Розділ 2 розвиток програми мікрокредитування комерційними банками в житомирській області

2.1. Аналіз стану та динаміки малого та середнього бізнесу Житомирської області

В Житомирській області, як і у державі в цілому, малий і середній бізнес як самостійна соціально-економічна система розвивається в складних умовах. Однак, попри всі негаразди, позитивна динаміка його росту за останні роки свідчить про значний внутрішній потенціал.

Завдяки реалізації комплексної програми підтримки розвитку малого і середнього бізнесу в області на 2003-2004 роки у Житомирській області були отримані відповідні результати і виконані основні цільові показники.

Зокрема, впевнено проходять процеси формування нового власника. Відбувається надходження приватного капіталу в галузі машинобудування та радіоелектроніки, легку та харчову промисловості, здійснюється будівництво офісів та фірмових магазинів, облаштування прилеглих територій. Завдяки цьому змінилось архітектурне обличчя не тільки обласного центру, але й інших міст та селищ області.

У 2003 році функціонувало 5964 малих підприємств, що на 2% більше попереднього року. Як і в більшості аграрно-промислових областей кількість діючих малих підприємств на 10 тисяч мешканців області менша, ніж в середньому по Україні і становила 44 підприємства, що на 4,8% більше минулорічного рівня. Однак, в деяких районах та містах цей показник мав значну диференціацію. У містах обласного значення він коливався від 77 до 49 одиниць, в решти районах області цей показник становив від 13 в Овруцькому до 66 – в Коростишівському. Це обумовлено відмінностями економічного розвитку, зокрема, наявністю різноманітних природних ресурсів, географічним розміщенням, розвиненістю транспортної інфраструктури, передусім, депресивністю 9 радіоактивно забруднених районів. В даних районах постійно зменшується кількість населення, підвищується середній його вік, в зв’язку з від’їздом молоді в міста й інші регіони області та держави.

Кількість зайнятих в малому та середньому бізнесу за останні три роки можна зобразити за допомогою наступної таблиці:

Таблиця 2.1.

Зайнятість населення Житомирської області в малому та середньому бізнесі за 2002-2004 р.р.

№ п\п	Сектор зайнятості населення	Одиниця виміру	Роки			2004р. в % до 2002 р.
			2002 р.	2003 р.	2004р.
1	Кількість малих підприємств	тис. од.	5,8	6,0	6,1	105,17
2	Кількість підприємців – фізичних осіб	тис. осіб	42,7	47,1	49,0	114,75
3	Чисельність зайнятих працю-ючих в малому та середньому бізнесі	тис. осіб	48,4	53,1	58,1	120,04

Як видно з таблиці кількість зайнятого населення з кожним роком збільшується як за рахунок збільшення малих підприємств та підприємців, так і в секторі іншої зайнятості, що свідчить про надання суб’єктами малого та середнього бізнесу робочих місць безробітним. Показник чисельності працюючих в малому та середньому бізнесі в відсотковому співвідношенні 2002 р. до 2004 р. складає 120,04 %, що є на 9,7 тис. осіб зайнятих більше в 2004 р. по відношенню до 2002 р.

При аналізі динаміки зайнятості помітно, що з 2000 р. по 2004 р. спостерігається приріст зайнятого населення, що позитивно впливає на економіку регіону. Середньорічний приріст кількості малих підприємств складав 2%, працюючих на малих та середніх підприємствах – 6,6%, фізичних осіб-суб’єктів підприємницької діяльності – до 13,4%. Загальну ж динаміку змін кількості малих підприємств та працюючих на них, а також підприємців - фізичних осіб за останні роки можна зобразити за допомогою рис.2.1.

Рис. 2.1. Динаміка кількості малих підприємств, працюючих в малому та середньому бізнесі

В останні роки спостерігається позитивна динаміка виробничої діяльності. Малими і середніми підприємствами у 2003 році вироблено продукції у фактичних цінах на суму 546,8 млн. грн., що на чверть більше, ніж у попередньому році і склало 12,3% від загального випуску продукції (робіт, послуг) області (в середньому по Україні – 7,7%). Внесок Житомирщини в обсяг виробленої продукції малого і середнього бізнесу України є одним з найвищих серед областей Поліської економічної зони. Нарощення виробничих показників відбувалося, в основному, за рахунок зростання продуктивності праці. Найвищим цей показник був у м. Житомирі, Брусилівському та Попільнянському районах.

Малий і середній бізнес розвивається в багатьох галузях господарського комплексу області. Традиційними для Житомирської області є виготовлення молочних продуктів, безалкогольних напоїв, консервування плодів та овочів, виготовлення хлібобулочних, макаронних та борошняних кондитерських виробів, переробка м'яса. Невеликі цехи при сільськогосподарських підприємствах, міні-пекарні, м’ясо переробні цехи малої та середньої потужності за наявності сировинної бази та трудових ресурсів спроможні на даний час задовольняти попит місцевого населення на окремі види продукції, але обладнання та технології дозволяють таким підприємствам виготовляти її в невеликому асортименті.

Стрімкий розвиток сучасних закладів торгівлі, їх розгалуженої мережі у віддалених сільських населених пунктах вимагає від власників невеликих підприємств харчової промисловості застосування сучасних технологій виробництва та обладнання, що потребує вкладення значних інвестицій. Проте, значна їх частина зафіксована в торговельному бізнесі, де є нагромадження приватного та пайового капіталу, який швидше і без значних витрат може принести великі прибутки. Підприємства цієї галузі складали 36% загальної кількості малих і середніх підприємств, у промисловій діяльності їх сконцентровано – 22,7%, у посередницьких операціях з нерухомістю, здаванням під найм та послугах юридичним особам було зайнято 13,3% малих і середніх підприємств, у сільському господарстві – 9,7%, у будівництві – 7,4%, транспорті – 3,7%. Незначна частка підприємств функціонувала в галузях освіти, охорони здоров’я, низькими темпами розвивався малий бізнес в інноваційній та науковій сферах.

П орівняно з попереднім роком в структурі малих і середніх підприємств відбулись певні зміни: якщо частка промислових підприємств не змінилась, то в торговельному бізнесі їх частка знизилась з 40,8 до 36,1 %.

Рис. 2.2. Розподіл малих та середніх підприємств області за видами економічної діяльності, %

Із проведенням земельної реформи швидкими темпами почали зростати малі і середні сільськогосподарські підприємства – з 1999 року їх кількість збільшилась майже у 4 рази. Крім того, в області на початок поточного року нараховувалось 645 фермерських господарств, за якими закріплено майже 70 тис. гектарів землі та зайнято більше 3 тис. чоловік. Частка сільгосппродукції, виробленої дрібними господарствами склала близько двох третин. Значними по обсягах виробленої продукції (наданих послуг) суб’єктами малого бізнесу були операції з нерухомістю, здаванням в найм – 51%, будівництво – 40, транспорт – 27, торгівля – 22%. Крім того, хоча обсяги малих промислових підприємств складали лише 5% від загального показника по області, вони забезпечували третину обласного випуску копченої риби, запасних частин до автомобілів, технологічної оснастки, приладів, засобів автоматизації, котлів, віконних та дверних блоків, більше двох третин – макаронних виробів, безалкогольних напоїв, олії, круп.

На початок 2004 року на підприємствах малого і середнього бізнесу працювало 53060 осіб (23% зайнятих на госпрозрахункових підприємствах, в установах та організаціях області), що на 9,5% більше попереднього року і в 4 рази перевищує рівень 1992 року. А з урахуванням підприємців, а також працівників, що виконують роботи з ними за договорами, сумісників, у малому і середньому бізнесі було зайнято 110 тис. чоловік.

Із загальної кількості працюючих третина була зайнята в промисловості, при цьому середньомісячна заробітна плата тут становила 256 грн.; 20% - в оптовій та роздрібній торгівлі із заробітною платою 228 грн.; 16% - в сільському господарстві – 148 грн. По області середньомісячна заробітна плата в малих і середніх бізнесових структурах склала 237 гривень. Найвищою вона була на підприємствах, що займаються виробництвом базової хімічної продукції (631 грн.) та електроенергії (781 грн.). Водночас майже третина малих підприємств у 2003 році мала середньомісячну заробітну плату меншу за встановлений законодавством мінімум. Частка витрат на оплату праці на малих підприємствах в загальній сумі витрат склала 24%.

Відбувався перерозподіл населення, працюючого в сферах економіки, в напрямку заняття підприємницькою діяльністю.

Рис.2.3. Кількість зайнятих у сфері малого та середнього бізнесу та на великих підприємствах, тис. осіб

Як видно з порівняльної діаграми, кількість працюючих на малих та середніх підприємствах з кожним роком збільшується, що відповідно зменшує кількість зайнятих на великих підприємствах.

На кінець 2003 року загальна вартість майна підприємств малого і середнього бізнесу становила 2973,3 млн. грн., що складає 19,4% від загальної його вартості в економіці області. Упродовж року вона зросла на 347 млн. грн. Дві третини у складі майна становить нерухомість (66%), решта – оборотні активи.

Стан основних засобів малих підприємств був дещо кращий, ніж на великих та середніх. Коефіцієнт зносу протягом року знизився на 0,4 відсоткові пункти, що свідчить про активізацію процесів оновлення основних засобів.

Розмір довгострокових фінансових вкладень, порівняно з минулорічним, збільшився в 2,6 раза і склав 298 млн. грн. Це вказує на інвестиційну спрямованість підприємств малого і середнього бізнесу. Найбільше таких вкладень виявилось на підприємствах оптової та роздрібної торгівлі – 134 млн. грн. (45% загальної суми) та промисловості – 114 млн. грн. (38%), причому у промисловості протягом року обсяги інвестицій зросли у 8,2 раза.

Разом з тим, складним залишалося фінансове становище малих і середніх підприємств. Якщо ще три-чотири роки тому малий і середній бізнес був рентабельний, то в 2003 році спостерігалося загальне зниження норм прибутку. Високі ставки податків та збільшення їх кількості не давали можливості цим підприємствам розширювати або переорієнтовувати свою діяльність. Їх фінансовим результатом від звичайної діяльності до оподаткування був збиток в сумі 77,5 млн. грн. Найбільший негативний вплив на такий результат справила діяльність підприємств оптової торгівлі і посередництва та промисловості, частка яких в загальній сумі отриманих збитків склала відповідно 30 і 29%. Серед регіонів області значно погіршився чистий фінансовий результат у Вол.-Волинському району, де збитки становили 35 млн. грн., та в ряді таких регіонів як м. Бердичів, Малинський, Романівський, Олевський, Коростишівський, Попільнянський райони, де сума збитків складала від 9,9 до 3,5 млн. грн. Позитивних результатів було досягнуто лише в Бердичівському районі та в м. Нов.-Волинський (1,3 та 0,4 млн. грн. відповідно). Основною причиною такого становища було те, що значна частина підприємств не легалізувала всього свого обороту і господарських операцій з метою зменшення податкової частини доходу.

Зберігалася позитивна тенденція темпів розвитку індивідуальної підприємницької діяльності як у цілому в області, так і в регіонах. За два роки їх кількість збільшилася на чверть, в тому числі за 2003 рік – на 10% і становила 47 тис. чоловік. Більшість з них займалися роздрібною торгівлею (78%), що пояснюється динамічністю розвитку цієї сфери, виробництвом – 4%, перевезенням пасажирів – 3%. Їхньому росту сприяв спрощений порядок оподаткування окремих видів підприємницької діяльності. Частка надходжень до бюджетів усіх рівнів від їх господарської діяльності в 2003 році становила 6,5%.

Зростання кількості новостворених підприємницьких формувань не в останню чергу обумовлювалось розвитком об’єктів ринкової інфраструктури та рівнем співпраці з ними органів місцевої влади. В цьому напрямку вже відпрацьований механізм взаємодії у містах Бердичів, Коростень, Житомир та у Малинському, Баранівському, Чуднівському районах. Проводилася робота щодо активізації діяльності існуючих та створення нових таких об’єктів у м. Коростені, Брусилівському, Ємільчинському, Любарському, Романівському та Ружинському районах.

Загальна кількість об'єктів інфраструктури становила майже 300 одиниць, що у 1,7 раз перевищує показник початку 2004 року. Це – 7 бізнес-центрів, 2 фонди підтримки підприємництва (фермерства), торгово-промислова палата, 2 громадські приймальні з питань розвитку підприємництва, 6 „гарячих” ліній (телефони довіри), 18 кредитних спілок, 71 інвестиційна, лізингова та страхова компанії, біржа та 23 агроторгових доми, 23 інформаційно-консультаційні установи, 45 інформаційно-консультаційних секторів при центрах зайнятості та інформаційних пунктів при податкових інспекціях, 97 громадських організацій підприємців тощо.

Рис. 2.4. Кількість об’єктів інфраструктури на 10 тис. суб’єктів господарювання

Кількість об’єктів інфраструктури підтримки підприємництва, що знаходяться в області, становила 4% загальнодержавного показника. Рівень забезпеченості ними в розрахунку на 10 тис. суб'єктів підприємництва в регіоні складав 42 одиниці, що на 3,2% вище середнього показника по країні.

Одним із основних заходів реалізації комплексної програми підтримки розвитку малого підприємництва на 2003-2004 роки у Житомирській області було його кадрове забезпечення. Через центри зайнятості, навчальні заклади, бізнес-центри, проводилося навчання і перепідготовка незайнятого населення та безробітних за професіями, які дозволяють розпочати роботу у сфері малого бізнесу.

Розширювалася мережа молодіжних центрів праці, бізнес-центрів, бірж праці, якими надавалися послуги щодо зайнятості молодих людей. Так, у березні 2004 року відкрито молодіжний центр праці в Коростишівському районі, у квітні – розпочала роботу громадська організація „Молодіжний бізнес-центр” в м. Коростені. Крім того, в м. Коростені працює молодіжний бізнес-клуб для старшокласників та молодіжна біржа праці. У серпні створений молодіжний центр у Вол.-Волинському районі. При цьому в області функціонують й інші молодіжні організації: обласний центр молодіжного підприємництва, Житомирський молодіжний центр розвитку підприємництва, молодіжна громадська організація „Бердичівський молодіжний бізнес-центр”, Брусилівський інформаційно-консультативний центр з розвитку підприємництва у сільській місцевості „Альфа”, Житомирський обласний молодіжний центр праці, Житомирський обласний центр молодіжних ініціатив, Ємільчинський молодіжний центр праці.

За 2004 рік молодіжними центрами праці працевлаштовано близько 4 тисяч молодих людей, 10,5 тис. чол. надано інформаційно-консультативних та навчальних послуг. На тимчасову роботу влаштовано 8,7 тис. молодих громадян.

Під час семінарів, тренінгів, „круглих” столів надавалася практична допомога сільській молоді у складанні бізнес-планів. В 2004 році запроваджено проведення регіонального конкурсу бізнес-проектів підприємницької діяльності серед молоді. На розгляд оргкомітету надійшло 32 бізнес-плани. В червні був проведений фінал обласного конкурсу робіт у сфері молодіжного підприємництва, де визначено три номінанти, які отримали грошову винагороду на реалізацію своїх проектів.

Обласною службою зайнятості було проведено 361 семінар з безробітними з орієнтації їх на самозайнятість та започаткування підприємницької діяльності. У семінарах взяло участь 3 тисячі безробітних. 1575 безробітних отримали одноразову допомогу по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю в сумі 2,8 млн. грн. На дотаційні робочі місця працевлаштовано 1269 безробітних з числа соціально незахищених громадян.

З метою підвищення освітнього рівня підприємців та осіб, що бажають започаткувати підприємницьку діяльність, Держпідприємництвом України спільно з представництвом у Житомирській області з 21 по 24 січня 2004 року на базі Житомирського коледжу бізнесу і права було проведено семінар-навчання на теми: „Менеджмент малих і середніх підприємств”, „Управління персоналом”, „Фінансовий менеджмент”, „Правові основи підприємництва”.

В кінцевому результаті виконання таких заходів сприятиме підвищенню освіченості молодих громадян основам підприємницької діяльності та прискорення розвитку підприємництва в регіоні: збільшення кількості малих і середніх підприємств, зростання обсягів виробництва, сприяння розвитку цивілізованої конкуренції, покращення культури ділових стосунків тощо.

На виконання Указу Президента України від 3 липня 2000 року №849 “Про сприяння підготовці управлінських кадрів для сфери підприємництва” на конкурс для проходження стажування за кордоном було направлено 6 претендентів.

Заходи Програми з інформаційної підтримки були направленні на надання суб’єктам малого підприємництва інформації щодо наявних матеріально-технічних ресурсів, інвестиційних можливостей програм міжнародних донорських організацій, можливості підприємців до співпраці з підприємцями інших регіонів, іноземними фірмами, проведення семінарів, конференцій, бізнес форумів тощо.

Започаткована регіональною спілкою підприємців разом з БІЗПРО в рамках „Інформаційної служби з питань підприємництва проекту БІЗПРО в Житомирській області” діяла безкоштовна „гаряча лінія”, до якої в звітному періоді звернулося більше 1200 підприємців.

Асоціацією міст України, представництвом Держпідприємництва України в Житомирській області спільно з консультантами БІЗПРО 24 вересня 2004 року проведено для голів районних та міських рад, їх заступників, начальників управлінь економіки, представників громадських організацій семінар-тренінг з питань реалізації на місцевому рівні вимог Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.

Періодично обновлювалися в мережі Інтернет WEB-сторінки інвестиційних проектів соціально-економічного розвитку Житомирської області. Через засоби масової інформації постійно висвітлювалися проблемні питання малого підприємництва, надавались роз’яснення щодо нових нормативно-законодавчих актів, що регламентують підприємницьку діяльність, інформація щодо проведення виставок, міжнародних форумів як на території України, так і за кордоном. Торгово-промисловою палатою та фірмою „Анна” проведено 12 виставкових заходів.

З метою налагодження ділових стосунків протягом 2004 року організовувались зустрічі делегацій з представниками дипломатичних установ та бізнесменів з Італії, Німеччини, Австрії, Іспанії, Швейцарії, Польщі, Швеції, США, Республіки Білорусь. Для встановлення міжрегіональних зв’язків та з метою презентації області офіційні делегації Житомирщини здійснювали робочі візити до Італійської Республіки та Республіки Білорусь. Їх результатом стало підписання ряду Угод про міжрегіональне співробітництво.

Інформація про область та інвестиційні пропозиції підприємств надіслано Держзовнішінформу для розміщення в інформаційно-аналітичних виданнях „Імпортери і експортери України” та „Обзор украинского рынка” для розповсюдження серед учасників Всесвітньої промислової виставки Ганновер-Мессе-2004.

У міжнародному інвестиційному співробітництві брали участь 181 підприємство-резидент та їх партнери з 33 країн світу. Зовнішньоторговельні операції здійснювалися з партнерами з 82 країн світу.

В області продовжувалась реалізація програми розвитку територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності у 2003-2005 роках. Сьогодні в ТПР діє 23 інвестиційних проекти загальною кошторисною вартістю близько 43 млн. дол. США.

Поряд з досягненнями є проблеми, які потребують розв’язання і відповідної роботи по їх подоланню.

На сучасному етапі основними проблемами в розвитку малого і середнього бізнесу є:

• недосконалість і нестабільність законодавчої та нормативної бази, нерівні умови конкуренції. Як показало опитування, проведене облдержадміністрацією, частка підприємців, які вважають перешкодами для зростання їхнього бізнесу нестабільність законодавства, недобросовісну конкуренцію, корупцію починаючи з 2002 року зросла з 18 до 23%;

• несприятливе податкове середовище (діюча система оподаткування носить фіскальний характер). Головною перешкодою для розвитку діяльності, як показали опитування, проведені на протязі 2002-2004 років, підприємці називають систему оподаткування: в 2004 році такої думки дотримувалися 80% опитаних, тоді як два роки назад – 73%. Хоча суб’єкти підприємництва щороку наголошують на актуальності даної проблеми, проте вона залишилася не вирішеною, що збільшує невдоволення бізнесових структур, погіршує діловий клімат в регіоні та потребує нагального втручання;

• обтяжлива дозвільна система, яка не дозволяє без затримки та додаткових затрат розпочати діяльність. За даними проведеного аналізу, проблеми у підприємств виникали саме з початком процедури отримання різного роду дозволів і погоджень. Опитування показали, що за останні три роки рівень складності одержання дозволів істотно підвищився. Упродовж 2002-2003 років державними установами області видано близько 20 тисяч документів дозвільного характеру. В розрахунку на один новостворений суб’єкт підприємництва в 2003 році було видано більше 3 дозволів. В залежності від виду дозволу термін його отримання коливався від 5 до 90 днів. Затрати, які несли підприємства при одержанні таких документів, коливалися залежно від їх видів. В цілому за отримані дозволи в 2003 році підприємницькі структури сплатили 1,1 млн. гривень. Труднощі вони пов’язують з великою кількістю необхідних для подання документів (42%) та тривалим терміном отримання дозволів (22%): згідно діючих нормативних актів процедура погодження може тривати до 5 місяців. Як свідчать відповіді більшості обстежених підприємств, строки отримання дозволів в основних службах перевищували нормативно-встановлені в 1,3-14 разів;

• значна кількість перевірок з боку контролюючих органів. Питання взаємовідносин підприємців з контролюючими органами стало настільки серйозним, що бачиться ними як один з основних гальмівних чинників зростання підприємництва в області. За даними фіскальних організацій, за 2003 рік загальна кількість перевірок зменшилась на третину – до 35 тисяч, а їх діяльність направлена на підтримку, допомогу та забезпечення безпеки платників податків. Однак опитування показало, що в тому ж році загальна кількість перевірок збільшилась на 40%, зокрема податковою адміністрацією, органами санітарного нагляду – на 30%. В 2003 році суб’єкти підприємницької діяльності підлягали перевіркам всіма службами кожні три місяці;

• проблема доступу до ресурсів, особливо до фінансових. Підприємства, що потребували залучених ресурсів, але прийняли рішення не звертатися до банків, керувалися низкою міркувань. Головними з них є високі відсоткові ставки (зазначила понад половина респондентів) і вимоги значної застави (третина опитаних). Кожне шосте підприємство не зверталось до банку через невпевненість у своїх можливостях повернути кредит, а близько 15% компаній – через забюрократизованість банківських процедур та відсутність довгострокових кредитів;

• недостатній рівень забезпеченості об’єктами інфраструктури підтримки підприємництва. Як показало проведене анкетне опитування, в 2004 році загальна обізнаність про інформаційну інфраструктуру серед підприємців проти попереднього року зросла на 10% і складає біля 80%. Проте рівень користування їхніми послугами залишився відносно низьким, як і оцінка ефективності такої допомоги, стверджували опитані протягом 2002-2004 років. Більше того, ті, кому така допомога потрібна, висловились, що послуги цих організацій є надто дорогими (10%), не дуже ефективними їх оцінили 12% опитаних. П’ята частина опитаних заявили, що підприємництву в області не допомагає ніхто. Прості арифметичні дії показують: 47% опитаних вважають, що інформаційні послуги, які надаються в області, не відповідають рівню розвитку підприємництва. Причинами цього може бути як необізнаність про відповідні організації регіону, так і низька ефективність діючих об’єктів інфраструктури;

• низький рівень підтримки розвитку підприємництва місцевими органами влади. Більшість підприємців висловлюють досить критичне ставлення про підприємницький клімат і дії органів влади на місцях – тільки один із чотирьох вважає підприємницьке середовище у своєму регіоні сприятливим для розвитку. Разом з тим, за останні 3 роки з 23 до 33% збільшилась кількість тих, які виявили бажання звернутись по допомогу в органи виконавчої влади;

• не достатнє використання можливостей, передбачених Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» щодо визначення результативності регуляторних актів, здійснення розрахунків очікуваних витрат та вигод для суб’єктів господарювання, громадян, держави від запровадження регулювання;

• відсутність у підприємців необхідних базових знань в галузі бізнесу і кваліфікованої підтримки.

• виходячи з необхідності подолання визначених основних проблем, які заважають розвитку підприємництва в області, сформульовані головна мета і основні завдання комплексної програми розвитку малого і середнього бізнесу на 2005-2006 роки в Житомирській області, намічені основні напрямки діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів підприємницької діяльності, громадських і профспілкових об’єднань підприємців на наступні 2 роки.

Метою програми є координація дій регіональних і місцевих органів державної виконавчої влади, суб'єктів малого середнього бізнесу, об'єднань і спілок підприємців, а також установ ринкової інфраструктури для концентрації фінансових, матеріально-технічних, інших ресурсів, виробничого і наукового потенціалу на створення належних умов для реалізації конституційного права громадян на підприємницьку діяльність, підвищення стандарту життя та добробуту населення області, подолання проблем безробіття, посилення ролі малого підприємництва у зміцненні економіки області та формуванні середнього класу.

Розбудова розгалуженої та сучасної системи фінансово-кредитної підтримки малого і середнього бізнесу в області сприятиме усуненню об’єктивних перешкод для його розвитку, серед яких основними є відсутність майна, як ліквідної застави для забезпечення гарантій повернення кредиту, регулярна потреба в мінікредитах для поповнення оборотних коштів, а також в фінансових ресурсах для започаткування власної справи тощо.

Враховуючи те, що банківські установи області не готові повною мірою вирішити проблеми фінансування малого і середнього бізнесу, а особливо підприємців-фізичних осіб, Програмою передбачено залучення широкого кола джерел фінансування та інвестування. Метою є об’єднання фінансових можливостей всіх джерел підтримки підприємництва, створення оптимальних механізмів ефективного цільового використання фінансових та інвестиційних ресурсів.

Фінансово-кредитна підтримка має прямі та непрямі напрямки. Першими визначені:

• розвиток небанківського кредитування – кредитних спілок, інвестиційних, лізингових фондів, венчурного, страхового капіталу тощо;

• залучення коштів місцевих бюджетів (по можливості) та при наявності відповідних рішень органів місцевого самоврядування усіх рівнів для підтримки підприємництва;

• формування за участю органів місцевої влади та місцевого самоврядування за погодженням мережі фінансово-кредитної підтримки малого бізнесу: районних і міських фондів підтримки підприємництва, інвестиційних та інноваційних фондів, кредитних спілок;

• залучення коштів міжнародних кредитних ліній, грантів, розвиток мікрофінансових установ за підтримки міжнародних фондів;

• створення схем банківського мікрокредитування для дрібних суб’єктів малого підприємництва, особливо підприємців-фізичних осіб.

Враховуючи особливості структури малого і середнього бізнесу області, а саме значну питому вагу підприємців-фізичних осіб і фермерів, найбільші перспективи має розвиток мережі кредитних спілок, які, використовуючи вільні фінансові ресурси громадян, здатні у короткий термін задовольнити потреби підприємців у сільській місцевості і надати допомогу розвитку фермерства.

З метою посилення роботи у цьому напрямку планується залучити місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування до активної пропаганди позитивного досвіду роботи кредитних спілок, надання їм ресурсної та консультативної допомоги. Осередками формування спілок стануть і районні центри підтримки розвитку підприємництва.

Планується розширити діяльність Регіонального фонду підтримки підприємництва та збільшити обсяги надання фінансової підтримки малим і середнім підприємствам, у тому числі за рахунок виділення коштів з обласного бюджету у сумі не менше 350 тис. гривень, з місцевих бюджетів при наявності рішеннь органів місцевого самоврядування про спрямування цих коштів – не менше 332 тис. гривень. Витрачання коштів буде здійснюватись за такими напрямами:

• надання фінансової підтримки суб’єктам малого підприємництва на конкурсній основі, що працюють в пріоритетних сферах діяльності, шляхом погашення частини відсотків за банківськими кредитами;

• навчання та підготовка кадрів для малого і середнього бізнесу;

• допомога у проведенні науково-технічної та фінансової експертизи, підготовки бізнес-проектів;

• проведення заходів з підтримки малого бізнесу спільно з громадськими і профспілковими об’єднанням підприємців;

• надання фінансової допомоги молодим підприємцям – переможцям конкурсу бізнес-проектів підприємницької діяльності;

• удосконалення шкільної економічної освіти шляхом організації підвищення кваліфікації вчителів економіки, надання середнім школам допомоги спеціалізованою літературою;

• надання фінансової та ресурсної підтримки на створення на паритетних умовах бізнес-інкубатора.

В сучасних умовах дефіциту коштів фінансова допомога як важіль стимулювання розвитку і підвищення ефективності підприємницької діяльності буде надаватись на основі співфінансування заходів та конкурсного відбору. Переваги надаватимуться проектам, що забезпечать розвиток депресивних територій та сільської місцевості, пріоритетних видів діяльності, створення нових робочих місць і самозайнятість соціально вразливих категорій населення. При цьому на пряму фінансово-кредитну допомогу дійсним і потенційним суб’єктам підприємництва буде направлятись не менше 50% загальних обсягів фінансування.