1.3. Класифікація промислових підприємств

Підприємство (об’єднання) вирізняється єдністю:

• виробничо-технічною;

• організаційною;

• економічною [12, С.22].

Виробничо-технічна проявляється в спільності призначення виготовленої продукції або процесів її виробництва.

Усі ланки підприємства включено або:

• в загальний процес виготовлення продукції;

• в процес виготовлення окремих частин готового виробу.

В першому випадку підприємство складається з технологічно різнорідних цехів та дільниць, однак в результаті спільної роботи випускається певна продукція.

В другому – підприємство за єдності технологічних процесів складається з технологічно однорідних цехів та дільниць.

Організаційна означає наявність єдиного колективу, зайнятого на підприємстві (об’єднанні), єдиних органів управління.

Економічна проявляється у спільності матеріальних та фінансових ресурсів, в єдності плану, обліку, результатів роботи.

Усі без винятку підприємства можна класифікувати за спільними для них ознаками [12, С.23-26].

1. За характером сировини, що споживається (або за характером дії на предмет праці) їх відносять до підприємств:

• добувної промисловості;

• обробної промисловості.

2. За економічним призначенням готової продукції розрізняють підприємства, що:

• виготовляють засоби виробництва;

• випускають предмети споживання.

3. За технологічною спільністю (або за характером технологічних та виробничих процесів) підприємства поділяються на групи з:

• неперервним процесом виробництва;

• перервним процесом виробництва.

4. За часом роботи протягом року підприємства поділяються на:

• сезонні;

• цілорічні.

5. За розміром (рівнем концентрації):

• великі;

• середні;

• дрібні.

Розміри підприємства визначаються: чисельністю працюючих; кількістю продукції, що випускається; вартістю основних фондів; потужністю енергетичних установок, галуззю виробництва.

6. За рівнем спеціалізації:

• спеціалізовані – випускають продукцію обмеженої номенклатури (на робочому місці обробляється незначна кількість найменувань продукції).

• універсальні – виготовляють широку номенклатуру продукції (на робочому місці обробляються різноманітні найменування продукції).

• змішані – займають проміжне місце між 1 та 2.

7. За масштабом виробництва:

• з масовим виробництвом – тривалий час випускають у великих обсягах однотипну продукцію, використовують спеціальне обладнання, поточні методи організації виробництва.

• з серійним виробництвом – окремі види продукції виготовляють серіями, які періодично повторюються. В залежності від їх розміру розрізняють: крупносерійні; серійні; дрібносерійні.

• з індивідуальним (одиничним) виробництвом – виготовляють продукцію широкої номенклатури, яка не повторюється.

8. За рівнем механізації та автоматизації підприємств з :

• автоматизованим виробництвом;

• механізованим;

• ручним.

9. За методом організації виробничого процесу на підприємстві з:

• поточним виробництвом;

• партіонним;

• одиничним.

10. За способом конкуренції, в основі якої може бути покладена [3, С.66]:

• ціна – сума, яку замовник повинен заплатити за виріб або послугу. За рівності інших факторів, споживач обере виріб або послугу за більш низької ціни. Підприємства, що конкурують за ціною, можуть встановити більш низьку ціну за рахунок зменшення обсягів прибутку, однак більшість намагається зменшити витрати на виробництво;

• якість – стосується матеріалів та виконання в такій же мірі як і дизайну. Зазвичай розуміння якості пов’язується з оцінкою покупця, наскільки добре виріб або послуга буде слугувати своїй цілі;

• відмінні особливості продукції можуть стосуватися щодо будь-яких характеристик товару – (напр., дизайн, ціна, якість, зручність у користуванні, зручність місця розташування, гарантії), – що примушують покупця вважати виріб або послугу більш підходящою аніж виріб або послуга конкурента;

• гнучкість виробництва – здатність реагувати на зміни. Зміни можуть стосуватися збільшення або зменшення обсягів попиту або зміни в асортименті виробів;

• час /терміни/ (швидкість постачання або своєчасність постачання).