2.3. Перспективи розвитку програми мікрокредитування для покращення діяльності суб’єктів малого та середнього бізнесу в Житомирській області

Розбудова розгалуженої та сучасної системи фінансово-кредитної підтримки малого бізнесу в області сприятиме усуненню об’єктивних перешкод для його розвитку, серед яких основними є відсутність майна, як ліквідної застави для забезпечення гарантій повернення кредиту, регулярна потреба в мінікредитах для поповнення оборотних коштів, а також в фінансових ресурсах для започаткування власної справи тощо.

Враховуючи те, що банківські установи області не готові повною мірою вирішити проблеми фінансування малого бізнесу, а особливо підприємців-фізичних осіб, Програмою розвитку малого підприємництва на 2005-2006 роки в Житомирській області передбачено залучення широкого кола джерел фінансування та інвестування. Метою є об’єднання фінансових можливостей всіх джерел підтримки підприємництва, створення оптимальних механізмів ефективного цільового використання фінансових та інвестиційних ресурсів.

Фінансово-кредитна підтримка має прямі та непрямі напрямки. Першими визначені:

• розвиток небанківського кредитування – кредитних спілок, інвестиційних, лізингових фондів, венчурного, страхового капіталу тощо;

• залучення коштів місцевих бюджетів (по можливості) та при наявності відповідних рішень органів місцевого самоврядування усіх рівнів для підтримки підприємництва;

• формування за участю органів місцевої влади та місцевого самоврядування за погодженням мережі фінансово-кредитної підтримки малого бізнесу: районних і міських фондів підтримки підприємництва, інвестиційних та інноваційних фондів, кредитних спілок;

• залучення коштів міжнародних кредитних ліній, грантів, розвиток мікрофінансових установ за підтримки міжнародних фондів;

• створення схем банківського мікрокредитування для дрібних суб’єктів малого підприємництва, особливо підприємців-фізичних осіб.

Непрямими напрямками визначені:

• встановлення диференційованих ставок податків та зборів в залежності від рівня пріоритетності та прибутковості підприємницької діяльності;

• пільгова система патентного обслуговування;

• знижки орендної плати за користування комунальним майном за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

Враховуючи особливості структури малого бізнесу області, а саме значну питому вагу підприємців-фізичних осіб і фермерів, найбільші перспективи має розвиток мережі кредитних спілок, які, використовуючи вільні фінансові ресурси громадян, здатні у короткий термін задовольнити потреби підприємців у сільській місцевості і надати допомогу розвитку фермерства.

З метою посилення роботи у цьому напрямку планується залучити місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування до активної пропаганди позитивного досвіду роботи кредитних спілок, надання їм ресурсної та консультативної допомоги. Осередками формування спілок стануть і районні центри підтримки розвитку підприємництва.

В сучасних умовах дефіциту коштів фінансова допомога як важіль стимулювання розвитку і підвищення ефективності підприємницької діяльності буде надаватись на основі співфінансування заходів та конкурсного відбору. Переваги надаватимуться проектам, що забезпечать розвиток депресивних територій та сільської місцевості, пріоритетних видів діяльності, створення нових робочих місць і самозайнятість соціально вразливих категорій населення. При цьому на пряму фінансово-кредитну допомогу дійсним і потенційним суб’єктам підприємництва буде направлятись не менше 50% загальних обсягів фінансування.

Пріоритети у інвестиційній підтримці будуть надані суб’єктам малого бізнесу, які працюватимуть у галузі переробки сільськогосподарської продукції, виробництва товарів народного споживання, транспорту, сільського та молодіжного житлового будівництва, комунально-побутового обслуговування населення та бізнесу на селі.

Крім того програмою підтримки малого та середнього підприємництва передбачається відшкодовування на конкурсній основі частину відсотків за банківськими кредитами по програмі мікрокредитування суб’єктам малого та середнього бізнесу, що працюють в пріоритетних сферах діяльності. Планується надавати фінансову допомогу молодим підприємцям – переможцям конкурсу бізнес-проектів підприємницької діяльності серед молоді.

Крім того планується звернення облдержадміністрації з пропозицією до обласного управління Національного Банку України щодо спрощення умов надання підприємцям банківських мікрокредитів шляхом створення в області представицтва ЗАТ „ПроКредитБанк”.

Планується, що держава частково буде повертати відсотки за мікро кредити суб’єктам малого та середнього бізнесу. Дана програма передбачає собою сплату державою частини відсотків в рамках облікової ставки НБУ подібно кредитуванню на житло спільно з фондом молодіжного будівництва.

Перспективи розвитку програми мікрокредитування в Житомирській області можна зобразити за допомогою наступної таблиці:

Таблиця 2.8.

Загальні характеристика перспектив розвитку малого та середнього бізнесу Житомирської області за рахунок програми мікрокредитування

Загальна характеристика регіону
11.	Площа території (тис. кв. Км)- 29,9 Кількість населення (тис. чол..) - 1353,1 Специфіка – сільське, лісове господарство, видобуток та переробка каменю Відсоток безробітних до всього працездатного населення (%) - 4,9
Продовження табл..2.8.
22.	Головний розробник Програми мікрокредитування: Співрозробники та впровадники:	Головне управління економіки Житомирської обласної державної адміністрації - комерційні банки ЖРУ КБ “ПриватБанк”, ЖФ КБ “Надра”, ЖФ АППБ “Аваль”; - представництво Держпідприєм-ництва України у Житомирській області; - Житомирський регіональний фонд підтримки підприємництва; - обласна комунальна установа „Інформаційно-консультативний центр”; - районні державні адміністрації, виконавчі комітети міських рад; - громадські організації: „Жіночий інформаційно-консультативний центр”, „Регіональний центр соціальної адаптації”, „Житомирська регіональна спілка підприємців.
33.	Мета і перелік пріоритетних завдань Програми мікрокредитування	Реалізація програми мікрокредитування державою та комерційними банками, спрямованої на фінансово-кредитний захист і підтримку малого підприємництва
44.	Очікувані кінцеві результати від реалізації Програми мікрокредитування в динаміці змін цільових показників:	Вихідні дані на початок дії Програми	Очікувані результати
	1. Кількість діючих малих підприємств/ кількість МП на 10 тис. чол. населення (одиниць)	6100/46	7000/52
	2. Чисельність працюючих на малих та середніх підприємствах (осіб)	58100	67100
	3. Кількість підприємців – фіз. осіб	49000	54000
	4. Питома вага малого підприємництва у загальному обсязі виробництва товарів (послуг) регіону (%)	12,7	14,0
Продовження тал.2.8.
	5. Кількість об’єктів інфраструктури підтримки малого підприємства (одиниць) бізнес-центри бізнес-інкубатори технопарки лізингові центри фінансово-кредитні установи фонди підтримки підприємництва (фермерства) інвестиційні, інноваційні фонди і компанії біржі інформаційно-консультаційні установи страхові компанії аудиторські фірми	6 - - 1 18 2 1 1 70 3 26	11 1 1 3 22 5 2 1 80 3 32
5.	Система організації контролю за виконанням Програми	Контроль здійснюється головним управлінням економіки облдержадміністрації. Щоквартально інформувати Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції та Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Таким чином бачимо, що підтримка програми мікрокредитування державою є перспективним напрямком в сфері малого та середнього бізнесу, про що свідчать очікувані результати від підтримки мікрокредитування комерційними банками державою та, відповідно, підтримки розвитку малого та середнього бізнесу в регіоні.

Висновки до 2 розділу

В Житомирській області, як і у державі в цілому, мале підприємництво як самостійна соціально-економічна система розвивається в складних умовах. Однак, попри всі негаразди, позитивна динаміка його росту за останні роки свідчить про значний внутрішній потенціал.

Разом з тим, аналіз стану малого підприємництва показав, що цей сектор в області ще не набув належного розвитку і характеризується високим ступенем неефективності. Починаючи з 2001 року спостерігалася загальна тенденція погіршення фінансового стану, збільшення кількості збиткових підприємств. Низькою, порівняно з середньою по Україні, залишалася концентрація суб’єктів підприємництва в розрахунку на 10 тис. населення. Сферою ж їхньої діяльності найчастіше була роздрібна і дрібнооптова торгівля, послуги, середнє і дрібне виробництво. Характерними рисами малих підприємств були відсутність резервів, необхідність у залученні позичкових коштів для здійснення господарських операцій, але разом з тим і дефіцит заставного майна. Сам факт знаходження таких структур в зоні високих економічних ризиків визначав їхню короткотривалість: жорстока конкуренція, нестача початкового та обігового капіталу, підвищена чутливість до зовнішніх факторів (конкуренти, ціни, кредитування тощо) оберталися для окремих фірм крахом.

За сприяння місцевих органів виконавчої влади для ведення підприємницької діяльності виділено і передано в оренду 97 тис. кв. метрів приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальних громад області. Продовжував діяльність Фонд підтримки підприємництва, який надавав навчальні та консультативні послуги. Фінансова підтримка на рівні міст і районів в 2004 році склала близько 180 тис. грн.

Банківські установи області довели загальний обсяг кредитування господарських операцій підприємницьких структур до 180 млн. грн. на рік. Цьому не в останню чергу сприяла і програма здешевлення мікрокредитних ресурсів за рахунок коштів обласного бюджету. Мікрокредитування проводиться винятково регіональними структурами вищевказаних Комерційних Банків Житомирської області, де реалізація програми мікрокредитування здійснюється фахівцями з даного напрямку.

Мікрокредити – це кредити, що надаються суб'єктам господарської діяльності на комерційній, договірній основі, за умови дотримання принципів забезпеченості, зворотності, терміновості, платності й цільовій спрямованості.

Пріоритетним напрямком є кредитування малих підприємств і приватних підприємців з метою, пов'язаною з розвитком їхнього бізнесу. Поряд із цим, можливо здійснення мікрокредитування на споживчі цілі з обов'язковим дотриманням принципів процедури мікрокредитування.

Кредит погашається внесками не рідше, чим раз на місяць. Стандартна схема погашення - це схема погашення рівними частками, хоча в ряді випадків, за рішенням кредитного комітету допускаються кредити з нестандартними графіками погашення. Як правило, погашення здійснюється наявними засобами. Клієнт заповнює заявку на внесок наявними в касу й оплачує суму.

Кредитування вже існуючого бізнесу вимагає попереднього аналізу діяльності потенційного позичальника. Він призначений для визначення — чи підходить позичальник до умов кредитування i чи може він розраховувати на отримання кредиту. Банк, в свою чергу, проводить аналіз для визначення: яку оптимальну суму грошей клієнт зможе повертати на основі діяльності, що він має зараз i чи зможе взагалі.