге (5аіпіе-Ьа§е).

Метод найбільшого залишку є похідним від простої квоти, яку обчислюють, поділивши загальну кількість голосів виборців, що проголосували, на кількість депутатських місць, які обирають­ся у цьому окрузі. Квоту можна обчислювати у відсотках, поділивши 100 % на кількість депутатських місць, які обираються від певного виборчого округу. Виконавши математичні дії, отримуємо кількість голосів або відсоток, який потрібно набрати, щоб одержати одне депутатське місце. Головний недолік простої квоти - практично не можна застосувати на практиці. Застосування на практиці квоти не дає змоги визначити детальну кількість місць, тому що пропорція одержаних місць поряд з цілими числами охоплює й частки, яким відповідатимуть нерозділені депутатські місця.

На подолання такого недоліку спрямована методика найбільшого залишку, яку використовують після застосування

^{4 25} Багатомандатний округ розглядають як протилежність до одномандатного. Тому виборчі округи в Чилі, де від одного округу обирають лише двох депутатів, розглядають як багатомандатні.

228

Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи

п ростої квоти. Згідно з нею депутатські місця, які залишились нерозподіленими після використання простої квоти, надають тим партіям, які мають найбільші залишки. Розглянемо гіпотетичний приклад - у чотиримандатному виборчому окрузі у виборах брали участь чотири політичні партії А, В, С і Д. У голосуванні взяли участь 50 000 виборців, відповідно партія А отримала - 17 500; Б - 15 000; С - 10 000 і Д - 7 500 голосів. Проста квота, яка допомагатиме партії претендувати на депутатське місце, становитиме - 12 500 голосів. Застосовуючи її, отримаємо такий результат: партія А і Б отримають по одному депутатському мандату, володарів наступних двох мандатів ми зможемо визначити лише за допомогою метода найбільшого залишку, тобто мандати отримають ті партії, залишок голосів яких буде найбільшим. Відповідно це партії С і Д. Отож, застосовуючи метод найбільшого залишку, кожна з чотирьох політичних партій одержить по одному депутатському мандату (див. табл. 38).

Таблиця 38

Трансформація голосів виборців у депутатські мандати на підставі застосування методу найбільшого залишку

Партія	Голоси	Мандати	Залишок	Мандати	Результат
А	17 500	1	5 000	-	1
Б	15 000	1	2 500	-	1
С	10 000	-	10 000	1	1
д	7 500	-	7 500	1	1

Метод д'Хондта вперше на європейському континенті використали, підраховуючи результати виборів у Данії 1855 р.⁴²⁶ Зміст цього методу полягає у тому, що для визначення кількості депутатських місць, які повинна отримати політична партія на підставі результатів виборів, треба кількість голосів поділити на дільники 1,2,3 і далі. На підставі одержаних результатів партії, які матимуть найбільші результати ("найбільші середні"), повинні отримати депутатські мандати у порядку зменшення. Розглянемо

^{4 26} Оеіигу СЕ. іп: \УогШ Епсусіоресііа ої Роіііісаі Зукіетз апсі Рагііез. 1983.-Уогк. Расіх апсі Рііез Іпсог- Р.ХУІ.

229

порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи

дію цього методу на попередньому гіпотетичному прикладі, де у дужках зазначатимемо порядок отримання депутатських мандатів на підставі "найбільших середніх" показників.

Таблиця 39

Трансформація голосів виборців у депутатські мандати на підставі застосування методу д 'Хондта

Дільники	А	Б	С	д
1	17 500(1)	15 000(2)	10 000 (3)	7 500
2	8 750 (4)	7 500	5 000	3 750
3	5 833	5 000	3 333	2 500
4	4 375	3 750	2 500	1 875

Як бачимо, результат трансформації партійних голосів у депутатські мандати після застосування методу д'Хондта буде таким: партія А - 2 депутатські мандати, партія Б і партія С по одному мандату і партія "Д" - не отримає жодного мандату.

Метод Сен-Лаге подібний до попереднього, відмінність між ними полягає у характеристиці дільників, якими є лише непарні числа. Розглянемо застосування цього методу на нашому гіпотетичному прикладі.

Таблиця 40

Трансформація голосів виборців у депутатські мандати на підставі застосування методу Сен-Лаге

Дільники	А	Б	С	д
1	17 500(1)	15 000 (2)	10 000(3)	7 500 (4)
3	5 833	5 000	3 333	2 500
5	3 500	3 000	2 000	1500

Як бачимо, одержаний результат подібний до результату отриманого внаслідок застосування методу "найбільшого залишку".

У Норвегії та Швеції для трансформації голосів виборців у депутатські мандати використовують похідний метод від Сен-Лаге - "модифікований метод Сен-Лаге", який відрізняється лише першим дільником, у цьому випадку він дорівнюватиме - 1,4.

Порівняльний аналіз політичних систем країн Західної Європи

Таблиця 41 Трансформація голосів виборців у депутатські мандати на підставі застосування модифікованого методу Сен-Лаге
Дільники	А	Б	С	Д
1,4	12 500(1)	10 714(2)	7 142 (3)	5 357
3	5 833 (4)	5 000	3 333	2 500
5	3 500	3 000	2 000	1 500

Підсумуємо одержані нами результати застосування описаних методик щодо гіпотетичного прикладу.

Таблиця 42