
- •Поняття кривих другого порядку. Коло та його рівняння
- •Поняття кривих другого порядку.
- •Коло та його рівняння.
- •Еліпс та його канонічне рівняння. Дослідження форми еліпса. Ексцентриситет еліпса та його зв'язок з колом
- •Еліпс та його канонічне рівняння.
- •Властивості еліпса.
- •Еліпс перетинає кожну із своїх осей координат у двох точках.
- •Еліпс має дві взаємно перпендикулярні осі симетрії.
- •Еліпс має центр симетрії.
- •Еліпс можна дістати рівномірним стисканням кола.
- •Еліпс може бути заданий параметричними рівняннями.
- •Гіпербола і парабола. Їх канонічні рівняння
- •Канонічне рівняння гіперболи.
- •Властивості гіперболи.
- •Асимптоти гіперболи.
- •Ексцентриситет гіперболи.
- •Спряжена гіпербола.
- •Рівностороння гіпербола.
- •Канонічне рівняння параболи.
- •Властивості параболи.
- •Паралельний перенос параболи.
Властивості еліпса.
Еліпс перетинає кожну із своїх осей координат у двох точках.
Щоб визначити координати точок перетину
еліпса з віссю Ох, треба розв’язати
сумісно їхні рівняння
,
.
Точка перетину еліпса з віссю Ох повинна
мати ординату
і, крім того, належати еліпсу. Підставивши
в рівняння еліпса, дістанемо
.
Отже, точками перетину еліпса з віссю
Ох будуть
,
.
Аналогічно знаходимо точки перетину
еліпса з віссю Оу:
,
.
Точки А, В, С, D називаються вершинами еліпса.
Відрізок АС називається великою віссю еліпса, відрізок ВD – малою віссю. Фокуси F1 i F2 еліпса лежать на великій осі. Довжина великої осі, очевидно, дорівнює 2а, малої осі – 2b. Числа а і b називаються півосями еліпса.
Еліпс має дві взаємно перпендикулярні осі симетрії.
В рівнянні еліпса змінні х і у містяться
тільки у другому степені. Отже, якщо
координати точки N(x;у)
задовольняють рівняння еліпса, то це
саме рівняння задовольнятимуть також
і координати точок
і
.
Легко бачити, що точка
симетрична точці
відносно осі ординат, точка
симетрична точці
відносно осі абсцис.
Таким чином, еліпс має дві осі симетрії, вони взаємно перпендикулярні. Велика і мала осі еліпса лежать на його осях симетрії. В окремому випадку, коли а=b, тобто еліпс буде колом, віссю симетрії буде будь-яка пряма, що проходить через центр кола.
Еліпс має центр симетрії.
Якщо координати точки N(x;у)
задовольняють рівняння, то це саме
рівняння задовольняють і координати
точки
.
Точка К, очевидно, симетрична точці N
відносно початку координат. Таким
чином, еліпс має центр симетрії. Центр
симетрії називається центром еліпса.
Еліпс можна дістати рівномірним стисканням кола.
Розглянемо коло радіуса
з центром у початку координат. Нехай
- довільна точка цього кола. Тоді
.
Точці
на колі зіставимо точку
таку, що
і
.
Точку
дістанемо завдяки зсуву точки
,
при якому абсциса не змінюється, а
ордината зменшується у відношенні
.
Координати точки
задовольняють рівняння еліпса. Справді,
.
Отже, точка
знаходиться на еліпсі. Таким чином,
еліпс
можна дістати з кола
рівномірним стисканням до осі Ох, при
якому ординати точок зменшуються в тому
самому відношенні, яке дорівнює
.
Звідси випливає, що форма еліпса залежить від значення відношення , чим менше це відношення, тим більш стиснутим буде еліпс, і, навпаки, чим більше відношення , тим еліпс менш стиснутий, більш округлий. Якщо значення відношення близькі до одиниці, то еліпс мало відрізняється від кола. Якщо значення відношення найбільше, тобто дорівнюватиме одиниці, то еліпс перетворюватиметься в коло.
Як характеристикою форми еліпса доцільно
використовувати не відношення
,
а відношення
.
Відношення пів фокусної відстані с
до великої півосі а називається
ексцентриситетом еліпса.
Ексцентриситет позначається буквою
.
Таким чином,
.
Оскільки 0≤с<а, то ексцентриситет
еліпса задовольняє нерівності 0≤
<1
.
Подамо ексцентриситет еліпса через
відношення
півосей еліпса:
,
звідки
.
З останньої формули видно, що меншим значенням відповідають більші значення ексцентриситету. Тому, чим більше ексцентриситет, тим сильніше стиснуто еліпс. При малих значеннях ексцентриситету еліпс мало відрізняється від кола. При =0 еліпс перетворюється в коло. Ексцентриситет кола, таким чином, дорівнює нулю.