- •Тема 1
- •1. Поняття та сутність методики навчання історії
- •2. Об'єкт і предмет методики історії як науки
- •3. Роль і місце методики у шкільному навчанні історії
- •4. Зв'язок методики навчання історії з іншими науками
- •5. Методи наукових досліджень у методиці навчання
- •Сучасні цілі та завдання шкільної історичної освіти в Україні.
- •Порівняльна характеристика лінійного та концентричного підходів до структури шкільної історичної освіти. 3. Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні.
- •1. Сучасні цілі та завдання шкільної історичної освіти в Україні
- •2. Порівняльна характеристика лінійного та концентричного підходів до структури шкільної історичної освіти
- •3. Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні
- •Тема 3
- •1. Основні компоненти змісту історичної освіти
- •2. Історичні факти і їх класифікація
- •3. Теоретичний матеріал в історичних курсах
- •4. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу
- •Тема 4
- •1. Поняття про вміння в методиці навчання історії
- •2. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії
- •3. Методика формування пізнавальних умінь
- •Тема 5
- •1. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії
- •2. Пізнавальні процеси у навчанні історії
- •3. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії
- •4. Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії
- •1. Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії
- •2. Визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей школярів до вивчення історії
- •3. Пізнавальні завдання як засіб діагностики і розвитку пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії
- •1. Проблема методів навчання історії та їх класифікація
- •2. Прийоми і засоби навчання історії
- •3. Прийоми вивчення історичних фактів на емпіричному рівні
- •Тема 8
- •1. Актуальні проблеми шкільного підручника з історії
- •2. Як використати на уроці методичні можливості підручника
- •Тема 9
- •1. Класифікація текстів та особливості використання підручника на уроці історії
- •2. Методика роботи з історичним документом
- •3. Художня та науково-популярна література у навчанні історії
- •4. Проблема інтерпретації навчальних текстів на уроках історії
- •План есе
- •Тема 10
- •1. Поняття наочного навчання. Класифікація наочності
- •2. Методика роботи з речовими пам'ятками й образною наочністю
- •3. Методика роботи з умовно-графічною наочністю
- •4. Застосування опорних схем та сигналів у навчанні історії
- •Основні питання
- •IV. Як провести дискусію на уроці
- •Тема 11
- •1. Аудіо- та відеозасоби навчання історії. 2. Комп'ютер на уроці історії.
- •1. Аудіо- та відеозасоби навчання історії
- •2. Комп'ютер на уроці історії
- •Тема 12
- •1. Підходи до класифікації уроку історії
- •2. Характеристика основних типів уроку
- •3. Методика проведення різних типів та елементів структури уроку
- •4. Підготовка вчителя до уроку
- •Тематичне планування
- •Тема 13
- •1. Лекція, семінар, практикум у навчанні історії
- •Тема 14
- •1. Характеристика основних моделей навчання історії
- •2. Інтерактивні технології навчання
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •3. Структура інтерактивного уроку історії
- •Завдання для роботи в трійках
- •Учні працюють над реченнями:
- •Тема 15
- •1. Функціїі форми перевірки результатів навчання історії
- •2. Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії
- •3. Технологія оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів з історії в основній школі у контексті компетентнісного підходу
Пам'ятка для вчителя
Бажано розташувати стільці або парти по колу. Весь клас обговорює ідеї чи події, що стосуються якоїсь певної теми. Обговорення будується навколо запланованої або імпровізованої теми, яку слід визначати зрозуміло для всіх присутніх до початку обговорення. Учні висловлюються за бажанням. Обговорення триває, доки є бажаючі висловитись. Вчитель бере слово (якщо вважає за потрібне) наприкінці обговорення. Він може висловити свою думку.
*Подумайте
Працюючи в парах, придумайте приклад пізнавального завдання з історії для одного з курсів основної школи, що передбачає застосування даної технології.
«Мікрофон»
Різновидом загальногрупового обговорення є технологія «Мікрофон», який надає можливість кожному сказати щось швидко, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.
Пам'ятка для вчителя
Поставте запитання класу.
Запропонуйте класу якийсь предмет (рвучку, олівець тощо), який буде виконувати роль уявного мікрофона. Його учні будуть передавати один одному, по черзі беручи слово.
Надавайте слово тільки тому, хто отримує уявний мікрофон.
Запропонуйте учням говорити лаконічно й швидко (не більше ніж 0,5-1 хвилину).
- Не коментуйте і не оцінюйте подані відповіді. Незакінчені речення
Цей прийом часто поєднується з методом «мікрофона» і надає можливість грунтовніше працювати над формою висловлення власних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота з такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати уміння говорити коротко, але по суті й переконливо.
286
Пам'ятка для вчителя
Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись в колі ідей або використовуючи уявний мікрофон, вчитель формулює незакінчене речення і пропонує учням, висловлюючись, закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ зі запропонованої формули. Учениці та учні працюють з відкритими реченнями, наприклад: «На сьогоднішньому уроці для мене найбільш важливим відкриттям було...» Або: «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що...» Або: «Це рішення було прийняте тому, що...» тощо.
*Подумайте
Працюючи в парах, придумайте приклад пізнавального завдання з історії для одного з курсів основної школи, що передбачає застосування даної технології.
«Мозковий штурм»
Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення декількох рішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дозволяє їм вільно висловлювати свої думки. Мета «мозкового штурму» чи «мозкової атаки» в тому, щоби зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.
Пам'ятка для вчителя
Після презентації проблеми та чіткого формулювання проблемного питання (його краще записати на дошці) запропонуйте всім висловити ідеї, коментарі, навести фрази чи слова, пов'язані з цією проблемою.
Запишіть усі пропозиції на дошці чи на великому аркуші паперу в порядку їх виголошення без зауважень, коментарів чи запитань.
Зверніть увагу на такі моменти.
Під час висування ідей не пропускайте жодної. Якщо ви будете роздумувати над ідеями й оцінювати їх під час висловлювання, учні зосередять більше уваги на відстоюванні своїх ідей, ніж на спробах запропонувати нові і більш досконалі.
Необхідно заохочувати всіх до висування якомога більшої кількості ідей. Варто підтримувати й фіксувати навіть фантастичні ідеї. (Якщо під час мозкового штурму не вдасться одержати багато ідей, це може пояснюватися тим, що учасники піддають свої ідеї цензурі -двічі подумають, перед тим як висловлять.)
Кількість ідей заохочується. В остаточному підсумку кількість породжує якість. В умовах висування великої кількості ідей учасники штурму мають можливість пофантазувати.
4. Спонукайте всіх учнів розвивати або змінювати ідеї інших. Об'єднання або зміна раніше висунутих ідей часто веде до висунення нових, що перевершують попередні.
287
■■
5. У класі можна повісити такий плакат: А. Кажіть усе, що вважаєте за потрібне.
В. Не обговорюйте і не критикуйте висловлювання інших. С. Можна повторювати ідеї, запропоновані будь-ким іншим. Д. Розширення запропонованої ідеї заохочується.
6. По закінченні обговоріть й оцініть запропоновані ідеї.
* Подумайте
Працюючи в парах, придумайте приклад пізнавального завдання з історії для одного з курсів основної школи, що передбачає застосування даної технології.
Займи позицію
Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами. Його можна використовувати на початку уроку для демонстрації розмаїття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування учнями певної інформації з проблеми і усвідомлен ня ними можливості протилежних позицій щодо її вирішення. Слід ви користовувати дві протилежні думки, які не мають однієї (правильної) відповіді.
Розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, учні:
знайомляться з альтернативними поглядами, різними типами історичних інтерпретацій;
прогнозують, які наслідки будуть мати індивідуальні позиції і політичні рішення для суспільства, для окремих людей;
на практиці використовують уміння захищати власну позицію;
вчаться вислуховувати інших;
отримують додаткові знання з теми.
Пам'ятка для вчителя
Запропонуйте учням дискусійне питання і попросіть їх визначити власну позицію щодо цього питання.
Розмістіть плакати в протилежних кутах кімнати. На одному з них написано «згідний (згідна)», на іншому - «не згідний (не згідна)». (Варіанти: на плакатах можуть бути викладені полярні позиції щодо проблеми: наприклад, «Іван Виговський обов'язково повинен був укласти Гадяцький мир з Польщею» і «За цих історичних умов ні в якому разі не можна було підписувати ніяких угод з Польщею»). Або ви можете запропонувати три позиції:
Так |
Ні |
Не знаю (це складне питання для мене) |
Вивісіть правила проведення вправи й обговоріть їх.
Попросіть учасників стати біля відповідного плаката, залежно від їхньої думки щодо обговорюваної проблеми, «проголосувати ногами».
Виберіть декількох учасників і попросіть їх обґрунтувати свою позицію або запропонуйте всім, хто поділяє одну і ту саму точку зору, обговорити її і виробити спільні аргументи на її захист.
Після викладу різних точок зору запитайте, чи не змінив хто-не-будь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Запропонуйте учням перейти і обгрунтувати причини свого переходу.
Попросіть учасників назвати найбільш переконливі аргументи своєї та протилежної сторони.
* Подумайте
Працюючи в парах, придумайте приклад пізнавального завдання з історії для одного з курсів основної школи, що передбачає застосування даної технології.
Дискусія
Дискусія - це широке публічне обговорення якогось спірного питання. Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.