- •Тема 1
- •1. Поняття та сутність методики навчання історії
- •2. Об'єкт і предмет методики історії як науки
- •3. Роль і місце методики у шкільному навчанні історії
- •4. Зв'язок методики навчання історії з іншими науками
- •5. Методи наукових досліджень у методиці навчання
- •Сучасні цілі та завдання шкільної історичної освіти в Україні.
- •Порівняльна характеристика лінійного та концентричного підходів до структури шкільної історичної освіти. 3. Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні.
- •1. Сучасні цілі та завдання шкільної історичної освіти в Україні
- •2. Порівняльна характеристика лінійного та концентричного підходів до структури шкільної історичної освіти
- •3. Характеристика сучасної системи шкільної історичної освіти в Україні
- •Тема 3
- •1. Основні компоненти змісту історичної освіти
- •2. Історичні факти і їх класифікація
- •3. Теоретичний матеріал в історичних курсах
- •4. Емпіричний і теоретичний рівні засвоєння учнями навчального історичного матеріалу
- •Тема 4
- •1. Поняття про вміння в методиці навчання історії
- •2. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії
- •3. Методика формування пізнавальних умінь
- •Тема 5
- •1. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії
- •2. Пізнавальні процеси у навчанні історії
- •3. Особливості пізнавального інтересу учнів до історії
- •4. Проблема диференційованого підходу до учнів у навчанні історії
- •1. Способи вивчення пізнавального інтересу учнів до історії
- •2. Визначення рівня розвитку пізнавальних здібностей школярів до вивчення історії
- •3. Пізнавальні завдання як засіб діагностики і розвитку пізнавальних можливостей учнів у навчанні історії
- •1. Проблема методів навчання історії та їх класифікація
- •2. Прийоми і засоби навчання історії
- •3. Прийоми вивчення історичних фактів на емпіричному рівні
- •Тема 8
- •1. Актуальні проблеми шкільного підручника з історії
- •2. Як використати на уроці методичні можливості підручника
- •Тема 9
- •1. Класифікація текстів та особливості використання підручника на уроці історії
- •2. Методика роботи з історичним документом
- •3. Художня та науково-популярна література у навчанні історії
- •4. Проблема інтерпретації навчальних текстів на уроках історії
- •План есе
- •Тема 10
- •1. Поняття наочного навчання. Класифікація наочності
- •2. Методика роботи з речовими пам'ятками й образною наочністю
- •3. Методика роботи з умовно-графічною наочністю
- •4. Застосування опорних схем та сигналів у навчанні історії
- •Основні питання
- •IV. Як провести дискусію на уроці
- •Тема 11
- •1. Аудіо- та відеозасоби навчання історії. 2. Комп'ютер на уроці історії.
- •1. Аудіо- та відеозасоби навчання історії
- •2. Комп'ютер на уроці історії
- •Тема 12
- •1. Підходи до класифікації уроку історії
- •2. Характеристика основних типів уроку
- •3. Методика проведення різних типів та елементів структури уроку
- •4. Підготовка вчителя до уроку
- •Тематичне планування
- •Тема 13
- •1. Лекція, семінар, практикум у навчанні історії
- •Тема 14
- •1. Характеристика основних моделей навчання історії
- •2. Інтерактивні технології навчання
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •Пам'ятка для вчителя
- •3. Структура інтерактивного уроку історії
- •Завдання для роботи в трійках
- •Учні працюють над реченнями:
- •Тема 15
- •1. Функціїі форми перевірки результатів навчання історії
- •2. Сучасні підходи до оцінювання рівня навчальних досягнень школярів на уроках історії
- •3. Технологія оцінювання рівнів навчальних досягнень учнів з історії в основній школі у контексті компетентнісного підходу
5. Методи наукових досліджень у методиці навчання
Як відомо, дослідження процесу навчання і його вдосконалення потребують постійного співставлення результатів з іншими компонентами процесу, з'ясування впливу на результати кожного з компонентів. Мета такого співставлення - виявлення загальних, спільних та особливих характеристик процесу навчання. Коли в одних випадках
досягаються кращі результати навчання, а в інших - гірші, то причини цього треба шукати у порушенні закономірностей процесу.
Слід зазначити також, що для наукових висновків про можливість вдосконалення процесу навчання історії необхідно досліджувати та узагальнювати роботу багатьох вчителів, оскільки індивідуальний досвід, при всьому його значенні, завжди тісно пов'язаний з особистістю вчителя, його обдарованістю, темпераментом.
Ці завдання методичної науки потребують застосування адекватних методів наукових досліджень.
У педагогічній науці розрізняють три рівні досліджень:
емпіричний (установлюються нові факти й явища в педагогічній реальності);
теоретичний (висуваються і формулюються основні, загальні правила, умови, суперечності, зв'язки, закономірності, що дозволяють пояснити раніше відкриті факти і передбачити їх майбутній розвиток);
методологічний (на базі емпіричних і теоретичних досліджень формулюються загальні принципи, підходи, методи дослідження педагогічних явищ, будуються концепції й теорії).
Методи педагогічних досліджень включають:
формуючий (перетворюючий) експеримент;
констатуючий експеримент;
педагогічне спостереження;
цілісне наукове дослідження і т. ін.
Педагогічне спостереження - це метод дослідження предметів і явищ об'єктивної дійсності у тому вигляді, в якому вони існують17. За умов педагогічного спостереження дослідник відвідує й аналізує заняття, вивчає дидактичні матеріали, що використані вчителем і учнями, результати опитувань, іспитів, заліків і т. п. Спостереження порівняно з будь-яким іншим типом експерименту відрізняється пасивністю, невтручанням дослідника у навчальний процес. Відмінністю є й те, що результати спостережень можуть певною мірою носити суб'єктивний характер (внаслідок особистого характеру спостерігача, його досвіду в цій сфері діяльності, цілей спостереження і т. д.).
Під педагогічним експериментом розуміють науково поставлений дослід у галузі навчальної чи виховної роботи, спостереження досліджуваного явища в спеціально створених і контрольованих дослідником умовах. При цьому встановлюється залежність між тим чи іншим впливом або умовою навчання і його результатом18.
Констатуючий експеримент - це своєрідний зріз знань, навичок, умінь вчителя й учнів без будь-яких змін їх діяльності, який передує
16 Українська історична дидактика: Міжнародний діалог (фахівці різних країн про сучасні українські підручники з історії): 36. наук. ст. - К.: Генеза, 2000.
22
17 Великий тлумачний словник української мови. - Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002.-С. 1178.
18 Гончаренко СУ. Український педагогічний словник. - С. 112.
23
формуючому експерименту. (Констатація - результат ознайомлення з об'єктом, який фіксує безсумнівність існування чого-небудь, затверджує дійсність чогось, що здійснилось, що відбулося насправді. Констатувати - підтверджувати, установлювати наявність чого-небудь)19.
Формуючий (перетворюючий) експеримент - це метод пізнання, за допомогою якого в природних чи штучно створених контрольованих і керованих умовах досліджуються явища дійсності20. Експеримент такого типу припускає, по-перше, коректування методів, форм, способів навчання (частіше обмежену), по-друге, сприяє виробленню в учнів і вчителя заданих експериментом якостей.
Ті та інші методи застосовуються під час педагогічного дослідження, яке може проводитись з метою наукового розгляду якого-небудь питання, наприклад, вивчення ефективності певної сукупності засобів навчання для з'ясування можливостей їх використання в навчанні учнів історії. Наукове дослідження включає застосування дослідницьких методів, характерних, зокрема, для педагогіки, і загальнонаукових методів (аналіз, синтез, аналогія, гіпотеза і т. д.). Основними компонентами наукового дослідження є:
постановка завдань;
попередній аналіз інформації з досліджуваної проблеми, умов і методів вирішення завдань даного класу;
формулювання вихідної гіпотези (гіпотеза - висунуте для пояснення яких-небудь явищ наукове припущення, вірогідність якого ще не доведена шляхом досвіду)21;
планування й організація експерименту;
проведення експерименту;
аналіз і узагальнення отриманих результатів;
перевірка вихідної гіпотези на основі отриманих результатів;
остаточне формулювання нових фактів, тенденцій та їх пояснення;
визначення можливостей використання результатів дослідження в навчально-виховній практиці.
У сучасний період реформування шкільної історичної освіти педагогічні дослідження помітно активізувалися і розширилися, розширився їх інструментарій. За умов переходу на дванадцятирічне навчання педагогам потрібно дослідницьким шляхом довести доцільність і життєвість усього того нового, що має бути запроваджене в історичну освіту найближчими роками.
* Подумайте ^
Інколи можна почути думку: «Педагогічний експеримент - явище
неприпустиме. Як можна експериментувати на дітях?».
Чи погоджуєтесь ви з такою думкою? Аргументуйте свою точку
зору за методом «Прес» під час невеличкої дискусії в академічній
групі.
Перевірте себе
Чому необхідні педагогічні дослідження?
Якими є основні етапи і методи педагогічного дослідження?
І Іеревірте свої знання з теми
Кожен шкільний предмет має свою методику навчання. У чому специфіка навчання історії як предмета?
Предметом методики навчання історії є закономірні зв'язки між компонентами процесу навчання. Чому наука не досліджує окремі компоненти ізольовано?
У чому значення методики історії для вчителя?
Чому методика історії не може спиратися тільки на власні наукові досягнення?
Навіщо вчителю-практику потрібні знання про методику педагогічного експерименту?
Як провести практичне заняття з теми: «Визначте власну стверджуючу і заперечуючу позицію відносно твердження: "Методика навчання історії є окремою педагогічною наукою"». Проведіть навчальні дебати з цієї теми.
19 Великий тлумачний словник української мови. - Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. - С. 449.
20 Великий тлумачний словник української мови. - С. 257.
21 Там само. - С. 183.
24
Тема 2
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ЦІЛЕЙ ТА СТРУКТУРИ ШКІЛЬНИХ КУРСІВ ІСТОРІЇ