Діалектико-матеріалістична філософія марксизму

Марксизм – це світоглядна система, яка включає в себе філософське, економічне і соціально-політичне вчення, головною ідеєю якого є боротьба робітничого класу (пролетаріату) з капіталізмом з метою побудови безкласового суспільства.

Виникає в 40-х рр ХІХ ст. в Німеччині.

Ідейною базою марксизму постає: 1)діалектичне вчення Гегеля; 2)вчення Фейєрбаха.

Основою суспільства постає матеріальна діяльність (це виробнича діяльність і виробничі відносини).

Головною категорією постає практика, як матеріальне перетворення світу або предметно-практична діяльність.

Для марксизму характерне матеріалістичне розуміння історії:

1)Основою історії є суспільство;

2)Суспільство визначається через виробничу діяльність і виробничі процеси;

3)Центральне місце в суспільно-виробничому процесі становить питання власності на засоби виробництва, на основі яких і виникають класові відносини.

Марксизм розробляє поняття формації, як певного ступеню соціально-економічногорозвитку людства.

Формація – це конкретно історичний тип суспільства з притаманним для нього взаємовідносинами між продуктивними силами і вироб. віднос. (рабовласництво, феодалізм).

Основу формації становить спосіб виробництва.

Спосіб виробництва:

• Продуктивні сили

• Робоча сила

1. Людина з її розумовою, фізичною здатністю

• Засоби виробництва

1. Предмети праці

Те, на що діють засоби праці

2. Засоби праці

Те, що діє на предмети праці

3. Виробниці відносини

Це відносини, які виникають між людьми в процесі виробництва

Виробничі відносини і продуктивні сили можуть перебувати у відносній гармонії, але оскільки продуктивні сили змінюються в результаті розвитку науки і техніки швидше, то між ними і між старими виробничими відносинами виникає суперечність, а розв’язанням її є революція.

Марксизм ставить питання відчуження. Проблема відчуження піднімається в праці «Економічно-філософські рукописи».

Види відчуджень

1)Відчудження від продукту праці;

2)Відчудження людини від процесу праці;

3)Відчудження людини від власної сутностіяк духовної життєдіяльності;

4)Відчудження людини від природи.

5)Відчудження людини від людини.

Причиною відчудження є приватна власність на засоби виробництва і є тим злом, яке необхідно подолати.

1)Розгляд людини як діяльнісної істоти

2)Визначальна роль праці в житті людини

3)Проблема відчудження та розуміння приватної власності як її причини

4)Створення матеріалістичної діалектики (практика гегелівського ідеалізму, а саме матеріалістична діалектика – це наука про розвиток і одночасно виступає як логіка і теорія пізнання

5)Матеріалістичне розуміння історії. Рушійним джерелом в розвитку суспільства виступає…

6) Матеріалістичний детермінізм (пріорітет)

7)Зведення філософії до ідеології

Філософія хх ст як плюралізм філософськіх пошуків

Проблема філософії ХХ ст пов’язані зі змінами в суспільному житті:

1.соціально-економічні зрушення(розпад колоній, революції, війни)

2.науково-технічна революція(призводить до технократизму-техніка абсолютизується), криза класичної науки

3.криза класичної світоглядної парадигми-переконання, цінності, які визначають спосіб буття і забезпечують збереження традицій

4.перехід від об’єктивізму до суб’єктивізму, від раціоналізму до ірраціоналізму

Головні риси:

-критика раціоналізму, звернення до нераціональної форми людського буття(несвідоме, воля, переживання, інтуїція)

-заперечення філософії як метафізики і створення нової антології

-аналіз людського буття як центральної філософської проблеми

-осмислення співвідношенням між знанням і розумінням і виникнення герменевтики-вчення про розуміння

-розгляд глобальних проблем як виживання у світі