- •Тема 1
- •1. Поняття та сутність методики навчання історії
- •2. Об'єкт і предмет методики історії як науки
- •3. Роль і місце методики у шкільному навчанні історії
- •4. Зв'язок методики навчання історії з іншими науками
- •5. Методи наукових досліджень у методиці навчання
- •Сучасні цілі та завдання шкільної історичної освіти в Україні.
- •Порівняльна характеристика лінійного та концентричного підходів до структури шкільної історичної освіти. 3. Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні.
- •1. Сучасні цілі та завдання шкільної історичної освіти в Україні
- •2. Порівняльна характеристика лінійного та концентричного підходів до структури шкільної історичної освіти
- •3. Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні
- •Тема 3
- •1. Основні компоненти змісту історичної освіти
- •2. Історичні факти і їх класифікація
- •3. Теоретичний матеріал в історичних курсах
- •4. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу
- •Тема 4
- •1. Поняття про вміння в методиці навчання історії
- •2. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії
- •3. Методика формування пізнавальних умінь
- •Тема 5
- •1. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії
- •2. Пізнавальні процеси у навчанні історії
- •3. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії
- •4. Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії
- •1. Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії
- •2. Визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей школярів до вивчення історії
- •3. Пізнавальні завдання як засіб діагностики і розвитку пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії
- •1. Проблема методів навчання історії та їх класифікація
- •2. Прийоми і засоби навчання історії
- •3. Прийоми вивчення історичних фактів на емпіричному рівні
- •Тема 8
- •1. Актуальні проблеми шкільного підручника з історії
- •2. Як використати на уроці методичні можливості підручника
- •Тема 9
- •1. Класифікація текстів та особливості використання підручника на уроці історії
- •2. Методика роботи з історичним документом
- •3. Художня та науково-популярна література у навчанні історії
- •4. Проблема інтерпретації навчальних текстів на уроках історії
- •План есе
- •Тема 10
- •1. Поняття наочного навчання. Класифікація наочності
- •2. Методика роботи з речовими пам'ятками й образною наочністю
- •3. Методика роботи з умовно-графічною наочністю
- •4. Застосування опорних схем та сигналів у навчанні історії
- •Основні питання
- •IV. Як провести дискусію на уроці
- •Тема 11
- •1. Аудіо- та відеозасоби навчання історії. 2. Комп'ютер на уроці історії.
- •1. Аудіо- та відеозасоби навчання історії
- •2. Комп'ютер на уроці історії
- •Тема 12
- •1. Підходи до класифікації уроку історії
- •2. Характеристика основних типів уроку
- •3. Методика проведення різних типів та елементів структури уроку
- •4. Підготовка вчителя до уроку
- •Тематичне планування
- •Тема 13
- •1. Лекція, семінар, практикум у навчанні історії
- •Тема 14
- •1. Характеристика основних моделей навчання історії
- •2. Інтерактивні технології навчання
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •3. Структура інтерактивного уроку історії
- •Завдання для роботи в трійках
- •Учні працюють над реченнями:
- •Тема 15
- •1. Функціїі форми перевірки результатів навчання історії
- •2. Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії
- •3. Технологія оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів з історії в основній школі у контексті компетентнісного підходу
Тема 5
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
ПІЗНАВАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ УЧНІВ
У НАВЧАННІ
1. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії. 2. Пізнавальні процеси у навчанні історії. 3. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії. 4. Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії.
Основні поняття теми: пізнавальні можливості учнів, типи сприйняття, види уяви, пам'ять, типи пам'яті, види мислення, критичне мислення, пізнавальний інтерес, пізнавальні здібності, диференційоване навчання.
1. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії
Сучасними істориками освіти досвід школи 30-40-х pp. XX ст. характеризується як «бездітна педагогіка» з притаманним їй відношенням до дитини як до «матеріалу», а до освіти й виховання - як до процесів «озброєння знаннями» і «вироблення» певних якостей - заданих параметрів особистості. Не дивно, що в теоретичних роботах і поурочних рекомендаціях того часу майже відсутні проблеми вивчення вікових особливостей учнів у навчанні, стимуляції і розвитку їхньої пізнавальної ініціативи, заохочення, індивідуального підходу до учнів і т. п.
Першим кроком на шляху подолання цієї «бездітності» у методиці навчання історії стала публікація в 1949 р. статті психолога і вчителя Л. Редька «Засвоєння учнями історичних понять», що розпочала наукові дослідження вікових особливостей сприйняття, уяви, мислення, пам'яті, мови учнів у навчанні історії. Результати цієї роботи були активно використані вченими і методистами при підготовці нових підручників і поурочних посібників у 60-70-ті pp. XX ст.
Особливої актуальності проблема дослідження і розвитку пізнавальних можливостей учнів набула останнім часом у зв'язку з гуманізацією педагогічного процесу, якій притаманні: адаптація освітнього процесу до запитів і потреб особистості; орієнтація навчання на особистість, що навчається, забезпечення можливостей її саморозкриття, саморозвитку, самоактуалізації; орієнтація на активне освоєння людиною способів пізнавальної діяльності. Збільшується потреба в психологічних дослідженнях і за умов реформування освіти, переходу до 12-річної та профільної школи.
Однак сучасні підручники для учнів і поурочні посібники для вчителів (яких, до речі, взагалі дуже мало) часто знову нагадують часи «бездітної педагогіки» - головна увага в них приділяється змісту і ме-годиці проведення занять, проте ніяк не враховуються вікові та інди-иідуальні пізнавальні можливості школярів.
* Подумайте
За методом уявного мікрофона спробуйте відповісти на запитання: чому сучасні підручники і посібники з історії слабо враховують пізнавальні можливості учнів?
Пізнавальні можливості учнів відносяться до основних факторів процесу навчання і безпосередньо впливають на цілі, зміст і характер навчальної роботи. Зокрема, з урахуванням пізнавальних можливостей учнів визначається рівень викладу навчального матеріалу у шкільних підручниках, адаптується та опрацьовується учителем і учнями матеріал конкретних уроків, готуються варіанти пізнавальних завдань і т. д. Відповідно до пізнавальних можливостей учнів даного кла-< v формулюються й уточнюються завдання конкретного уроку.
Без аналізу пізнавальних можливостей, без уявлень про досягнутий І її нень їх розвитку неможливо сформулювати розвивальні цілі навчання, які вказують на можливість ускладнення чи спрощення матеріалу, ш.о вивчається, особливо теоретичного; на доцільність посилення ( к надності його вивчення в інтересах успішного розвитку добре підго-і пилених учнів і на зменшення цієї складності для слабких учнів64.
Пізнавальні особливості школярів обумовлюють також актуальність розвитку інтересів учнів, мотивів вивчення історії, їх емоційно-мішіісних орієнтацій тощо. Від них залежить також вибір оптимальних форм, прийомів і засобів навчальної роботи, характер пізнавальної діяльності школярів на тому чи іншому уроці, вибір учителем моделі и.івчання, спільні й індивідуальні результати навчання. Про зв'язок між організацією навчання і пізнавальними можливостями учнів II. Гора писав: «Правильно застосовувані прийоми і засоби навчання можуть допомогти слабким учням краще розібратися в складному н-оретичному матеріалі і повноцінно, в міру своїх сил засвоїти його. Добре встигаючих учнів вони можуть організувати на перетворення і імглиблене осмислення теоретичного матеріалу, засвоєння його в невинному або перетвореному вигляді або поставити їх перед необхідністю провести самостійний творчий пошук сутності явища, процесу, шайти їх і глибоко засвоїти без значної допомоги вчителя»65.
Таким чином, пізнавальні можливості учнів у навчанні розглядають-IN у двох смислах: це - і досягнутий на даний момент рівень знань,
64 Гора П.В. Підвищення ефективності навчання історії в середній школі. - М., 1988.-С 42.
65 Там само. - С 42.
84
85
умінь, навичок, ставлень, компетентностей, що забезпечують учневі певний результат в оволодінні навчальним предметом; одночасно це -т «зона найближчого розвитку учня», тобто об'єкт подальшого удосконалення. Під поняттям «пізнавальні можливості» розуміють насамперед комплекс пізнавальних процесів, необхідних для успішного навчання історії. Це особливості сприйняття, уяви, пам'яті, мислення ] учнів, характер їхньої навчальної мотивації тощо.
*Подумайте
Працюючи в парах, поясніть одне одному: 1) чому необхідно врахо-вувати рівень розвитку пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії; 2) що ми розуміємо під рівнем пізнавальних можливостей.
Перевірте себе
Який період у розвитку педагогіки називають «бездітною педагогікою»?
Що таке пізнавальні можливості учнів?
Як впливають пізнавальні можливості на інші компоненти процесу навчання історії?