Тема 6. Організаційний розвиток міжнародних корпорацій.
План.
Причини перебудови багатонаціональних компаній.
Кризові явища в міжнародному середовищі.
Мікроперебудова БНК.
Макроперебудова міжнародних корпорацій.
1. Причини перебудови багатонаціональних компаній.
Одна з особливостей і проблем бізнесу полягає в тому, що як його навколишнє середовище, так і він сам змінюються під впливом численних факторів. Міняються клієнти, виникають нові ринкові ніші, з'являються конкуренти, розробляються нові технології. Джерелом таких змін є зміни в технічному оснащенні, технологічному рівні виробництва, у виробничих відносинах компанії та в ринковому середовищі. Особливо динамічне середовище міжнародного бізнесу, тому кризи і зміни тут — звичайна справа.
Джерелом будь-яких змін є невідповідність окремих частин системи. Міжнародна фірма - це відкрита система, включена в численні зв'язки з різними суб'єктами господарювання і суспільства в цілому: органами державного управління, комерційними і некомерцій- ними організаціями, громадянами. Відповідно можна виділити кілька ланцюжків регулювання, збої в який призводять до необхідності перебудови, тобто свідомих змін в організації, спрямованих на підвищення її ефективності.
Політична сфера. Держава і підприємство пов'язані економічною політикою держави. З одного боку, державні органи визначають правові межі, податкову і митну політику, які формують економічне середовище. З іншого боку, підприємство лобіює свої інтереси у владних структурах, має можливість маневру в рамках закону і поза ним. «Тонке настроювання» здійснюється шляхом встановлення обов'язкових процедур і надання різних пільг.
Державна економічна політика може суперечити інтересами БНК. Найчастіше фірми не влаштовують високі податки, за допомогою яких здійснюється перерозподіл. В результаті з'являються складні організаційні структури з головними холдингами в офшо- рних зонах чи в країнах з низькими податковими ставками. Іноді міжнародні компанії змушені переносити частину своєї діяльності з однієї країни в іншу через вплив політичних обмежень ( після введення США обмежень на торгівлю з СРСР через вторгнення радянських військ в Афганістану 1979р. фірма стала виконувати свій контракт через свій французький підрозділ).
Інвестиційна сфера. Відносини підприємства з інвесторами розглядаються з погляду агентських відносин, тобто менеджер вважається агентом інвесторів і задача в тім, щоб його діяльність цілком відповідала інтересам останніх. Цьому служать такі інститути, як наглядацька рада, загальні збори власників, біржовий механізм і т.п.
Механізм відносин підприємства з інвесторами не тільки спрямований на приведення у відповідність діяльності підприємства інтересам власників, але і працює «у зворотну сторону», дозволяючи підприємству вибирати інвесторів, що відповідають його стратегії розвитку.
Збої в цьому механізмі зв'язані із суперечливістю інтересів власників і менеджменту. У міжнародній фірмі ця проблема загострюється через неоднакову суспільну роль підприємства в різних країнах. Наприклад, у спільному підприємстві виник конфлікт через інвестиції, зроблені російським менеджментом у будівництво житлового будинку для співробітників. З погляду німецьких партнерів, це рішення було неприйнятним і стало однією з причин фінансових труднощів підприємства. Працівники і російський менеджмент розглядали таку допомогу у вирішенні своїх житлових проблем як природну функцію підприємства і єдиний шанс поліпшити умови життя.
Адміністративна сфера. Взаємозв'язок «менеджмент-трудові колективи» визначає сфери повноважень і механізм взаємодії між адміністрацією і працівниками. До цієї сфери відноситься внутрішній ринок робочої сили, планування кар'єри, представництво в адміністративних органах, взаємодія адміністрації і найманих робітників.
Міжнародні розходження в економічних умовах і управлінській культурі збільшують імовірність неузгодженості. Як приклад можна привести ситуацію, що виникла на одному невеликому російському підприємстві, заснованому німецьким підприємцем. Він вирішив проводити політику диференціації заробітної плати. Працівники, які стажувались в Німеччині стали одержувати оплату значно вищу інших. Це рішення привело до конфлікту, тому що не врахувалися особливості Росії: важливою обставиною було те, що заробітна плата виплачувалася по відомості й усі негайно довідалися про зміни. Невдоволення підігрівалося тим, що реального розриву в кваліфікації не існувало й інші робітники могли досить швидко опанувати необхідними навичками. У результаті виникла загроза відходу працівників на конкуруючі підприємства і витоку виробничих ноу-хау фірми.
Технологічна сфера. Розподіл ресурсів, відповідальності і повноважень між менеджерами і працівниками безпосередньо у виробничому процесі регулюють відносини в технологічній сфері.
Наприклад, на великих американських підприємствах повноваження працівника на робочому місці і саме робоче місце визначаються в колективному договорі, німецький мене- джмент має значно більше можливостей переміщення працівників по робочих місцях. Особливостями японських підприємств є універсалізм працівників як наслідок їх ротації по робочих місцях і переміщення ряду задач оперативного планування на рівень цеху. Ефективність же великої американської корпорації багато в чому визначається спеціалізацією персоналу. Проведене порівняння різних підходів показало, що перший з них краще працює в середовищі з маленькою чи дуже великою невизначеністю, а другий -у проміжній ситуації.
Народногосподарська сфера охоплює ринкову сферу. У результаті цих відносин детермінуються зовнішні економічні величини (ціни, напрямки технологічного розвитку).
Зміна кон'юнктури — найбільш типова причина перебудови компанії. Наприклад, одна з західних фірм створила в Росії виробництво промислових підйомників, але кризові явища в економіці країни змусили перейти в інший сектор ринку (ліфти для житлових будинків) і цілком поміняти стиль фінансових відносин з партнерами (поширились бартерні схеми, що цілком суперечило культурі материнської компанії).
Суспільна сфера пов'язана з відносинами «трудові колективи-профспілки». У різних країнах ці відносини відрізняються. Наприклад, у Великобританії профспілки побудовані по професійній ознаці і на підприємстві може діяти кілька профспілок, у Німеччині — по галузевій, і на підприємстві — тільки одна профспілка. Різні і функції профспілок: у Німеччині вони беруть участь тільки в переговорах по тарифних угодах. У США профспілки укладають колективні договори, визначають робочі місця, процедури звільнення). У різних країнах відрізняються і механізми згладжування конфліктів між профспілками і роботодавцями. У деяких випадках міжнародний досвід сприятиме усуненню протиріч.
У міжнародному бізнесі приходиться також враховувати національні відмінності. Особливості цих відносин залежать від таких факторів, як національна підприємницька система, зрілість галузі, сфера діяльності і своєрідність організації підприємства.