
- •1.Загальна частина.
- •1.1.Загальний опис судна.
- •1.2.Обґрунтування вибору системи набору корпусу судна.
- •1.3.Вибір матеріалу корпусу судна.
- •2.1.Нормальна шпація. Товщина зовнішньої
- •2.1.2.2.Радіус округлення скули.
- •2.1.5.Товщина зовнішньої обшивки.
- •Напруженнями ,кПа
- •2.1.5.1.Товщина горизонтального кіля.
- •2.1.5.2.Товщина зовнішньої обшивки днища включно із скуловим поясом.
- •2.1.8.Радіус округлення ширстреку
- •2.2.Набір днищевого перекриття.
- •2.2.1.Схема днищевого перекриття.
- •2.2.2.Кількість днищевих стрингерів.
- •2.2.3.Навантаження на конструкції подвійного дна.
- •2.2.6.Визначення висоти трюма та твіндека.
- •2.2.7.Площа поперечного перерізу вертикального кіля і днищевих стрингерів (за вирахуванням вирізів).
- •2.2.7.1.Площа поперечного перерізу вертикального кіля.
- •2.2.7.2.Товщина стінки вертикального кіля.
- •2.2.7.3.Площа поперечного перерізу днищевого стрингера.
- •2.2.7.4.Товщина стінки днищевого стрингера.
- •2.2.8.Площа поперечного перерізу стінки суцільних флорів.
- •2.2.9.Товщина стінки суцільного флора (з урахуванням вирізів.
- •2.2.10.Ребра жорсткості суцільних флорів.
- •2.2.11.Лази у суцільних флорах
- •2.2.12.Товщина водонепроникних флорів.
- •2.2.13.Ребра жорсткості водонепроникних флорів.
- •2.2.14.Товщина настилу іі дна.
- •2.2.15.Товщина міждонного листа.
- •2.2.16.Ширина міждонного листа.
- •2.2.17.Поздовжні ребра жорсткості днища і другого дна.
- •2.2.17.1.Момент опору поздовжніх балок по днищу повинен бути не менше.
- •2.2.17.2.Момент опору поздовжніх балок другого дна повинен бути не менше.
- •2.3.Набір бортового перекриття.
- •2.3.1.Визначення висоти трюма та твіндека.
- •2.3.2.Навантаження на шпангоут у трюмі.
- •2.3.3.Шпангоути у трюмі.
- •2.3.4.Кріплення нижнього кінця трюмного шпангоуту.
- •2.3.5.Навантаження на шпангоут у твіндеці.
- •2.3.6.Шпангоути у твіндеці.
- •2.3.7.Кріплення кінців шпангоутів у твіндеці.
- •2.3.8.Рамні шпангоути у машинному відділенні.
- •2.3.9.Кріплення кінців рамних шпангоутів.
- •2.3.10.Бортові стрингери
- •2.4.Набір палуб них пeрекриттів.
- •2.4.1.Мінімальні товщини.
- •2.4.2.Навантаження на верхню палубу.
- •2.4.3.Навантаження на нижню палубу.
- •2.4.4.Товщина верхньої палуби.
- •2.4.5.Товщина нижньої палуби.(другої)
- •2.4.6.Палубний стрингер.
- •2.4.7.Поздовжні ребра жорсткості вп.
- •2.4.8.Бімси. (поперечна система набору)
- •2.4.9.Кріплення бімсів до шпангоутів.
- •2.4.10.Рамні бімси вп.
- •2.4.11.Кріплення рамних бімсів до шпангоутів.
- •2.4.12.Рамні бімси нп в мв.
- •2.4.13.Кріплення рамних бімсів в мв.
- •2.4.14.Карлінгс вп.
- •2.4.15.Карлінгси нп (сп).
- •2.4.16.Комінгс–карлінгс вп.
- •2.4.17.Вибір елементів комінгса–карлінгса вп табличним способом.
- •2.4.18.Комінгс–карлінгс нп (сп).
- •2.4.19.Пілерси.
- •2.4.19.1.Пілерс у твіндеці.
- •2.4.19.2.Пілерс у трюмі.
- •2.4.19.3.Кріплення пілерса у трюмі.
- •2.5.11.Кріплення рамних стояків у твіндеці.
- •2.5.11.1. Розмір сторони книці, яка закріплює верхній кінець стояка.
- •2.5.11.2. Розмір сторони книці, яка закріплює нижній кінець стояка.
+Миколаївський
політехнічний коледж
РЕФРИЖЕРАТОР
L=111,0м; В=17,6м; D=8,4м; d=6,0м
Пояснювальна записка до курсового проекту
К-319.5.05120101.КП.ПЗ
Керівник проекту: Гаевой С.В.
Розробив студент: Клименко А.Ю.
2011
Зміст
Завдання на проект
1. Загальна частина. 3
1.1. Загальний опис судна. 3
1.2. Обгрунтування вибору системи набору корпусу судна. 4
1.3. Вибір матеріалу корпусу судна. 4
2. Спеціальна частина. 6
2.1. Нормальна шпація. Мінімальні товщини. Товщина 6
зовнішньої обшивки корпусу судна.
2.2. Набір днищевого перекриття. 13
2.3. Набір бортового перекриття. 24
2.4. Набір палубних перекриттів. 29
2.5. Набір поперечної водонепроникної перебірки. 41
Література. 49
1.Загальна частина.
1.1.Загальний опис судна.
Судно призначено для прийняття контактним засобом мороженої та малосольної рибопродукції , консервів , рибної муки , а також напівфабрикату , медичного і рибного жиру від крупно та середньотоннажних суден у морі безпосередньо на місці лову та транспортування їх у порти призначення;
Постачання для суден у районах промислу паливом , водою та провізією;
транспортування рефрижераторних вантажів ( м’ясо , овочі , консерви , фрукти ) у порти Африки з районів промислу , віддалених від усіх портів на відстані до 2000 миль.
Район плавання – необмежений , включаючи тропічні води і північні широти за льодоколом у битих кригах.
Архітектурно – конструктивний тип судна – самохідне , двопалубне , 4 – трюмне , одногвинтове дизельне судно з надмірним надводним бортом , з бульбоподібною носовою кінцевістю та транцевою кормою , з баком і кормовим розташуванням машинного відділення та житлової надбудови.
Судно збудовано за Правилами Регістру на клас КМ0Л31 А2 рефрижератор.
Судно збудовано згідно із стандартами , відомственими інструкціями і технічними умовами на поставку обладнання і матеріалу , затвердженими в установленому порядку і задовольняє наступним правилам ,конвенціям і нормам :
Правилам класифікації і побудови морських суден.
Правилам по вантажопід’ємним пристроям морських суден.
Санітарним правилам для морських і транспортних суден.
Головні розміри судна :
L┴┴ - довжина між ┴┴ – 111 м
В - ширина найбільша – 17.6 м
D – висота борта – 8.4 м
d - осадка – 6 м
Водотоннажність судна у морській воді при осадці по вантажну марку складає 10100 тон.
У різноманітних експлуатаційних випадках навантажене судно не має диференту на ніс.
Дальність плавання при швидкості судна 15 вузлів дорівнює біля 26000 миль, при плаванні без вантажу у баласті дальність – біля 24000 миль.
Автономність плавання по запасам провізії та прісної води, з урахуванням поповнення від опріснювача складає 45 діб.
Дедвейт судна при осадці 6,4м складає біля 5250 тон.
У всіх експлуатаційних випадках навантаження судна прийняття водяного баласту не потрібне.
1.2.Обґрунтування вибору системи набору корпусу судна.
Для рефрижераторного судна довжиною 120 м, приймають комбіновану систему набору. Днище та верхня палуба середньої частини судна набирають по поздовжній системі, а борта і нижня палуба - по поперечній системі набору. Приймання такої комбінації різних систем набору полягає в тому, що днище і верхня палуба при загальному поздовжньому вигині витримують найбільші розтягуючі та стискаючі зусилля на хвилі. Тому, для збільшення моменту опору еквівалентного бруса, а також забезпечення остійності пластин днища і верхньої палуби при загальному поздовжньому вигині для цих перекриттів доцільно приймати поздовжню систему набору.
Борти та нижні палуби розташовані ближче до нейтральної вісі, тому ступінь її участі в загальному поздовжньому вигині менш ніж у верхньої палуби і днища. В той же час борт і нижня палуба випробовують великі поперечні і місцеві навантаження (тиск води, розподілені навантаження від розташованого на палубах вантажу), при цьому ці перекриття цілеспрямовано набирати по поперечній системі набору.
Кінцевості судна набираються по поперечній системі набору.