- •Тема 1
- •1. Поняття та сутність методики навчання історії
- •2. Об'єкт і предмет методики історії як науки
- •3. Роль і місце методики у шкільному навчанні історії
- •4. Зв'язок методики навчання історії з іншими науками
- •5. Методи наукових досліджень у методиці навчання
- •Сучасні цілі та завдання шкільної історичної освіти в Україні.
- •Порівняльна характеристика лінійного та концентричного підходів до структури шкільної історичної освіти. 3. Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні.
- •1. Сучасні цілі та завдання шкільної історичної освіти в Україні
- •2. Порівняльна характеристика лінійного та концентричного підходів до структури шкільної історичної освіти
- •3. Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні
- •Тема 3
- •1. Основні компоненти змісту історичної освіти
- •2. Історичні факти і їх класифікація
- •3. Теоретичний матеріал в історичних курсах
- •4. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу
- •Тема 4
- •1. Поняття про вміння в методиці навчання історії
- •2. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії
- •3. Методика формування пізнавальних умінь
- •Тема 5
- •1. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії
- •2. Пізнавальні процеси у навчанні історії
- •3. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії
- •4. Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії
- •1. Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії
- •2. Визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей школярів до вивчення історії
- •3. Пізнавальні завдання як засіб діагностики і розвитку пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії
- •1. Проблема методів навчання історії та їх класифікація
- •2. Прийоми і засоби навчання історії
- •3. Прийоми вивчення історичних фактів на емпіричному рівні
- •Тема 8
- •1. Актуальні проблеми шкільного підручника з історії
- •2. Як використати на уроці методичні можливості підручника
- •Тема 9
- •1. Класифікація текстів та особливості використання підручника на уроці історії
- •2. Методика роботи з історичним документом
- •3. Художня та науково-популярна література у навчанні історії
- •4. Проблема інтерпретації навчальних текстів на уроках історії
- •План есе
- •Тема 10
- •1. Поняття наочного навчання. Класифікація наочності
- •2. Методика роботи з речовими пам'ятками й образною наочністю
- •3. Методика роботи з умовно-графічною наочністю
- •4. Застосування опорних схем та сигналів у навчанні історії
- •Основні питання
- •IV. Як провести дискусію на уроці
- •Тема 11
- •1. Аудіо- та відеозасоби навчання історії. 2. Комп'ютер на уроці історії.
- •1. Аудіо- та відеозасоби навчання історії
- •2. Комп'ютер на уроці історії
- •Тема 12
- •1. Підходи до класифікації уроку історії
- •2. Характеристика основних типів уроку
- •3. Методика проведення різних типів та елементів структури уроку
- •4. Підготовка вчителя до уроку
- •Тематичне планування
- •Тема 13
- •1. Лекція, семінар, практикум у навчанні історії
- •Тема 14
- •1. Характеристика основних моделей навчання історії
- •2. Інтерактивні технології навчання
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •3. Структура інтерактивного уроку історії
- •Завдання для роботи в трійках
- •Учні працюють над реченнями:
- •Тема 15
- •1. Функціїі форми перевірки результатів навчання історії
- •2. Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії
- •3. Технологія оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів з історії в основній школі у контексті компетентнісного підходу
3. Методика формування пізнавальних умінь
Успішність формування пізнавальних умінь у навчанні історії залежить від цілого ряду умов. Методисти вважають, що найбільш важлива робота у цьому напрямі має проводитися у 5-7-х класах, бути систе-
78
79
матичною і послідовною. Учитель повинен чітко уявляти, яких прийомів навчальної роботи відповідно до вікових пізнавальних можливостей потрібно навчати школярів у конкретних класах, на яких темах і джерелах з давньої та середньовічної історії можна проводити таке навчання.
На початку кожного навчального року методисти радять учителям проводити в класах спеціальні самостійні роботи, які допомагають діагностувати рівень оволодіння основними пізнавальними прийомами. За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних.
*Подумайте
Порадьтеся в парах, якими мають бути умови успішного формування вмінь учнів з історії? Чому основна робота в цьому напрямі має відбутися в 5-7-х класах?
Робота над прийомом навчальної діяльності, як правило, починається з його демонстрації. Педагог називає прийом, за допомогою якого був представлений історичний факт (у його викладі чи в навчальному посібнику), розкриває зміст прийому і пояснює, чому в даному випадку був використаний саме цей прийом. При навчанні школярів більш складним прийомам учитель пояснює структуру і порядок дій: розкладає прийом на операції, частина яких уже знайома і використовується учнями. Наприклад, для того щоб навчити учнів 5-го класу аналізувати предмети побуту людей у минулому, послідовність діяльності вчителя може бути такою: вчитель пояснює, що аналіз - це виділення у визначеному тексті підручника, історичному документі, іншому джерелі інформації окремих частин, ознак чи події явища. Аналіз дає можливість виявити ознаки, тобто властивості, характерні риси явища. Істотна ознака - така важлива якість, без якого явище, предмет існувати не може, перестає бути собою (наприклад, наявність в олівця стрижня, у списа - наконечника). Далі учитель називає і пояснює основні операції, які складають аналіз предмета і мають бути застосовувані учнями послідовно:
Виділіть складові частини.
Визначте, для чого служить кожна частина.
Поясніть, як вони взаємодіють між собою.
Виділіть істотні ознаки (основні властивості предмета).
На другому етапі формування вміння організується серія спеціальних вправ, у яких школярі спочатку впізнають відомий прийом, пояснюють його призначення і потім за зразком відтворюють у своїх роботах. Наприклад, пояснивши правила визначення по даті століття і тисячоліття, учитель потім регулярно пропонує школярам вправи на відпрацьовування відповідного вміння, включає це завдання в пере-
80
Нірочні роботи і тести. План усної розповіді учні вперше бачать на дошці при вивченні нового матеріалу. Учитель звертає їхню увагу на іг. що в формулюваннях, частково запозичених з історичних джерел, повніше відбивається і відкладається в пам'яті та чи інша історична Водія. Цей план учні переписують у зошит і по ньому стежать за розповіддю, а потім по пунктах намагаються відновити подію яскраво й емоційно.
У подальшому при вивченні тексту учні вже самостійно складають Такий план за зразком чи пам'яткою.
У 70-80-х роках XX ст. пам'ятки для учнів, що допомагають у визна-чопій послідовності образно відтворювати історичний факт чи розкривати його внутрішні суттєві сторони, активно розроблялися до всіх ш• її іавальних умінь, публікувалися в методичних посібниках.
Як правило, вони були переліком питань і завдань, що розчленовую і ь навчальний прийом на більш прості операції і допомагають учням виконати навчальне завдання. Наприклад, «Пам'ятка для порівняння історичних подій і явищ»:
Подумайте, за якими ознаками можна судити про подібність і відмінність даних подій (явищ).
У якому порядку краще розташувати ці ознаки? Чому?
Перелічіть риси подібності.
Перелічіть відмінності.
Зробіть всі можливі висновки.
Результати роботи можна оформити в порівняльно-узагальню-Ючій таблиці (дається зразок).
Учителям рекомендувалося збирати пам'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Сьогодні інтерес до цих засобів формування пізнавальних умінь, на жаль, помітно шіпився. Проте в деяких підручниках і посібниках з методики історії ив гори намагаються відродити колишню традицію63.
Поступово учні починають застосовувати нові прийоми самостійно, без підказки вчителя, не користуючись пам'ятками і зразками, що свідчить про сформованість умінь і здатності свідомо викорис-і онувати їх у роботі на перетворюючому і творчому рівнях. Такими є І н повні етапи формування пізнавальних умінь учнів.
'Подумайте
Працюючи в малих групах, оберіть одне із зазначених у таблиці умінь та сформулюйте послідовність операцій, які складають структуру відповідного прийому діяльності.
Незважаючи на те, що основна початкова праця учителя і учнів у ІШіі рямі формування умінь проводиться у 5-7-х класах, у більш старших
63 Фрейман Г.А., Белоногина Г.В. Учись познавать историю самостоя-Н -иі.ііо (полезные советы для школьников): Мет. пособие. -Луганск, 2001.
81
класах вона не припиняється і стає складнішою за рахунок зростання вимог до підготовки учнів з історії, ускладнення навчального матері-1 алу, зростання його обсягу, залучення нових історичних джерел, ускладнення самих прийомів пізнавальної діяльності, зміни співвідношення прийомів емпіричного і теоретичного вивчення історії на користь останніх, «згортання» початкових логічних операцій у внутрішню розумову форму (аналіз інформації, зіставлення, систематизація і т. п.) і «матеріалізації» тільки заключних дій в усних і письмових відповідях (узагальнюючі характеристики, оцінні висновки, есе, порівняльно-узагальнюючі і конкретизуючі таблиці, тезові плани і т. п.). У зв'язку з принциповим відновленням складу пізнавальних умінь актуальною є розробка методики навчання школярів прийомам самостійного і критичного аналізу різноманітних історичних джерел, зіставлення протилежних версій і обґрунтованого вибору однієї з них, аргументації власних оцінок минулого тощо.
*Подумайте
Працюючи в малих групах, оберіть одну з груп умінь. На основі даних таблиці визначте для цього уміння приблизну послідовність його формування по класах основної школи.
Перевірте себе
Якою є послідовність роботи вчителя над формуванням в учнів того чи іншого вміння?
Що включає в себе методика формування вмінь?
Що таке пам'ятка і як її використовувати?
Перевірте свої знання з теми
Дайте власне визначення поняттям «уміння» і «навичка» і наведіть приклади.
Поясніть, чому пізнавальні вміння і навички є важливим компонентом змісту історичної освіти. Як вони пов'язані з предметними та ключовими компетентностями?
Визначте критерії класифікації пізнавальних умінь і поясніть. Чому такі знання є важливими для вчителя?
Охарактеризуйте шляхи та етапи формування пізнавальних умінь і навичок у навчанні історії. Наведіть приклади з конкретних уроків.
Як провести практичне заняття з теми
Працюючи в групах:
1) визначте, для відпрацювання якої групи вмінь учнів призначені наведені нижче завдання:
а) на контурній карті позначте князівства, пов'язані з діяльністю Во лодимира Мономаха, Ярослава Осмомисла, Романа Мстиславовича, Данила Галицького;
б) прочитайте текст пункту параграфа і визначте, які нові риси з'яви лись у житті російського суспільства після Лютневої революції? Чи
було суспільство готовим до переходу на демократичні позиції? Якщо ні, то чому? Спробуйте висловити передбачення: до чого могла призвести ситуація в країні, що склалася;
в) протягом хвилини прогляньте пари перелічених дат і визначте ті які відносяться до одного століття і одного тисячоліття: 1584-1684 1781-1700; 1899-189; 189-200; 100-7; 1302-1399; 1000-1001 1299-1200; 1999-2000; 1600-1501;
г) прочитайте два історичних документи та складіть питання, за яки ми можна порівняти їх текст. Порівняйте зміст документів і зробіть висновки щодо їх об'єктивності;
д) за схематичним малюнком «Реконструкція житла трипільців» під готуйте опис цього будинку, який свідчив би, що трипільська культу ра була культурою землеробів;
2) користуючись підручником з історії до одного з курсів основної школи, придумайте до кожної групи вмінь ще по два-три відповідних завдання.
82